- •Питання до іспиту з курсу “Економіка праці і ств”
- •1. Визначте поняття “ринкової економічної системи”. Охарактеризуйте місце ринку праці в структурі ринкової економічної системи, умови винекнення і ефективного функціонування.
- •2. Дайте визначення ринку праці як відкритої соціально-економічної підсистеми. Особливості, етапи формування, типи та недоліки ринку праці в Україні.
- •3. Охарактеризуйте населення як суб‘єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •4. Демографічна та соціальна мобільність і рух населення. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили.
- •5. Структура і розміщення населення України. Охарактеризуйте загальну демографічну ситуацію на Україні.
- •7. Управління відтворенням трудових ресурсів на макро та мікрорівнях.
- •8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.
- •9. Пропозиція якості робочої сили, залежність доходів від освіти.
- •10. Баланс трудових ресурсів в Україні. Схема балансу трудових ресурсів, зміст, зведені та специфічні показники.
- •11. Охарактеризуйте типи і показники відтворення населення, особливості відтворення на Україні.
- •12. Охарактеризуйте режими відтворення населення. Коефіціент-нетто і –брутто відтворення населення.
- •13. Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця.
- •14. Концепція повної, примусової, добровільної зайнятості. Принципи державної політики зайнятості.
- •15. Трудова активність: поняття і показники.
- •16. Трудова мобільність: поняття, показники, чинники формування, обмежувачі.
- •17. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці
- •18. Зайнятість як форма трудової активності і задоволення пропозиції робочої сили
- •19. Безробіття: поняття, види, природна норма та критичний рівень безробіття.
- •20. Приховане безробіття: причини виникнення, соціально-економічні наслідки, методи виміру та шляхи подолання.
- •21. Визначення продуктивності. Фактори підвищення та шляхи зростання продуктивності.
- •22. Вплив кваліфікації на продуктивність праці та приріст ввп.
- •23. Показники і методи виміру продуктивності.
- •24. Програми управління продуктивністю.
- •25. Вартість життя та її показники. Види доходів, диференціація доходів, доходи домашніх господарств, грошові та натуральні доходи.
- •26. Структура вартості робочої сили. Заробітна плата (тарифний заробіток, посадовий оклад, преміальні виплати, надбавки, доплати).
- •27. Соціально-економічна суть заробітної плати, номінальна і реальна заробітна плата, реальні доходи.
- •28. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати праці і її елементи.
- •29. Почасова форма оплати праці та її системи. Умови їх використання. Відрядна форма оплати праці та її системи.
- •30. Акордна і колективна (бригадна) системи оплати праці. Умови використання різноманітних систем відрядної форми оплати праці.
- •31. Оплата праці керівників, спеціалістів, службовців. Схеми посадових окладів. Контрактна система оплати праці.
- •32. Показники (кількісні і якісні), умови преміювання.
- •33. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання заробітної плати. Суть тарифно-договірного регулювання.
- •34. Реформування системи оплати праці в Україні.
- •35. Методи стимулювання до праці в розвинених країнах світу.
- •36. Порядок здійснення утримань та нарахувань на заробітну плату.
- •37. Податок на прибуток з доходів громадян. Визначення податкового агента.
- •38. Соціальна пільга, розміри та умови застосування.
- •39. Особливості розрахунків зі стипендіатами.
- •40. Зміст Генеральної тарифної угоди. Регулювання заробітної плати на галузевому, регіональному рівні та на рівні підприємства. Зміст тарифної угоди на рівні підприємства.
- •41. Дати визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерстава.
- •42. Поняття про “спільне благо”. Історичний аспект розвитку соціального партнерства в Україні.
- •43. Суб‘єкти соціального партнерства, особлива роль держави. Діловий та соціальний юніонізм. Основні стартегії демократизації управління виробництвом.
- •44. Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні.
- •45. Нормування праці як основа організації. Методи нормування праці. Норма праці.
- •47. Поняття та принципи соціального захисту населення. Адресні допомоги, соціальний захист безробітних.
- •Принцип соціального забезпечення
- •Принцип допомоги
- •48. Методи пошуку інформації щодо вакансій та можливостей ринку праці.
- •49. Резюме: поняття, типи, типові помилки при складанні резюме.
- •Структура резюме
- •50. Державна служба зайнятості: функції, напрями діяльності, роль у працевлаштуванні населення.
- •51. Взаємозв’язок розвитку ринку праці та пенсійного забезпечення (історичний аспект розвитку пенсійного забезпечення).
- •52. Структура сучасних пенсійних систем: елементи та функції. Характеристика пенсійної системи України.
- •53. Солідарний компонент пенсійних систем: принципи фінансування, ризики, функції.
- •54. Накопичувальний компонент пенсійних систем: модифікації та ризики.
