Таким чином щіточно-колекторний вузол охолоджується як з-зовні, так і з середини.

Виводи служать для підключення стартер-генератора до системи електропостачання і електричного пуску.

Електрична схема СГ.

Електрична схема – однопроводна.

Принцип дії генераторів.

Самозбудження генератора відбувається від основних полюсів при виконанні таких умов:

• ланцюг збудження повинен бути замкнутий;

• магнітна система машини повинна мати залишковий магнетизм;

• магнітне поле, утворюване струмом збудження , повинно посилювати, а не послабляти залишкове намагнічування;

• опір ланцюга збудження генератора повинен бути менше критичного опору при даній частоті обертання.

Реле-регулятор Р15М-3С.

Служить: для автоматичного включення СГ-18 у бортову мережу й відключення його від мережі, а також для підтримки вироблюваного генератором «U» у заданих межах при змінній швидкості обертання якоря, зміни навантаження й температури.

Характеристика:

U=26,528.5 В (регульоване)

U вмик.. =0,21 (вмик. генер. в бортову мережу)

I обр. =1535А (відключення)

Реле – регулятор Р15М – 3С.

Призначається для :

• підтримання постійної напруги ;

• для захисту генератора від перенавантажень ;

• для захисту генератора від зворотніх струмів.

Складається з :

• регулятора напруги ;

• обмежувача струму ;

• автомату зворотнього струму (деференційно – мінімального реле).

Ресурс генератора повинен складати:

- 1000 годин роботи;

- 12000 вмикань і вимикань аккумулятор них батарей ;

- 4200 запусків СГ-18.

Складається:

1. Диференційно-мінімального реле ДМР-600Т;

2. Безконтактний регулятор напруги РН.

ДМР-600Т- служить:

Для підключення генератора до АБ і бортової мережі, коли його напруга більше АБ на величину 0,21 В

Для відключення СГ-18 від АБ і бортової мережі при зворотному струмі 1535А .

Диференціальним воно називається, тому що підключає генератор до АБ у тому випадку, коли U_СГ перевищує U_АБ, тобто реле реагує на різницю напруг СГ і АБ.

Мінімальне тому що включає СГ у бортову мережу при відключених АБ, при U=14 В, якщо включено споживача з опором Р=100 Ом

ДМР складається:

• Контактор

• Керуючого реле

• Реле, що включає

• Запобіжного реле

Заняття 4. Несправності генераторної установки танка.

1. Найпростіші несправності генераторної установки, їх ознаки, причини, способи усунення та заходи попередження.

Заняття 5. Генераторні установки БМП - 2, БТР - 80.

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова і принцип сумісної роботи генераторів з реле-регуляторами БМП - 2, БТР - 80.

Призначення, технічна характеристика, загальна будова і принцип сумісної роботи генераторів з реле-регуляторами БМП - 2, БТР – 80.

У системах електропостачання деяких бронеоб’єктів встановлюються авіаційні (гелікоптерні) генератори типу ВГ-7500. Основною відміною цих генераторів у порівнянні із серійними танковими генераторами є невелика вага і габаритні розміри (24,6 кг замість 46 кг для генераторів Г-5 і Г-6,5).

Застосування більш легкого генератора викликано прагненням зменшити вагу і габаритні розміри системи електропостачання, а також механізмів приводу від двигуна до генератора.

Зниження потужності, що віддається генератором при установці на бронеоб’єкті, обумовлено більш важкими умовами роботи в порівняння з умовами його роботи на вертольоті. Якщо на вертольоті для охолодження генератора використовується потік повітря, утворюваний напором вентиляторів авіадвигуна, то в бронеоб’єкті таку швидкість продування створити важко. Крім того, температура навколишнього повітря в силовому відділенні бронеоб’єкта набагато вище, чим при установці на вертольоті, тому нагрів генератора до припустимих меж наступає при навантаженні, удвічі меншому.

