
- •Розділ 1. Гідрологічні розрахунки.
- •1. Розрахунки норми річного стоку при наявності та відсутності даних спостережень.
- •2. Розрахунок річного стоку заданої забезпеченості
- •3. Розрахунок внутрішньорічного розподілу стоку методом реального року.
- •4. Розрахунки максимальних витрат весняної повені.
- •5. Розрахунки максимальних витрат та об’ємів дощових паводків.
- •6. Побудова розрахункового гідрографа.
- •Координати гідрографа стоку весняної повені на р.П. Буг п. Сабарів
- •Розділ 2. Водогосподарські розрахунки.
- •1. Топографічні характеристики водосховища.
- •2. Розрахунок мертвого об’єму водосховища.
- •Розрахунок замулення водосховища.
- •3. Розрахунки витрат води із водосховища.
- •4. Розрахунок корисного об'єму водосховища при сезонному регулюванні стоку.
- •Однотактна робота водосховища.
- •Двотактна робота з незалежними тактами.
- •Двотактна робота з залежними тактами.
- •Розрахунок водосховища сезонного регулювання стоку без врахування втрат.
- •5. Багаторічне регулювання стоку.
- •Розрахунок корисного об’єму при багаторічному регулювання стоку.
- •5.1. Визначення сезонної ємкості водосховища.
- •Графічний розрахунок сезонної ємкості водосховища.
- •5.1. Визначення багаторічної ємкості водосховища.
- •Перший метод розрахунку.
- •Другий метод розрахунку.
- •6. Розрахунок трансформації паводків та повеней водосховищем.
- •Наближені розрахунки.
- •Висновки
- •Література
4. Розрахунки максимальних витрат весняної повені.
Рахуємо максимальні витрати весняної повені за емпіричною редукційною формулою, яка має вигляд
(4.1)
м3/с
де Qр – максимальні витрати розрахункової забезпеченості;
ко – коефіцієнт дружності весняної повені, який визначають за картами районування, ко=0,02 [2.дод.4];
hр – сумарний шар стоку весняної повені розрахункової забезпеченості, який визначається
(4.2)
мм
де hо визначається за картами ізоліній середнього шару стоку весняної повені, який hо=45 мм [2.дод.2];
(4.3)
Сvh – коефіцієнт варіації, який визначається за додатком 3, Сvh=0,8, а коефіцієнт асиметрії визначається за Сsh=2 Сvh=2∙0,8=1,6;
Ф – число Фостера, що знаходиться за таблицею, в залежності від Сsh і Р, Ф=2,18 [2.дод.1].
μ – коефіцієнт нерівності статичних параметрів шару і витрати, який знаходиться за таблицею 11, в залежності від розрахункової забезпеченості і природної зони, μ=0,97 [2.табл.11];
А – площа розбору;
А1 і n1 – знаходяться за даними таблиці 12, А1=1 км2 і n1=0,17 [2.табл.12];
δ – коефіцієнт, що враховує вплив озер, ставків та водосховищ
(4.4)
де Fоз – середньозважена озерність басейну, або відносна озерність басейну;
С – параметр, величина якого залежить від середнього шару повені hо, С=0,35 [2.табл.13];
δ 1 – коефіцієнт, що враховує лісистість
(4.5)
де Fл – лісистість водозбору;
n1 – коефіцієнт редукції;
а – параметр, що враховує розташування лісу на водозборі;
n1=0,22 і а=1 [2.табл.14].
δ 2 – коефіцієнт, що враховує заболоченість водозбору
(4.6)
де γ – коефіцієнт, що враховує тип боліт;
Fб – площа боліт водозбору.
Об’єм стоку повені визначаємо за формулою
(4.7)
м3
5. Розрахунки максимальних витрат та об’ємів дощових паводків.
Максимальна витрата при дощових паводках визначається за емпіричною редукційною формулою, яка має вигляд
(5.8)
м3/с
де Qр – максимальна витрата, забезпеченістю Р%;
q200 – модуль максимального дощового стоку, забезпеченістю 1%, приведений до площі водозбору 200 км2, q200=0,85 м3/с*км2 [2.дод.5];
n3 – показник ступеня редукції модуля максимальних витрат, n3=0,8 [2.дод.5];
δ3 – коефіцієнт, що враховує зміну величини максимальної дощової витрати, в залежності від зміни середньої висоти водозбору в гірських районах, δ3=1;
λр – коефіцієнт переходу від 1% забезпеченості до розрахункової, λр=0,58 [2.табл.15].
Об’єм
стоку дощового паводка визначаємо за
формулою (4.7). При цьому
,
де h1%
- шар стоку дощового паводку 1%
забезпеченості, h1%=25
мм [2.дод.6]
м3
6. Побудова розрахункового гідрографа.
Для акумуляції паводкового стоку в руслі і заплаві, а також для визначення ступеню трансформації максимальних витрат при проектуванні водосховищ, мостів та інших гідротехнічних споруд на річках і в заплавах необхідно знати гідрограф можливого притоку води в період весняної повені, або дощових паводків.
Основними елементами розрахункового гідрографа являються:
максимальна витрата розрахункової забезпеченості;
об’єм стоку повені, або паводку;
тривалість повені і тривалість підйому максимальних витрат.
Гідрограф річного стоку потрібно розраховувати за рівно забезпеченими значеннями максимальної витрати води і об’єму стоку. Розрахункові гідрографи стоку річок для весняної повені визначаються за середньодобовими витратами води, для дощових паводків – за миттєвими витратами води.
В курсовій роботі розрахунковий гідрограф будується для того випадку, де більша максимальна витрата і об’єм стоку. При приблизно однакових розрахункових витратах за розрахунковий гідрограф приймається гідрограф сформований більшим об’ємом.
Розрахунок проводять у такому порядку:
1. Визначають наближено коефіцієнт несиметричності гідрографа кs=0,31.
2. За визначеним значенням кs з таблиці [2.табл.17] виписують відносні координати розрахункового гідрографа Хі і Уі , а також коефіцієнт форми гідрографа.
3. Абсолютні ординати розрахункового гідрографа визначають за формулою
(6.9)
де Qр%сер - максимальна середньодобова витрата води розрахункової забезпеченості, яка для весняної повені визначається за формулою;
(6.10)
м3/с
Величина перехідного коефіцієнта кτ=1,31 приймається за таблицею [2.табл.16].
4. Абсолютні абсциси – розраховуються за формулою
(6.11)
де tn – тривалість підйому весняної повені визначається за формулою
(6.12)
де hр% - шар стоку розрахункової повені, hр%=123,33 мм;
λ – коефіцієнт форми гідрографа, який дорівнює λ=0,7 [2.табл.17];
qр%
- модуль максимального стоку (м3/с*км2),
який визначається за формулою
,
м3/с*км2
.
Таблиця 6.1