
- •Питання до іспиту з курсу “Економіка праці і ств”
- •1. Визначте поняття “ринкової економічної системи”. Охарактеризуйте місце ринку праці в структурі ринкової економічної системи, умови винекнення і ефективного функціонування.
- •2. Дайте визначення ринку праці як відкритої соціально-економічної підсистеми. Особливості, етапи формування, типи та недоліки ринку праці в Україні.
- •3. Охарактеризуйте населення як суб‘єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •4. Демографічна та соціальна мобільність і рух населення. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили.
- •5. Структура і розміщення населення України. Охарактеризуйте загальну демографічну ситуацію на Україні.
- •7. Управління відтворенням трудових ресурсів на макро та мікрорівнях.
- •8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.
- •9. Пропозиція якості робочої сили, залежність доходів від освіти.
- •10. Баланс трудових ресурсів в Україні. Схема балансу трудових ресурсів, зміст, зведені та специфічні показники.
- •11. Охарактеризуйте типи і показники відтворення населення, особливості відтворення на Україні.
- •12. Охарактеризуйте режими відтворення населення. Коефіціент-нетто і –брутто відтворення населення.
- •13. Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця.
- •14. Концепція повної, примусової, добровільної зайнятості. Принципи державної політики зайнятості.
- •15. Трудова активність: поняття і показники.
- •16. Трудова мобільність: поняття, показники, чинники формування, обмежувачі.
- •17. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці
- •18. Зайнятість як форма трудової активності і задоволення пропозиції робочої сили
- •19. Безробіття: поняття, види, природна норма та критичний рівень безробіття.
- •20. Приховане безробіття: причини виникнення, соціально-економічні наслідки, методи виміру та шляхи подолання.
- •21. Визначення продуктивності. Фактори підвищення та шляхи зростання продуктивності.
- •22. Вплив кваліфікації на продуктивність праці та приріст ввп.
- •23. Показники і методи виміру продуктивності.
- •24. Програми управління продуктивністю.
- •25. Вартість життя та її показники. Види доходів, диференціація доходів, доходи домашніх господарств, грошові та натуральні доходи.
- •26. Структура вартості робочої сили. Заробітна плата (тарифний заробіток, посадовий оклад, преміальні виплати, надбавки, доплати).
- •27. Соціально-економічна суть заробітної плати, номінальна і реальна заробітна плата, реальні доходи.
- •28. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати праці і її елементи.
- •29. Почасова форма оплати праці та її системи. Умови їх використання. Відрядна форма оплати праці та її системи.
- •30. Акордна і колективна (бригадна) системи оплати праці. Умови використання різноманітних систем відрядної форми оплати праці.
- •31. Оплата праці керівників, спеціалістів, службовців. Схеми посадових окладів. Контрактна система оплати праці.
- •32. Показники (кількісні і якісні), умови преміювання.
- •33. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання заробітної плати. Суть тарифно-договірного регулювання.
- •34. Реформування системи оплати праці в Україні.
- •35. Методи стимулювання до праці в розвинених країнах світу.
- •36. Порядок здійснення утримань та нарахувань на заробітну плату.
- •37. Податок на прибуток з доходів громадян. Визначення податкового агента.
- •38. Соціальна пільга, розміри та умови застосування.
- •39. Особливості розрахунків зі стипендіатами.
- •40. Зміст Генеральної тарифної угоди. Регулювання заробітної плати на галузевому, регіональному рівні та на рівні підприємства. Зміст тарифної угоди на рівні підприємства.
- •41. Дати визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерстава.
- •42. Поняття про “спільне благо”. Історичний аспект розвитку соціального партнерства в Україні.
- •43. Суб‘єкти соціального партнерства, особлива роль держави. Діловий та соціальний юніонізм. Основні стартегії демократизації управління виробництвом.
- •44. Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні.
- •45. Нормування праці як основа організації. Методи нормування праці. Норма праці.
- •47. Поняття та принципи соціального захисту населення. Адресні допомоги, соціальний захист безробітних.
- •Принцип соціального забезпечення
- •Принцип допомоги
- •48. Методи пошуку інформації щодо вакансій та можливостей ринку праці.
- •49. Резюме: поняття, типи, типові помилки при складанні резюме.
- •Структура резюме
- •50. Державна служба зайнятості: функції, напрями діяльності, роль у працевлаштуванні населення.
- •51. Взаємозв’язок розвитку ринку праці та пенсійного забезпечення (історичний аспект розвитку пенсійного забезпечення).
- •52. Структура сучасних пенсійних систем: елементи та функції. Характеристика пенсійної системи України.
- •53. Солідарний компонент пенсійних систем: принципи фінансування, ризики, функції.
- •54. Накопичувальний компонент пенсійних систем: модифікації та ризики.
- •55. Види, структура та джерела доходів населення.
- •56. Доходи населення: функції та класифікація.
- •57. Аналіз та планування продуктивності праці. Джерела та порядок розрахунку.
- •58. Планування трудомісткості за окремими її видами і в цілому. Зв‘язок трудомісткості і виробітки.
