Командир танка

1. Відкрити кришку люка командира танка, застопорити її у відкритому положенні

2. Відкрити ящик ЗІП на башті, дістати ключ 27х41 і ганчірку та послідовно виконати операції по відкручуванню броньових пробок систем силової установки танка.

3. Після затягнення пробок над заправними горловинами ключ 27х41 і ганчірку передати навіднику гармати.

4. Членам екіпажу зайняти свої штатні місця в машині, надіти шоломофони і під’єднати їх до тангент.

5. Перевірити положення АЗР, які розташовані під кришками на щитку механіка-водія та на лівому і правому розподільних щитках башти, вони повинні бути в положенні “Включено”

6. Перевірити справність внутрішнього освітлення.

7. Включити танковий переговорний пристрій і радіостанцію.

Перевірити:

• стан приладів спостереження;

• кріплення ЗІП і майна в бойовому відділенні;

• встановлення захисної огорожі командира і навідника;

• працездатність освітлювача командира та ліхтаря на башті.

• Перевірити наявність внутрішнього зв’язку між членами екіпажу.

• Перевірити працездатність приладів зовнішнього освітлення.

8. Після зупинення двигуна подати команду навіднику гармати на закриття броньованої пробки підігрівача і укладання ключа.

Механік-водій

1. Увімкнути вимикач батарей та освітлення відділення управління, перевірити кількість пального у внутрішніх баках і.

2. Заміряти рівень мастила системи змазки двигуна.

3. Заміряти рівень ОР.

4. Заміряти рівень мастила трансмісії

5. Надіти шоломофони і під’єднати їх до тангент.

6. Перевірити положення АЗР, які розташовані під кришками на щитку механіка-водія, перевірити справність внутрішнього освітлення.

7. Включити перемикач “ДВИГУН ПІДІГРІВ, СВІЧКА” в положення “СВІЧКА”

8. Перевірити наявність внутрішнього зв’язку між членами екіпажу

9. Пустити підігрівач.

10. Пустити двигун.

При працюючому двигуні на обертах колінчастого валу:

- 800 – 1000 об/хв перевірити тиск масла в системі мащення двигуна;

- 1500 – 1600 об/хв перевірити зарядний струм АБ і напругу бортової мережі;

-1800 – 2800 об/хв перевірити тиск масла в системі мащення двигуна і в системі гідроуправління і мащення трансмісії.

11. Перевірити показники температури охолоджуючої рідини і масла

Після зупинення двигуна подати команду навіднику гармати на закриття броньованої пробки підігрівача і укладання ключа на штатне місце

Навідник гармати

1. Зовнішнім оглядом перевірити стан сіток:

• над жалюзі повітроочисника;

• над радіаторами;

• над повітропритоком компресора.

2. Зовнішнім оглядом перевірити стан вузлів ходової частини з лівого та правого боку машини. Особливу увагу звернути на наявність болтів, пробок та їх затягнення.

3. Зовнішнім оглядом перевірити стан кріплення баків, укладки ЗІП, табельного майна зовні машини та на башті, а також наявність заглушок на трубах пускових пристроїв системи 902Б.

4. Відкрити броньову пробку підігрівача, ключ 27х41, ганчірку і пробку укласти на паливний бак з лівого боку машини

5. Членам екіпажу зайняти свої штатні місця в машині, надіти шоломофони і під’єднати їх до тангент.

6. Перевірити положення АЗР, які розташовані під кришками на щитку та на лівому і правому розподільних щитках башти, вони повинні бути в положенні “Включені

7. Перевірити справність внутрішнього освітлення.

8. Перевірити :

• стопоріння башти, гармати;

• наявність чохла на казеннику гармати;

• відсутність сторонніх предметів під гарматою;

• стан, працездатність приладів прицілювання і спостереження.

9. Перевірити наявність внутрішнього зв’язку між членами екіпажу.

10. Виключити в башті всі споживачі електричної енергії. Вискочити з башти, закрити кришки люків. Ключ покласти на башті

11. Перевірити працездатність приладів зовнішнього освітлення

12. Закрити броньову кришку підігрівача, ключ протерти, піднятися на машину, ключ укласти в ящик ЗІП на башті, кришку ящика закрити на всі защіпки.

