
- •Економічна сутність та класифікація капіталу
- •2. Принципи формування капіталу підприємства
- •3.Характеристика власного капіталу та його вартісна оцінка
- •5.Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства. Середньозважена та гранична вартість капіталу.
- •Поняття фінансового левериджу та механізм його формування
- •Поняття оптимальної структури капіталу та фактори, що необхідно враховувати при її формуванні. Критерії оптимізації структури капіталу.
- •Форми власного капіталу та розрахунок загальної потреби власних фінансових ресурсів.
- •9. Теоретичні основи та підходи до формування дивідендної політики п-ва.
- •10. Форми залученого капіталу
- •11. Сутність оборотного капіталу та його складові елементи
- •12. Формування політики управління оборотними активами п-ва
- •13. Формування політики управління запасами підприємства
- •14. Формування політики управління дебіторською заборгованістю
- •15. Охарактеризуйте сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості
- •16. Управління грошовими коштами та їх еквівалентами
- •17. Охарактеризуйте оптимізаційні моделі визначення залишку грошових коштів Бамуля і Міллера-Орра
- •18. Розробка політики фінансування оборотних активів
- •19. Охарактеризуйте процес оптимізації складу активів підприємства
- •20. Охарактеризуйте процес формування активів підприємства
- •21. Форми реальних інвестицій та їх особливості. Показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
- •22. Форми фінансових інвестицій та їх особливості. Оцінка інвестиційної привабливості фінансових інструментів.
- •23. Класифікація фондових інструментів за специфікою їх інвестиційних якостей
- •24. Охарактеризуйте параметри, за якими проводиться оцінка інвестиційних якостей акцій та облігацій
- •25. Оцінка ризиків окремих фінансових інструментів
- •26. Оцінка ризиків окремих фінансових інструментів
- •27. Методичні підходи до оцінки ризику фінансових інструментів
- •28. Охарактеризуйте модель оцінки доходності цінних паперів (сарм).
- •29. Охарактеризуйте методичні підходи до підбору фінансових інструментів до інвестиційного портфеля. Положення сучасної портфельної теорії.
- •30. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Принципи формування інвестиційного портфеля.
- •31. Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів (розробка календарного плану та капітального бюджету).
- •32. Концепція і методичні підходи до оцінки вартості грошей у часі.
- •33. Поняття фінансів і фін діяльності під-ва. Форми державного регулювання фін діяльності під-ва.
- •34. Сутність, ціль і задачі фінансового менеджменту. Функції і механізм фінансового менеджменту.
- •35. Інформаційна база фінансового менеджменту.
- •36. Організаційне забезпечення процесу управління фінансами.
- •37. Управління затратами (класиф-я затрат, системи обліку та калькулювання затрат). Ефект виробничого леверіджу.
- •38. Поняття грошового потоку. Види грошових потоків та їх класифікація. Оптимізація грошових потоків.
- •39. Вхідні грошові потоки та їх характеристика. Зміст і завдання управління вхідними грошовими потоками.
- •40. Управління вхідними грошовими потоками.
- •41. Управління вихідними грошовими потоками.
- •42 Планування надходження і використання грошових коштів. Розробка і застосування платіжного календаря.
- •43. Нарахування простих і складних процентів.
- •44. Майбутня вартість грошей та її зміст. Розрахунок майбутньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів. Використання процентного фактора у розрахунках майбутньої вартості грошей.
- •45. Теперішня вартість грошей та її зміст
- •47. Зміст і завдання управління прибутком підприємства.
- •48. Управління прибутком від операційної дія-ті під-ва
- •49. Управління формування прибутку від іншої операційної діяльності
- •51. Економічний зміст та класифікація ризиків
- •52. Розрахунок та аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства.
- •53. Показники фінансової стійкості
- •54. Показники ділової активності підприємства.
