3. Види корозійного руйнування

За характером руйнування поверхні металів або зміною механічних властивостей корозію класифікують на 5 основних типів:

І. Рівномірна корозія - втрата маси на одиницю площі за одиницю часу, виражається у мм/рік, мг/дм² за добу.

У випадку рівномірної корозії метали відповідно до швидкості корозії поділяються на три групи:

1) менше 0,127 мм/рік - метали із хорошою корозійною стійкістю. Із них виготовляють вали насосів, пружини тощо;

2) від 0,127 до 1,127 мм/рік - із задовільною стійкістю (цистерни, трубопроводи, вентилі);

3) більше 1,27 мм/рік - із незадовільною стійкістю проти корозії.

II. Пгтингова, або острівкова корозія - це корозія на невеликих ділянках, є місцевою корозією.

Цей пітинг-фактор - відношення найглибшого пітингу до середньої швидкості корозії, що визначається за втратами маси.

Таблиця 13.3

Корозія сталей, міді, цинку, свинцю в ґрунтах після витримки х років, мг/дм² за добу

Ґрунт	Сталь, х=12 років	Мідь, х=8 років	Свинець, х=12 років	Цинк, х=11 років
Ґрунт (середні дані)	4,5	0,7	0,52	3,0
Глина	13,7	0,7	0,6	-
Суміш із гравієм	0,9	0,2	0,13	-

Залізо, що знаходиться в землі, кородує з утворенням неглибоких пітингів, а для нержавіючих сталей, що знаходяться в морській воді, характерна корозія з утворенням глибоких пітингів. Багато металів схильні до пітингової корозії через вплив рідин, які швидко перемішуються. Цей різновид впливу називається ударною корозією або корозійною ерозією.

Мідні і латунні конденсаторні трубки піддаються пітинговій корозії. Фретинг-корозія виникає внаслідок пересування двох контактуючих тіл або хоча б одного металевого тіла. Частинки оксидів металу заповнюють утворені пітинги, і тому тільки після видалення продуктів корозії їх можна побачити.

Кавітаційна ерозія виникає внаслідок утворення і зникнення газоподібних пузирів на поверхні розділення метал-рідина, що рухається (як наприклад, у роторі насоса чи на гребному гвинті з боку руху рідини). Вона утворює ряд пітингів у вигляді тріщин малої глибини, розташованих немов стільники.

III. Вибіркова корозія - це корозія, при якій розчиняються переважно один компонент сплаву. Знецинкування - це тип корозійного руйнування, що спостерігається у цинкових сплавів. Наприклад, латунь: у цьому випадку цинк розчиняється, і залишається пориста мідь. Кородуючи таким чином, метал часто зберігає свій початковий вигляд і може здаватися незруйнованим (якщо не брати до уваги тьмяну поверхню). Однак його міцність при розтягненні, особливо пластичність, значно знижуються.

Знецинковані латунні трубки можуть зберігати достатню стійкість і протидіяти внутрішньому тиску води до того часу, поки не буде необхідності роз'єднати трубки або не виникне удар водою, що може викликати їх розтріскування.

Вибіркова корозія спостерігається у сплавів благородних металів: Аu-Сu, Аu-Аq. Це використовується при очищенні золота. Наприклад, сплав Аu-Аq що містить більше 65% Аu, стійкий у концентрованій НNО₃ і утворює АqNО₃ і пористу губку (або чистий порошок золота).

Мідні сплави, які містять алюміній, схильні до корозії, що нагадує знецинкування, з переважним розчиненням алюмінію.

IV. Міжкристалгчна корозія - це місцева корозія, що виникає на межі зерен металу, внаслідок неї метал втрачає стійкість і пластичність. Межі зерен, що мають малу площу і діють як анод, контактують з більшою поверхнею зерен, які діють як катоди. Процес відбувається швидко, проникаючи в глибину металу, і інколи викликає катастрофічні руйнування. Неправильно термооброблені нержавіючі сталі або сплави типу дюралюмінію є сплавами, схильними до цієї корозії. Прикладом неелектрохімічного впливу на межі зерен може бути руйнування нікелю, нагрітого в атмосфері, яка містить сполуки сірки, внаслідок проникнення сірки по межах зерен.

V. Розтріскування. Якщо метал, який перебуває в коро­ зійному середовищі під впливом повторних або змінних напружень при розтягненні, розтріскується, то кажуть, що він руйнується внаслідок корозійного старіння.