Вказати, що командири підрозділів повинні проводити систематичні тренування, особисто контролювати навички підлеглих у виконанні усіх робіт в різних умовах.

Необхідно звернути увагу на ті роботи КО, які екіпаж виконує разом.

Облік виконаних робіт ТО – 1 та ТО – 2 ведеться у формулярі машини.

Експлуатація бронетанкового озброєння і техніки в літній та зимовий період

Умови і особливості експлуатації бронетанкового озброєння і техніки в літній та зимовий період.

Кліматичні і географічні умови різноманітних районів впливають на бойову готовність машин, надійність їхньої роботи і терміни служби до чергового ремонту. Для того щоб цілком використовувати високі бойові і технічні можливості машини, необхідно:

1. Відповідним чином готувати їх до роботи в особливих умовах.

2. Точно додержуватися встановлені правила експлуатації техніки при високих і низьких температурах у літні і зимові періоди.

3. Знати особливості роботи машини в складних умовах місцевості і клімату.

Літні умови характеризуються стійкою позитивною температурою повітря, що досягає в окремі періоди високих значень, сильною запиленністю місцевості і постійної присутності зовнішніх часток пилу в атмосфері та у суху погоду, а також забрудненням (заболоченністю) проїзної частини грунтових доріг після випадання опадів.

Висока температура повітря обусловлює підвищений температурний режим роботи двигуна, навантаження вузлів і агрегатів машини, сприяє збільшенню випаровуваності води з електроліту АБ, знижує грузькість мастила.

Зважена пилюка, осідаючи на поверхні картерів і зчленувань, погіршує умови охолодження агрегатів і систем, призводить до росту зусиль на важелях і педалях приводу керування. При цьому, пилюка що осідає на поверхню радіаторів погіршує в декілька разів відвід тепла в атмосферу від елементів силової установки в результаті зменшення коефіцієнта тепловіддачі.

У літніх умовах частішають випадки забруднення порожнини парового повітряного клапанна системи охолодження шумовинням, унаслідок чого погіршується його чутливість, що призводить до зменшення перепаду тиску потрібного для його закриття. Ця обставина призводить до збільшення випаровуваності води, зменшенню її кількості в системі охолодження і підігріву двигуна.

Сильна запиленність повітря різко знижує видимість через прилади спостереження і прицілювання, затруднюе прямування машини в колоні на високих швидкостях. при цьому збільшується можливість наїзду машин один на одного при гальмуванні або зниженні швидкості прямування машини, що йде попереду.

Забруднення електричних поверхонь машин пилюкою сприяє зменшенню коефіцієнта тепловіддачі, підвищеному зносу колекторів і підшипників у результаті проникнення часток пилу в тертьові вузли і збільшенню можливості виходу з ладу елементів електроустаткування.

При високих температурах через підвищений випар води швидко знижується рівень електроліту в АБ, відбувається інтенсивна корозія токовідводів позитивних електродів і збільшується саморозряд батарей при їхньому збереженні.

Крім того в цих умовах відбувається переразряд АБ на машинах, що призводить до скорочення термінів служби.

Найбільшою мірою літні умови експлуатації впливають на збільшення напруженості теплового режиму роботи двигуна.

Двигуни розвивають повну потужність, найбільше економічно витрачають паливо і деталі менше зношуються коли температура мастила і води складає 70-90⁰С.

У літніх умовах відвід тепла від двигуна погіршується, тому що чим вище температура повітря, тим менше кількості тепла виділяється від радіатора, що очевидно з формули:

Q=KF_p(t_p-t_b)

K - коефіцієнт тепловіддачі від радіатора до повітря

F_p – площа поверхні радіатора що охолоджується

t_p - середня температураповерхні радіатора що охолоджується рідини

t_b - температура повітря, що проходить через радіатор

Тепловідвод від двигуна залежить від накипу на стінках цилиндрів (поршні, циліндри й інші деталі надмірно нагріваються, порушується нормальне мастило і збільшується знос поршневих каблучок, цилиндрів і інших деталей).

Часті перегріви двигуна можуть бути однієї з причин необоротних деформацій його деталей.

До перегріву двигуна призводить забруднення радіаторів. При влученні мастила, а потім пилюки погіршується відвід тепла, підвищується температура ОР і відбувається інтенсивний випар.

