Контрольні запитання.

1. Які розчини називаються істинними?

2. Що називається розчином?

3. В яких випадках, при розчиненні речовин, процес має екзотермічний характер?

4. Що показує масова частка розчиненої речовини?

5. Чим відрізняється моляльна концентрація від молярної?

6. Від яких факторів залежить розчинність газів у рідинах?

7. Що таке дифузія?

8. Від яких факторів залежить швидкість дифузії?

9. Що таке осмос?

10. Як розрахувати осмотичний тиск ідеального розчину?

11. Що таке тугор і плазмоліз? Яке їх значення?

12. Які розчини називають ізотонічними, гіпотонічними, гіпертонічними?

13. Що таке кріоскопія та ебуліоскопія?

14. Для вирішення яких питань використовують кріоскопічний та ебуліоскопічний методи?

15. Дайте визначення і вкажіть розмірність кріоскопічної та ебуліоскопічної сталої розчинника.

16. Що називається фазою, компонентом, числом ступенів свободи?

17. Дайте визначення основних фазових переходів.

18. Як класифікують гетерогенні системи?

19. Чому дорівнює число незалежних компонентів системи?

20. Чому дорівнює число ступенів свободи системи?

Тема 1.3. Електрохімія електрична провідність розчинів. План

1. Предмет електрохімії.

2. Електропровідність розчинів електролітів, її виміри.

3. Електропровідний потенціал. Рівняння Нернста.

4. Класифікація електродів.

1. Предмет електрохімії

Електрохімія - це розділ фізичної хімії, в якому вивчаються

закономірності взаємних перетворень хімічної та електричної форм енергії.

Всі електрохімічні процеси можна поділити на дві протилежні групи: І група - процеси електролізу, при якому під дією зовнішнього джерела електричної енергії відбуваються певні хімічні реакції і

ІІ група - процеси виникнення електрорушійної сили та електричного струму внаслідок певних хімічних реакцій.

У процесах І групи електрична енергія перетворюється в хімічну. У

процесах ІІ групи, навпаки, хімічна енергія перетворюється в електричну.

Наприклад, в гальванічних елементах електрична енергія виробляється в результаті протікання хімічних реакцій. Всі ці процеси йдуть в розчинах або розплавах електролітів і пов’язані із зміною стану іонів. Тому в електрохімії вивчаються властивості розчинів електролітів, іонні рівноваги, електродні процеси.

Електрохімічні процеси мають велике практичне значення. Так, теоретичні закони електрохімії лежать в основі методів одержання хлору, лугів, ряду кольорових та рідких металів, вони реалізуються також в процесах гальванотехніки, при роботі хімічних джерелів струму, захисті металів від корозії. В науці і техніці широко використовуються електрохімічні методи контролю і аналізу: потенціометрія, кондуктометрія, полярографія, кулонометрія тощо.

Усі електрохімічні реакції відбуваються тоді, коли є електрохімічний струм у колі. Це коло обов’язково складається з послідовно з’єднаних металевих провідників (електродів) і розчину (або сплаву) електроліту. У металевих провідниках, як ми знаємо, переносниками струму є електрони, у розчині електролітів – іони. Безперервність проходження струму в колі забезпечується лише в тому разі, коли відбуваються на електродах, тобто на межі метал - електроліт. На одному електроді відбувається процес приймання електронів (відновлення), на другому електроді - процес віддавання електронів (окиснення).

Особливістю електрохімічних процесів, на відміну від звичайних хімічних, є просторове розділення процесів окислення і відновлення. В цих процесах, які не можуть відбуватися один без одного і складається в цілому хімічний процес в електрохімічній системі.