- •55. Види, структура та джерела доходів населення.
- •56. Доходи населення: функції та класифікація.
- •57. Аналіз та планування продуктивності праці. Джерела та порядок розрахунку.
- •58. Планування трудомісткості за окремими її видами і в цілому. Зв‘язок трудомісткості і виробітки.
- •59. Фонд оплати праці. Планування фонду заробітної плати за нормативами. Аналіз використання фонду оплати праці. Ефективність використання коштів на оплату праці.
- •60. Мета, завдання та джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів підприємства.
39. Особливості розрахунків зі стипендіатами.
Стипендія — це грошове забезпечення, яке регулярно надається особам, що вчаться на денних відділеннях вищих і середніх спеціальних навчальних закладах на бюджетній основі, а також особам, які проходять підготовку на стаціонарі в аспірантурі та докторантурі.
Чи отримує студент стипендію с бюджету?
якщо ні, то пільга застосовується
якщо стипендія не з бюджету, то має включатися до складу заг місячного (річного) доходу і з неї необхідно утримувати податок з дох фіз. Осіб. Внески до ПФ та інших фондів не стягуються з цієї суми, оскільки дані виплати не витрач на оплату праці; не є виплатами, пов’язаними з виконанням труд договору
Навчальні заклади самі вирішують питання про призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату передусім студентам і слухачам із дітей-сиріт, дітей, які залишилися без опіки батьків, і із малозабезпечених сімей (за умови отримання сім’єю відповідної державної допомоги), а також студентам і слухачам, які мають середній бал успішності 4,0 і вищий.
Студентам, віднесеним до потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, які в сесію отримали незадовільні оцінки, стипендія призначається в мінімальному розмірі, при цьому надбавка в розмірі 100 % до стипендії не виплачується.
Студентам-сиротам, які перебувають на державному забезпеченні, розмір стипендій зменшується на 15% і становить: для відмінників — 24 грн. 57 коп., для студентів із середнім балом успішності 3,00—4,99 розмір стипендії — 21 грн. 68 коп. Студентам-відмінникам, активістам наукової і громадської роботи можуть призначатися іменні державні та меценатські стипендії: стипендія Президента України в розмірі 101 грн. 15 коп., стипендія Верховної Ради України — в розмірі 92 грн. 48 коп., стипендія Наглядової ради вузів — у розмірі 57 грн. 80 коп. (за рахунок позабюджетних коштів). У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка призначається стипендія сім’ї Ковальських — у розмірі 110 грн. Для молодих учених передбачені також стипендії Кабінету Міністрів України, Міністерства у справах науки і технологій, Національної академії наук України. Аспірантам встановлюються стипендії у розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім основним місцем роботи з урахуванням наступних змін в оплаті праці на відповідних посадах, але не нижче 60% і не вище посадового окладу викладача-стажиста (172 грн.), а докторантам — у розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім основним місцем роботи з урахуванням змін в оплаті праці на відповідних посадах, але не вище посадового окладу доцента, який має вчений ступінь кандидата наук (оклад без акредитації — 260 грн.). Розрахунки за стипендіями характеризуються великими масивами облікової інформації, типовими операціями з щомісячного нарахування стипендій та утримань з них і мають низку особливостей, пов’язаних із суттю стипендій як грошового забезпечення. Відповідно до Інструкції з статистики заробітної плати стипендія не входить в фонд оплати праці, а призначається за результатами підсумкового контролю, який здійснюється 2–3 рази на рік. На стипендії не нараховуються внески на соціальні потреби (фонд соціального страхування, Пенсійний фонд, фонд зайнятості), стипендіатам не надається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (виплачується стипендія). Стипендія включається в сукупний дохід громадян, з якого справляється прибутковий податок, стипендіатам присвоюється ідентифікаційний код платника податків. Мають місце певні особливості в оформленні операцій первинними документами, в обліку утворення і використання фонду соціального захисту (допомоги) студентів, у застосуванні спрощеної форми виплати стипендій через фінансових старост на підставі групових довіреностей.
Розрахунки зі стипендіатами — одна з найбільш трудомістких дільниць обліку, а тому вони здійснюються переважно на ПЕОМ. Локальні системи автоматизації обліку стипендій розроблені з урахуванням чинних нормативних документів і забезпечують вирішення таких задач: — нарахування стипендій; — нарахування надбавок до стипендій, премій; — індексацію стипендій (у разі необхідності); — розрахунок різних видів утримань (прибуткового податку, профспілкових внесків, плати за проживання в гуртожитку, аліментів тощо); — отримання необхідних даних для складання звітності; — достовірне і своєчасне відображення різних операцій за розрахунками зі стипендіатами на рахунках бухгалтерського обліку.
