Контрольні питання та завдання

1. Розгляньте основні етапи розвитку процесу планування у корпораціях.

2. Які сильні сторони та обмеженість бюджетно-фінансових методів планування?

3. У чому полягає основна відмінність довгострокового екстраполятивного планування від стратегічного?

4. Назвіть фактори, що визначають необхідність стратегічного управління, і розкрийте роль і вплив кожного фактора на стратегічне управління. Наведіть відповідні приклади.

5. У чому виявляється гнучкість стратегічного управління при його порівнянні зі «звичайним» управлінням? Наведіть приклади, які ілюструють відповідь.

6. Наведіть приклади організацій, які програли у конкурентній боротьбі через невірний стратегічний прогноз.

7. Наведіть приклади стратегій і правил і проаналізуйте те, як вони пов’язані між собою.

8. Назвіть типи ринкових стратегій, які можуть здійснюватися фірмою. Наведіть приклади, які ілюструють відповідь.

9. Що відрізняє стратегічні рішення від інших типів рішень? Наведіть приклади стратегічних рішень з практики вітчизняних підприємств.

10. Які особливості управлінських завднаь вищого керівництва підприємства?

11. Порівняєте два підходи до управління організацією: виробничий і ринковий підхід. Порівняння проведіть за такими параметрами:

- Які фахівці стоять на чолі підприємства?

- Які цілі переважають (внутрішні чи зовнішні)?

- Який обрій планування?

- Як здійснюється відновлення продукції?

- Дайте характеристику асортименту продукції, що випускається

- Охарактеризуйте виробничий процес.

- Який переважний тип структури управління?

- Оціните інші можливі параметри.

12. Відомий фахівець у галузі стратегічного менеджменту І. Ансофф стверджує, що «стратегія — поняття, яке важко визначити і трохи абстрактне. Її вироблення звичайно не приносить фірмі ніякої безпосередньої користі. Крім того, вона дорого обходиться як за грошовими витратами, так і за витратами часу керуючих». Чому ж тоді підприємства займаються розробкою стратегії?

Тема 2 Стратегічний аналіз

Будь-яка організація знаходиться і функціонує у середовищі. Кожна дія всіх без винятку організацій можлива тільки у тому випадку, якщо середовище допускає її здійснення. Внутрішнє середовище організації є джерелом її життєвої сили. Воно несе у собі той потенціал, який дає можливість організації функціонувати, а, отже, існувати і виживати у певному проміжку часу. Але внутрішнє середовище може також бути джерелом проблем і навіть загибелі організації у такому випадку, якщо вона не забезпечує необхідного функціонування організації.

Зовнішнє середовище є джерелом, яке дає організації ресурси, що необхідні для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться у стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим їй можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. І на них претендують багато інших організацій, які знаходяться у цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе одержати потрібні ресурси із зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і призвести до негативних наслідків. Завдання стратегічного управління полягає у забезпеченні такої взаємодії організації із середовищем, що дозволяло б їй підтримувати свій потенціал на рівні, необхідному для досягнення власних цілей, і тим самим дало б можливість вижити у довгостроковій перспективі.

Для того щоб визначити стратегію поведінки організації, реалізувати цю стратегію, керівництво повинне мати повне уявлення як про внутрішнє середовище організації, її потенціал і тенденції розвитку, так і про зовнішнє середовище, місце, яке займає у ньому організація (таблиця 2.1).

При цьому внутрішнє середовище вивчається для того, щоб розкрити сильні і слабкі сторони організації, а зовнішнє оточення аналізується з метою визначення тих погроз і можливостей, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей та їх досягненні.

Стратегічне управління розглядає оточення як сукупність трьох середовищ: макросередовища, безпосереднього оточення і внутрішнього середовища організації. Розглянемо більш докладно методику аналізу кожного із середовищ.

Таблиця 2.1 – Аналіз навколишнього середовища

Об'єкт аналізу	Мета	Напрямок аналізу	Результат
1	2	3	4
1. Товарна політика	Визначити нішу ринку	Вивчити обсяг продажу та стан задоволення по­питу (місткість ринку) і можливість витиснення товарів-конкурентів	Можливе збільшення об­сягу продажу товару
2. Діяльність конкурентів	Визначити можливості конкурентів	Вивчити діяльність кон­курентів: товарну та ці­нову політику, техноло­гію, організацію управ­ління та виробництва, якість, витрати, НДДКР, інфраструктуру, марке­тингову діяльність	З'ясування домінуючих факторів конкуренції
3. Діяльність підприємства (фірми)	Визначити необхідні ресурси та можливості їх отримання	Визначити можливість створення нового това­ру, технології, забезпе­чення сировиною, кад­рами, послугами, мате­ріалами, фінансами	Розширення обсягу зв'я­зків із постачальниками, підвищення надійності по­стачання, можливість отри­мання нових послуг
4. Зовнішні умови	Визначити значущість зовнішніх факторів	Вивчити стан державно-політичних, економіч­них, науково-технічних, природно-кліматичних, екологічних та інших факторів	Зменшення невизначе­ності факторів, з'ясу­вання стабільності дії факторів, темпів змін
5. Можливий потенціал підприєм­ства	Визначити потенційні можливості підприєм­ства	Вивчити ефективність діяльності підприємства, характер змін, зростання потенціалу, а також тен­денції продажу, витрат, конкурентної боротьби	Збільшення потенціалу підприємства, одержан­ня необхідної інформа­ції для прийняття рі­шення щодо можливості змін