16.Класифікація лекцій з юридичних дисциплін , їх ознаки та особливості
Слово лекція походить від латинського lektio – читання. Але кожному педагогу відомо, що лекція не є зачитуванням певного тексту. Навпаки, читання тексту, в тому числі і тексту спеціального, заздалегідь підготовленого викладачем не підпадає під визначення лекції і не може бути названо лекцією.
Читання тексту не може бути названо лекцією і в тому випадку, коли викладач має артистичні здібності і може прочитати текст емоційно й виразно. Таке визначення лекції прийшло до нас з далеких часів. У середньовічний період під лекцією розуміли читання і коментування тексту певної книги. У наш час поняття лекції змінилось, а назва залишилась.
Лекція – це перш за все спілкування викладача з аудиторією живою, емоційною, гарною, грамотною мовою.
Слід відмітити, що лекція в юридичному ВНЗ (на факультеті) має деякі особливості, до яких можна віднести:
посилання в лекції на нормативні акти: Конституцію України, кодекси, інші закони, підзаконні акти (Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, накази Мін’юсту тощо);
застосування в лекції прикладів з юридичної практики (вироків, рішень, ухвал, постанов судів, слідчих дій і дій оперативно-розшукових органів тощо). Причому можуть наводитися приклади як позитивні, так і негативні з відповідними коментарями;
застосування в лекції прикладів з прищеплення студентам фахових навичок юриста;
виховання у студентів моральних якостей майбутнього юриста (честі, порядності, принциповості, шанобливого ставлення до громадян, навіть до тих, які вчинили тяжкі злочини, дотримання законності тощо).
Популярна лекція
Популярна лекція має розважально-інформаційний, просвітницький характер, її мета – надати слухачам інформацію з конкретних питань, зокрема, юридичних наук, культури тощо в популярній формі для розширення їх світогляду і піднесення інтелектуального рівня.
Популярна лекція має такі ознаки:
1) аудиторія за інтересами, слухачі можуть бути різного фаху, різного рівня освіти, різного віку.
2) Аудиторія під час слухання популярної лекції не працює, а радше відпочиває. Тому популярна лекція повинна читатися у розважальному стилі. Лектору на рівні з наведенням цікавих прикладів з практики слід достатньо широко застосовувати жарти, розповідати різні історії (не обов’язково правдиві, передусім – цікаві).
3) Слухачі, як правило, зміст популярної лекції не конспектують, але лекція не досягне поставленої мети, якщо вони не занотують принаймні 2–3 найбільш цікавих і необхідних для них положення. В противному разі в лекції не було нічого такого, щоб зацікавило її слухачів. В окремих випадках лекція може конспектуватися слухачами майже повністю, наприклад, лекція із садівництва, городництва, тоді її слід читати як навчальну.
Особливості читання популярно-циклових лекцій, тобто комплексу лекцій (лекційного курсу), з певної проблеми, полягають у тому, що:
по-перше, лектор на першій лекції повинен виголосити вступне слово, в якому викласти: мету читання курсу лекцій, їх зміст, порядок і черговість їх читання;
по-друге, в кінці кожної лекції, після того, як буде зроблений висновок, лектор повідомляє слухачам тему наступної лекції і говорить про те, який вона матиме зв’язок з темою щойно прочитаної лекції, а перед початком наступної лекції лектору слід нагадати зміст тієї, що була прочитана раніше і показати зв’язок між ними;
по-третє, при завершенні читання курсу лекцій лектору необхідно зробити висновок з матеріалів останній лекції і всього курсу лекцій, підкреслити, де і як отримані під час слухання лекцій знання слухачі можуть застосувати у своїй діяльності.