7. Управління відтворенням трудових ресурсів на макро та мікрорівнях.

Відтворення трудових ресурсів – це постійне відновлення його чисельності і структури як шляхом природної зміни поколінь, що відходять, новими, так і шляхом переходу одних структурних частин в інші.

Управління трудовими ресурсами - це складова частина управління вироництвом як матеріальним так і духовним, спрямована на забезпечення зайнятості працездатного населення та його оптимального розподілу між галузями та регіонами країни, а також на забезпечення потреб народного господарства в кваліфікованих кадрах. Управління здійснюється на двох рівнях: зовнішньому - на державному рівні, на внутрішньому - на рівні підприємств.

Підсистеми	Рівень управління
	Державний	Підприємства
	Формування ТР управління процесом відтворення населення управління процесом підготовки ТР управління процесом заміщення ТР	Формування ТР планування набір відбір визначення розміру ЗП і пільг
	Управління процесом розподілу ТР управління процесом створення робочих місць управління процесом перерозподілу ТР	Розвиток ТР профорієнтація і адоптація підготовка кадрів оцінка трудової діяльності підготовка управління кадрів управління пересуваннями по службі
	Управління процесом використання ТР Управління технічним прогресом управління економікою праці	Підвищення якості трудової діяльності мотивація праці удосконалення організації праці та її оплати

8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.

Сукупна пропозиція праці — це загальна кількість праці, що пропонується на ринку праці при визначеній ціні протягом певного проміжку часу.

Розрізняють два підходи до визначення сукупної пропозиції робочої сили: вузький і широкий. З точки зору вузького підходу пропозиція робочої сили складається з чисельності безробітних осіб, які вперше шукають роботу (безробітні) та працюючих осіб, що незадоволені умовами своєї праці. Сукупна пропозиція робочої сили в широкому розумінні складається з вищеназваних категорій і зайнятого на цей період населення, яке а будь-який час може опинитися без роботи і поповнити ряди безробітних. Сукупна пропозиція праці у широкому розумінні може визначатись як трудові ресурси, економічно активне населення або трудовий потенціал.

Отже, сукупна пропозиція (Sс)— це сума індивідуальних пропозицій на ринку праці:

де і— порядковий номер індивідуальної пропозиції, N— кількість індивідуальних продавців на ринку праці.

В основі індивідуальної пропозиції праці є раціональним вибір між цінністю благ, які міг би придбати найманий робітник за рахунок доходу, що утворився від продажу праці, та цінністю відпочинку для цього індивіда. Завдання раціонального вибору індивіда полягає у знаходженні такого поділу часу між працею і відпочинком, який дає змогу максимізувати корисність індивіда при певному добовому доході

При підвищенні ставки заробітної плати вибір між доходом і відпочинком може змінитися у будь-якому напрямку в залежності від того, який з двох ефектів переважатиме – ефект доходу чи ефект заміщення. Ефект доходу виникає при підвищенні добробуту (реального доходу) при зростанні ставки заробітної плати (це спонукає працювати менше), ефект заміщення – за рахунок підвищення альтернативної вартості години відпочинку (що стимулює скорочення відпочинку і збільшення робочого часу). Визначення обсягів праці, які людина готова запропонувати при кожному окремому рівні заробітної плати, дає змогу побудувати криву індивідуальної пропозиції праці.