- •59. Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
- •61. Оперативне фінансове планування
- •68.Розробка цінової полїтики
- •72 Управління позаобортними активами підприємства
- •73 Управління процесами оновлення позаоборотних активів
15. Охарактеризуйте сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості
Для прискорення переведення дебіторської заборгованості у грошову форму оборотних активів для підвищення рівня економічної безпеки, ми пропонуємо використання на підприємстві сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг, облік векселів, виданих покупцями продукції; форфейтинг.
Факторинг являє собою фінансову операцію, під час якого підприємство-продавець передає право отримання грошей по платіжних документах за відвантажену продукцію банку. За здійснення такої операції банк стягує з підприємства-продавця визначену комісійну плату, яка встановлюється у відсотках до суми платежу. Ставки комісійної плати диференціюються з урахуванням рівня платоспроможності покупця і передбачених термінів. Крім того, банк у термін до 3-х днів здійснює кредитування підприємства-покупця у формі попередньої сплати боргових зобов’язань щодо платіжних документів. За час існування факторингу в Україні були виділені переваги та можливості, які він надає поряд з іншими інструментами рефінансування:
− гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів у дебіторську заборгованість;
− відсутність застави;
− прискорення оборотності коштів;
− розширення клієнтської бази та встановлення стабільних відносин з покупцями, які матимуть можливість закупляти товар з відтер мінуванням оплати;
− можливість здійснювати гуртові закупівлі за вигіднішими цінами та підтримувати розширений асортимент продукції;
− поліпшення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;
− зміцнення ринкової позиції.
Форфейтинг являє собою фінансову оперативність по експертному товарному кредиту шляхом передачі переказного векселя на користь банку зі сплатою банку комісійної винагороди.
Банк бере на себе зобов’язання щодо фінансування експортної операції шляхом сплати по обліковому векселю, який гарантується наданням авалю банку держави імпортера. У результаті форфейтування заборгованості покупця по товарному кредиту трансформується у заборгованість фінансову. По суті форфейтинг об’єднує елементи факторингу і обліку векселів. Форфейтинг використовується під час здійснення довгострокових експортних поставок і дає можливість експортеру негайно отримати грошові кошти шляхом обліку векселів. Водночас його недоліком є значна вартість цих операцій. Незалежно від виду операції рефінансування її використання ґрунтується на єдиних принципах:
– загальні витрати на рефінансування не повинні перевищувати очікуваний прибуток від використання вивільнених коштів у господарському обороті;
– витрати на рефінансування не повинні перевищувати вартості короткострокових кредитів для підтримки платоспроможності підприємства до інкасації дебіторської заборгованості;
– витрати, на рефінансування не повинні перевищувати інфляційні втрати у разі затримки.
Побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості необхідна для того, щоб забезпечити надходження інформації не тільки про те, що відбулося, але й про відхилення, які можуть бути. Це потрібно для того, щоб регулювання могло здійснюватися у превентивному порядку. Найбільше значення набуває здійснення контролю, який дає змогу з’ясувати, наскільки ефективно та своєчасно відбувається погашення дебіторської заборгованості, наскільки запропоноване відтер мінування платежу відповідає вимогам ринку та стану на ньому підприємства.
Окремо слід розглянути методику нарахування резерву по сумнівній дебіторській заборгованості, що прямо стосується економічної безпеки підприємства, оскільки резерв по сумнівній дебіторській заборгованості фактично є страховим резервом для убезпечення підприємства.
Рішення про створення резерву сумнівних боргів повинно готуватись комісією підприємства за участю керівників юридичної, бухгалтерської, збутової служб та затверджуватись керівником підприємства. Вважаємо, що у рішенні про створення резерву сумнівних боргів комісія повинна відображати такі відомості: дату та причину виникнення заборгованості, термін її погашення, дату подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з покупця, номер та дату платіжного доручення про перерахування мита. Резерви сумнівних боргів можна створювати тільки за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року, в той час, як сумнівні борги виникають під час торгових операцій протягом року. На нашу думку, розрахувати резерв сумнівних боргів доцільно перед складанням звітності, а використовуватися він буде протягом звітного року за потреби або безпосередньо перед складанням звітності. Вважаємо, що резерв повинен формуватись на основі експертних оцінок фінансового менеджменту підприємства.