
- •Питання до іспиту з курсу “Економіка праці і ств”
- •1. Визначте поняття “ринкової економічної системи”. Охарактеризуйте місце ринку праці в структурі ринкової економічної системи, умови винекнення і ефективного функціонування.
- •2. Дайте визначення ринку праці як відкритої соціально-економічної підсистеми. Особливості, етапи формування, типи та недоліки ринку праці в Україні.
- •3. Охарактеризуйте населення як суб‘єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •4. Демографічна та соціальна мобільність і рух населення. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили.
- •5. Структура і розміщення населення України. Охарактеризуйте загальну демографічну ситуацію на Україні.
- •7. Управління відтворенням трудових ресурсів на макро та мікрорівнях.
- •8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.
- •9. Пропозиція якості робочої сили, залежність доходів від освіти.
- •10. Баланс трудових ресурсів в Україні. Схема балансу трудових ресурсів, зміст, зведені та специфічні показники.
- •11. Охарактеризуйте типи і показники відтворення населення, особливості відтворення на Україні.
- •12. Охарактеризуйте режими відтворення населення. Коефіціент-нетто і –брутто відтворення населення.
- •13. Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця.
- •14. Концепція повної, примусової, добровільної зайнятості. Принципи державної політики зайнятості.
- •15. Трудова активність: поняття і показники.
- •16. Трудова мобільність: поняття, показники, чинники формування, обмежувачі.
- •17. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці
- •18. Зайнятість як форма трудової активності і задоволення пропозиції робочої сили
- •19. Безробіття: поняття, види, природна норма та критичний рівень безробіття.
- •20. Приховане безробіття: причини виникнення, соціально-економічні наслідки, методи виміру та шляхи подолання.
- •21. Визначення продуктивності. Фактори підвищення та шляхи зростання продуктивності.
- •22. Вплив кваліфікації на продуктивність праці та приріст ввп.
- •23. Показники і методи виміру продуктивності.
- •24. Програми управління продуктивністю.
- •25. Вартість життя та її показники. Види доходів, диференціація доходів, доходи домашніх господарств, грошові та натуральні доходи.
- •26. Структура вартості робочої сили. Заробітна плата (тарифний заробіток, посадовий оклад, преміальні виплати, надбавки, доплати).
- •27. Соціально-економічна суть заробітної плати, номінальна і реальна заробітна плата, реальні доходи.
- •28. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати праці і її елементи.
- •29. Почасова форма оплати праці та її системи. Умови їх використання. Відрядна форма оплати праці та її системи.
- •30. Акордна і колективна (бригадна) системи оплати праці. Умови використання різноманітних систем відрядної форми оплати праці.
- •31. Оплата праці керівників, спеціалістів, службовців. Схеми посадових окладів. Контрактна система оплати праці.
- •32. Показники (кількісні і якісні), умови преміювання.
- •33. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання заробітної плати. Суть тарифно-договірного регулювання.
- •34. Реформування системи оплати праці в Україні.
- •35. Методи стимулювання до праці в розвинених країнах світу.
- •36. Порядок здійснення утримань та нарахувань на заробітну плату.
- •37. Податок на прибуток з доходів громадян. Визначення податкового агента.
- •38. Соціальна пільга, розміри та умови застосування.
- •39. Особливості розрахунків зі стипендіатами.
- •40. Зміст Генеральної тарифної угоди. Регулювання заробітної плати на галузевому, регіональному рівні та на рівні підприємства. Зміст тарифної угоди на рівні підприємства.
- •41. Дати визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерстава.
- •42. Поняття про “спільне благо”. Історичний аспект розвитку соціального партнерства в Україні.
- •43. Суб‘єкти соціального партнерства, особлива роль держави. Діловий та соціальний юніонізм. Основні стартегії демократизації управління виробництвом.
- •44. Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні.
- •45. Нормування праці як основа організації. Методи нормування праці. Норма праці.
- •47. Поняття та принципи соціального захисту населення. Адресні допомоги, соціальний захист безробітних.
- •Принцип соціального забезпечення
- •Принцип допомоги
- •48. Методи пошуку інформації щодо вакансій та можливостей ринку праці.
- •49. Резюме: поняття, типи, типові помилки при складанні резюме.
- •Структура резюме
- •50. Державна служба зайнятості: функції, напрями діяльності, роль у працевлаштуванні населення.
- •51. Взаємозв’язок розвитку ринку праці та пенсійного забезпечення (історичний аспект розвитку пенсійного забезпечення).
- •52. Структура сучасних пенсійних систем: елементи та функції. Характеристика пенсійної системи України.
- •53. Солідарний компонент пенсійних систем: принципи фінансування, ризики, функції.
- •54. Накопичувальний компонент пенсійних систем: модифікації та ризики.
- •55. Види, структура та джерела доходів населення.
- •56. Доходи населення: функції та класифікація.
- •57. Аналіз та планування продуктивності праці. Джерела та порядок розрахунку.
- •58. Планування трудомісткості за окремими її видами і в цілому. Зв‘язок трудомісткості і виробітки.
- •59. Фонд оплати праці. Планування фонду заробітної плати за нормативами. Аналіз використання фонду оплати праці. Ефективність використання коштів на оплату праці.
- •60. Мета, завдання та джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів підприємства.
36. Порядок здійснення утримань та нарахувань на заробітну плату.
З нового 2011 року розрахунок відрахувань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці дуже і дуже спростився. Адже замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один – єдиний соціальний внесок.Отже, роботодавець, з нового 2011 року, повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги. В той же час роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які складають суму від 36,76% до 49,7%, в залежності від класу професійного ризику виробництва. Заробітна плата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць. Відповідно до п.169.1 Податкового кодексу «платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Отже, податкову соціальну пільгу до авансу застосовувати не можна.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,<…> а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Для визначення суми податку на доходи фізичних осіб, слід зменшувати суму нарахованої заробітної плати на суму утриманого єдиного соціального внеску.
Коли зменшується база оподаткування податком на доходи фізичних осіб, зменшується і сам податок, що підлягає перерахуванню до бюджету. Деякі бухгалтери тримаються точки зору, що краще заплатити більше ніж менше, і не зменшують базу оподаткування на суму єдиного соціального внеску.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
37. Податок на прибуток з доходів громадян. Визначення податкового агента.
Податок на прибуток з доходів громадян:
1.неоподаткований мін. 17 грн, сума, з якої не беруться податки
2.мін зп – мін дозволений в Укр рівень оплати праці при класичній системі.
3.прожитковий миін. – вартість товарів і робіт, що забезапечують мін рівень виживання особи. Прож мін=мін зп
4.єдиний соц. внесок – внесок, який об’єднує відрахування до пенсійного фонду, фонду безробіття, фонд з тимчасової тимчасової втрати працездатности, фонд з нещасних випадків.
5.ставка податку 15% - зп<10 мін зп,
17% - зп>10 мін зп, опод. Різниця
6.соц пільга- застосовується для осіб, в яких зп<1320 грн (мін зп*1,4)
7.податковий кредит - механізм зниження податкового тягаря на особу, яка навчається, сплачує % за іпотечний кредит..
Визначення податкового агента: Податковий агент - юр або фіз особа чи нерезиденти, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рах платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.