З підвищенням температури агрегатів і механізмів мастило в них перегрівається і зменшується його грузькість.

Надмірний перегрів мастила може стати причиною руйнації масляної плівки і робочих поверхонь тертя (з'являються задіри, вириви і т.д.)

Велика запиленність повітря погіршує роботу систем двигуна. Проте найбільше небезпечним є абразивний знос робочих поверхонь цилиндрів і деталей поршневої групи.

Під час роботи двигуна годинна витрата палива складає:

_{Q =} V_л*60*n _*_v м ³/ч

^2*1000

V_л - літраж двигуна

n- частота обертів колінчатого вала

_v - коефіцієнт наповнення повітрям

Двигун В-2 на експлуатаційних режимах засмоктує 1800 м³ повітря в час. При запиленністі повітря 2,5 ч/м³ протягом часу в двигун потрапляє біля 4,5 кг пилюки, утримання пилюки (окису кремнію, кальцію й алюмінію ).

Утримання кварцових часток у пилюці може досягати 65-97% якщо в пісчаних грунтах переважають частки розміром до 5 мкм (біля 60% на масі)

Ступінь запиленністі повітря оцінюється по кількості пилюки в грамах на м³ повітря і може складати від 2,0 - 2,5 гр/м³ при прямуванні одиночної машини по грунтовій дорозі і до 6 гр/м³ при прямуванні колони в пустельній місцевості (технічно чисте повітря - 1м³ не більш 0,001 г пилюки).

Повітря, що надходить у двигун очищають від пилюки сучасні повітреочищувачи при будь-якій запиленністі забезпечують надходження повітря в двигун із пилемістом приблизно 0,002 -0,004 гр/м³ . Пилюка, що проникла в камери сгорання не викидається цілком із відпрацьованими газами. Значна її кількість (біля 60-70%) потрапляє в систему змащення. Як слідство - знос поршневих кілець, цилиндрів і вкладишів колінчатого вала.

Для забезпечення надійної роботи машини в літніх умовах експлуатації необхідно додержуватися таких вимог:

1. Систематично перевіряти рівень електроліту в АБ.

2. Не припускати розрядженності АБ більш ніж на 50% (швидко руйнується активна маса і скорочується термін служби) при великому зарядному току АБ перезаряджаються - відбувається електроліз (розкладання води на водень і кисень, що виділяється на полюсових електродах; кисень викликає посилену корозію токовідводів із наступною їхньою руйнацією).

3. Запобігти влученню абразивних часток на поверхні тертя сполучених деталей, вузлів і агрегатів.

4. Для охорони від пилюки заправити машину паливом і мастилом тільки закритою струмінню.

5. Всі роботи з обслуговування фільтрів і військової техніки виконувати в закритому приміщенні.

Особливості експлуатації машин у зимовий період.

У зимовий період, що охоплює 4-6 місяців і більш, утримується негативна температура навколишнього повітря, при наявності сніжного покрову глибиною до 1 м.

З зниженням температури і збільшенням грузькості мастила затруднюється його заправка, прокачування по трубопроводах і подача до сполучених деталей. Одночасно істотно ускладнюється пуск охолодженого двигуна, що потребує здійснення ряду додаткових операцій по його полегшенню зі збільшенням витрат часу.

Основні причини затрудняючі пуск двигуна.

1. Погіршення умов самозапалювання палива.

2. Зменшення тиску наприкінці такту стиску в результаті зниження температури повітря, що надходить у циліндри.

3. Погіршення процесу сумішоутворення палива (випаровуваності і розпилення) унаслідок зменшення частоти обертання колен. вала і підвищення грузькості мастила.

4. Зниження швидкості провернення колен. вала двигуна в слідство підвищення опору його обертанню і збільшення грузькості мастила.

5. Зниження працездатності АБ.

Для поліпшення умов самоспалахучості палива на машинах застосовуються:

• Передпусковий розігрів стінок цилиндрів із використанням індивідуальних форсуночних підігрівників. Розрахунок показує, що приблизно 48% тепла, утворюваного підігрівником протягом 1 часу при розігріві двигуна витрачається на нагрів блока і картера, 21% на нагрів ОР, 20% на розігрів мастила.

• Підігрів усмоктувального повітря АФП.

