Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции СТ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.47 Mб
Скачать

3.2 Способи підвищення якості продукції

Робота щодо підвищення якості продукції на підприємствах має комплексний характер і охоплює всі етапи виробничого циклу - від проектування до експлуатації продукції. Усі заходи, спрямовані на підвищення якості продукції, поділяються на три групи:

1) виробничо-технічні: підвищення технічної підготовки виробництва, поліпшення якості вихідної сировини та мате­ріалів, удосконалення технології виробництва, подальше розширення асортименту і атестація якості продукції;

2) організаційні: вдосконалення організації праці, дотри­мання дисципліни праці, підвищення культури виробництва, подальший розвиток форм і методів технічного контролю якості продукції, підвищення кваліфікації кадрів;

3) економічні: оптимізація планування, ціноутворення, посилення економічних стимулів.

Уся продукція, яка випускається підприємствами, підда­ється атестації за двома категоріями якості: вищою і першою. Методичне керівництво атестацією промислової продукції в країні та державний нагляд за дотриманням умов атестації здійснює Держстандарт України.

Продукція вищої категорії якості відповідає кращим вітчизняним і світовим зразкам або перевершує їх, є конкуренто-спроможною на зовнішньому ринку, забезпечує значну економічну ефективність.

Комплексна система управління якістю продукції (КС УЯП) базується на стандартах підприємств, які розробляються відповідно до державних, галузевих і міжгалузевих стандартів та інших нормативних актів. У ній враховуються нові дося­гнення науки і техніки, передовий досвід поліпшення якості продукції, можливої механізації всіх процесів і широкого впровадження обчислювальної техніки. Мета системи -постійне забезпечення відповідної якості продукту споживання потребам народного господарства і населення; систематичне підвищення на цій основі ефективності виробництва.

КС УЯП вирішує завдання прогнозування, планування якості, атестації продукції, технологічної підготовки, мате­ріально-технічного забезпечення, метрології, підготовки та розміщення кадрів, зберігання продукції, відомчого контролю, державного нагляду за дотриманням ОСТ і ТУ.

Організацією розробки і впровадження КС УЯП на підприємстві, підготовкою директивних і нормативних Документів займається координаційно-розроблювальна група (технічний відділ, ЦЗЛ, відділ технічного контролю (ВТК)).

3.3 Організація технічного контролю на підприємстві

Технічний контроль - система методів, засобів і заходів, у результаті яких ідентифікується якість готової продукції, напівфабрикатів, сировини, вимоги ДЕСТ, ТУ, а також забезпечується випуск високоякісної продукції відповідно до цих вимог.

У промисловості існує два види контролю -державний нагляд і відомчий контроль самих промислових підприємств (технічний контроль). Державний нагляд здій­снюється органами Держстандарту України, лабораторіями державного нагляду за стандартами і вимірювальною технікою, республіканськими та обласними (місцевими) центрами метрології та стандартизації (на підприємствах ВТК).

Технічний контроль має охоплювати всі стадії виробничого процесу. Методи й організаційні форми контролю повинні відповідати особливостям техніки, технології та організації виробництва. Обов'язки й відповідальність між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства мають бути чітко та обґрунтовано розподілені. Система контролю повинна доповнюватись ефективними методами морального та матері­ального заохочення і матеріальною відповідальністю за порушення вимог до якості продукції. Ефективність як контролю в цілому, так і окремих його елементів має обґрунто­вуватись економічними розрахунками.

За видами технічний контроль поділяється на:

• попередній, або вхідний (контроль сировини, мате­ріалів, напівфабрикатів, виробів, які комплектуються, отри­маних від інших підприємств або своїх виробничих дільниць);

• проміжний (контроль продукції або технологічного процесу після виконання кожної виробничої операції);

• остаточний, або прийомний (контроль готової про­дукції після заключного виконання кожної виробничої операції, після заключних операцій технологічного процесу).

За ступенем охоплення виробничих операцій контроль може бути: поопераційний (контроль після кожної виробничої операції оформлення продукту) та груповий (контроль після кількох операцій формування продукту).

За ступенем охоплення продукції контроль буває:

• суцільний (контролю підлягає кожна одиниця про­дукції, виробу, тобто рішення про якість приймається по кожній одиниці окремо);

• вибірковий (перевірці підлягає лише частина продукції або кілька вибірок з партії);

• інспекційний (повторений вибірковий контроль продукції, яку прийняв ВТК).

За формою контроль поділяється на візуальний (зовнішній огляд продукції), геометричний (перевірка вимірів, маси) та якісний (перевірка механічних, фізичних і хімічних влас­тивостей продукції).

Література

1. Гинберг А.М., Хохлов Б.А., Дрякина И.П. Технология зажнейших отраслей промьішленности: Учебник для вузов / Под. ред. А.М. Гинберга, Б.А. Хохлова. - М: Вьісшая школа, 1985.-496с.

2. ГОСТ 7.54-88; ГОСТ 8.010-90; ГОСТ 8. 15-91; ГОСТ 15.005-86; ГОСТ 15.014-87; ГОСТ 19.301-79; ГОСТ 16.0504-81 - Испьітания й контроль качества продукции.

3. РД 50-67-88 Рекомендации. Единая система техно-логической документации.

4. Р 50-601-4-89, Р 50-601-5-89, Р 50-61-01-13-89. Реко­мендации. Система разработки й постановки продукции на производство.

Лекція № 4. Тема РОЛЬ ФІЗИЧНИХ І ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Питання до вивчення

1. Загальні поняття про технологічні процеси та принципи їх класифікації.

2. Матеріальні та енергетичні баланси в технологічному процесі.

3. Енергетичне господарство підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]