- •59. Фонд оплати праці. Планування фонду заробітної плати за нормативами. Аналіз використання фонду оплати праці. Ефективність використання коштів на оплату праці.
- •60. Мета, завдання та джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів підприємства.
48. Методи пошуку інформації щодо вакансій та можливостей ринку праці.
У якості джерел інформації при пошуках роботи можна скористатися:
• послугами знайомих, друзів, родичів;
• газетними оголошеннями щодо вакансій, спеціалізованими виданнями з працевлаштування;
• центрами зайнятості, кадровими й рекрутинговими агентствами;
• власними оголошеннями про пошук роботи в газетах і спеціалізованими виданнями, ініціативними телефонними дзвінками в організації і/або відвідуванням організацій, де е шанс і бажання знайти роботу;
• ярмарками вакансій, днями підприємств, презентаціями;
• тематичними виставками, де відбуваються необхідні знайомства;
♦ оголошеннями в транспорті на спеціальних дошках, на зупинках громадського транспорту;
♦ анонсами по радіо і телебаченню;
♦ можливостями мережі Інтернет і електронної пошти;
♦ розсиланням листів, факсів, електронної пошти зі своїм резюме.
49. Резюме: поняття, типи, типові помилки при складанні резюме.
Резюме— це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.
Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.
Найчастіше використовується під час прийому на роботу. Мета резюме — зацікавити роботодавця своєю кандидатурою. Подається він із супровідним листом, де висловлюється бажання отримати те чи інше місце та пояснюється, чому саме ви підходите на цю вакансію.
Структура резюме
Резюме, як правило, вміщується на 1-2 сторінках і включає такі блоки:
Контактна інформація
Ім'я й прізвище
Адреса (повністю, включаючи індекс).
Телефон
Адреса електронної пошти
Мета (не обов'язково, але бажано): коротка інформація щодо того, яку посаду ви хочете отримати й чому ви претендуєте на неї (не більше 6 рядків, а краще 2-3). Якщо резюме відправляється на конкретну вакансію, то замість мети пишеться назва або код цієї вакансії
Кваліфікація. Коротко вказується найбільш важлива для потенційного роботодавця інформація про ваші професійні навички, сильні сторони й досягнення.
Досвід роботи вказується у зворотному хронологічному порядку (спочатку зазначається останнє місце роботи). Це найважливіший блок резюме, у якому описується професійний досвід (як правило, за останні 10 років) за такою схемою:
назва компанії;
напрям діяльності компанії;
строки роботи;
посада;
посадові обов'язки;
професійні навички й досягнення.
Освіта. Чим більше пройшло часу після закінчення навчального закладу, тим менше місця цей пункт повинен займати в резюме; для випускників і студентів варто розміщувати його перед попереднім, оскільки якщо і є досвід роботи, то він менш значний. Можна повідомити про нагороди, підкреслити ті вивчені дисципліни, які відповідають вашій меті. Також варто згадати про додаткову освіту: курси, семінари, тренінги, стажування тощо.
Додаткова інформація: володіння іноземними мовами й комп'ютером, наявність прав водія, членство в професійних організаціях тощо (хобі варто згадувати тільки в тому випадку, якщо воно тісно пов'язане з бажаною роботою).Про що не треба писати в резюме
Типи резюме
Хронологічне резюме
Хронологічне резюме - список місць роботи з переліком професійних обов’язків, який представлений у зворотньому хронологічному порядку – від теперішнього до минулого. Такий тип резюме найбільше підходить для демонстрації професійного просування в певній області, кар’єрного зростання в одній компанії. Найбільша відмінність структури цього резюме в тому, що організації, в яких ви отримували досвід роботи – у послідовному порядку (першим вказують останнє місце праці), і кожен пункт супроводжується коротким описом основних обов’язків, що ви виконували.
Функціональне резюме
В функціональному резюме увага приділяється професійним навикам і досягненням. Такий формат дозволяє сфокусувати увагу працедавця не на тому, де ви працювали або які позиції займали, а на тому, що саме ви робили. Інформація про компанії і посади викладається доволі коротко. Структура функціонального резюме така: обов’язки, досягнення і професійні якості викладаються по категоріям – продаж, управління персоналом, планування і тд. Кожна категорія супроводжується описом обов’язків, що виконувалися і ваших досягнень. В кінці надається хронологічний список місць праці.
Типові помилки при складанні резюме 1. Занадто довге резюме Намагайтеся вмістити інформацію на одній, максимум на двох сторінках. Це можна зробити, суворо систематизувавши відомості. Потрібно уникати зайвих деталей, прагнути до лаконічності. 2. Відсутність важливих відомостей а) У резюме відсутній перелік місць роботи, або не вказані займані посади. б) Є перелік, але не вказані тимчасові рамки вашого перебування на тій чи іншій посаді.
в) Немає відомостей про освіту, або не вказані назва навчального закладу та отримана спеціальність. г) Не вказані вік, місце прописки і проживання.
д) Відсутність контактного телефону 3. Неясність намірів. Іноді здобувач забуває вказати, на яку посаду він претендує.
Текст повинен мати ясну структуру.