• Масловприск.

В умовах низьких температур значно зростає момент опору проверненню колен. вала внаслідок збільшення грузькості моторного мастила (у 3-3,5 р)

Зменшення моменту опору проверненню колін. вала досягається застосуванням малов'язкого мастила і передпускового розігріву двигуна.

На надійність роботи двигуна при його пуску значний вплив робить прокачиваємість мастила.

Можливість осмолення двигуна.

Тривала робота двигуна на зниженому тепловому режимі (нижче +55⁰С) викликає осмолення.

У результаті неповного сгорання палива утворяться асфальто - смолисті речовини, що осідають на кільцях і поршнях, викликаючи їх «западання». Двигун утрачає компресію і не розвиває потужність.

Ознаки осмолення:

• Наявність смолистих речовин на масляних фильтрах і у випускних колекторах.

• Трудність провернення колін. валів при запуску.

• Після пуску двигуна вибрасування смолистих речовин із випускних труб, ежекторів і чорних вихлопних газів.

Можливість розмороження двигуна

Можливість розмороження двигуна буде мати місце при раптових коливаннях температури від «+» удень, до «-» уночі, якщо система заправлена водою.

Зниження надійності роботи танка

• При улученні води в мастило, остання під дією відцентрових сил скоплюється в порожнині шиєк і при замерзанні закупорює канали. При наступних запусках двигуна можливо виловлювання підшипників.

• При улученні води в паливо остання на вигинах трубопроводів, при непрацюючому двигуні, відстоюється і замерзає, створюючи крижані пробки.

Знижується економічність роботи двигуна.

При зниженні температури навколишнього повітря процеси сгорання палива погіршуються, що викликає збільшення годинної і питомої витрати палива - знижується економічність двигуна. У цьому зв'язку взимку до основної норми витрати диз. палива провадиться надбавка 10%.

Затруднено водіння танка.

• Збільшується опір прямуванню

• Погіршується видимість

• Зростає зусилля на важелях, що призводить до стомлення водія

• Можливість буксування.

Терміни і основні заходи по підготовці бронетанкового озброєння , техніки і особового складу до сезонної експлуатації.

Час переводу БТОТ на режим зимової і літньої експлуатації визначається наказом командуючого військами округу і наказами по з'єднаннях і частинах.

У частинах складається план заходів щодо переводу БТОТ і АТ на режим зимової (літньої) експлуатації.

План заходів включає:

1. Підготовка особового складу.

2. Підготовка матеріальної частини.

3. Підготовка парків.

4. Оформлення документації.

5. Перевірку готовності (огляд БТОТ і АТ)

У наказі по частині повинні бути визначені терміни і загальна організація особового складу і матеріальної частини до експлуатації машин у зимових (літніх) умовах.

Підготовка особового складу, техніки і матеріально-технічного забезпечення переводу техніки на режим сезонноі експлуатації.

Підготовка офіцерів на зборах проводяться в два етапи.

Перший етап включає підготовку керівників, що проводять заняття з екіпажами і назначаємих з числа ЗКО батальйонів, рот.

Другий етап проводиться з всіма офіцерами і прапорщиками частини за 3-5 днів (вивчаються особливості експлуатації машин у зимовий (літній) час, уточнюється обсяг робіт і обов'язку посадових осіб по забезпеченню безаварійної експлуатації по досвіду попереднього року, і проводиться перевірка готовності керівників занять).

По закінченню зборів з офіцерами і прапорщиками організуються 2-х денні збори з особовим складом. У ході зборів спрацьовуються такі питання:

• Особливості експлуатації в літніх умовах.

• Фізико-хімічні властивості ПММ і робочих рідин.

• Обсяг робіт і порядок проведення сезонного обслуговування.

• Заходи безпеки при виконанні робіт із переводу.

• Правила регулювання режиму роботи двигуна.

Перед початком експлуатації у особового складу приймається залік із розписом кожного члена екіпажа по знанню:

• Заходів безпеки при поводженні з НОР.

• Правил включення підігрівача, порядку розігріву двигуна і підтримки його на підігріві, заходів пожежної безпеки.

На прикінці зборів необхідно прийняти залік у військовослужбовців по правилам експлуатації і заходам безпеки з розписом у відомостях.