Генератор складається з таких основних вузлів і деталей:

• корпуса із полюсами, котушками і щіткоутримувачами ;

• якоря з обмоткою і колектором;

• повітрозаборного патрубка (ковпака) ;

• захисної стрічки, що охороняє від влучення в генератор сторонніх предметів.

Особливості конструкції:

1. Якір генератора ВГ-7500 на відміну від танкових генераторів приводиться в обертання через гнучкий вал (торсіон), що розташований всередині пустотілого вала якоря. Гнучкий вал з’єднаний із пустотілим валом на конічному хвостовику і закріплений гайкою. Другий кінець вала з'єднується з приводом двигуна.

Гнучкий вал введений у конструкцію генератора в таких цілях:

• для зменшення динамічних навантажень на деталі приводу, що виникають внаслідок інерційності якоря при швидких змінах частоти обертання;

• для запобігання від поломок редуктора двигуна у випадку заклинення шарикопідшипника генератора;

• для забезпечення можливості з'єднання вала генератора з приводом двигуна при наявності деякої їхній несоосності.

1. двохпровідна електрична схема;

2. підвищена максимальна частота обертання якоря до 8000-9000 об/хв.;

3. примусова система охолодження очищеним від пилу повітрям, що забирається з бункеру повітроочищувача двигуна спеціальним нагнітаючим вентилятором, встановленим на загальному валу з приводом;

4. наявність висмоктуючого вентилятора на торсіонному валу;

5. збільшена кількість полюсів електромагнітної системи порівняно з танковими генераторами.

Електрична схема генератора.

Електрична схема двохпроводна, не має послідовної обмотки, а до генераторного кола підключено фільтр радіоперешкод Ф-5.

Генератор являє собою шестиполюсну машину (із трьома додатковими полюсами) паралельного збудження і на відміну від танкових генераторів виконаний по двухп

роводній електричній схемі.

Генератор має три зовнішніх виводи: «+», «-» і «Ш».

Для зниження рівня радіоперешкод у ланцюзі генератора встановлюється фільтр типу Ф-5.

Розглянути принцип сумісної роботи з реле регулятором та ДМР – 400Т.

Особливості будови вентильних генераторів. – 20 хв.

Генератор Г-290.

Застосування колекторних генераторів постійного току в якості основних джерела електроенергії на об'єктах бронетанкової техніки викликає ряд труднощів при збільшенні їхньої потужності в заданих габаритних розмірах, а також при розширенні діапазону частот обертання.

Максимально припустима частота обертання колекторних генераторів (6000-6500 об/хв) визначається умовами комутації.

Габаритні розміри щітково-колекторного вузла при збільшенні потужності значно зростають через обмеження значення щільності току в перехідному контакті по припустимій температурі нагрівання.

Крім того, наявність щітково-колекторного вузла потребує періодичної заміни щіток і чищення колектора, тобто проведення регламентних робіт.

Розміщення силової обмотки на якорі утрудняє її охолодження, тому збільшення потужності генератора в заданих габаритних розмірах практично неможливо.

Застосування генераторів перемінного току дозволяє в значній мірі усунути зазначені хиби. Проте наявність акумуляторних батарей і потужних споживачів постійного току не дозволяє безпосередньо застосовувати на танках і інших бронеоб’єктах змінний струм .

За останні роки на ряді об'єктів бронетанкової техніки використовуються генератори змінного струму невеликої потужності з вмонтованим випрямним устроєм, розрахованим на повну потужність генератора.

Генератори з вмонтованим випрямним устроєм звичайно називають вентильними генераторами.

Подібна схема електропостачання бронеоб’єкта в даний час є найбільше доцільною, тому що не потребує зміни існуючої системи електроустаткування.

Устрій генератору Г-290.

Являє собою трифазну синхронну машину змінного струму з дванадцятиполюсним клювоподібним ротором (дві шестиполюсні «зірочки»), усередині якого розміщена кільцева обмотка збудження .

Живлення обмотки збудження здійснюється через дві контактні пари типу «кільце-щітка». Трифазна обмотка статора розміщена в 18 пазах, а її котушки з’єднані в “зірку”.

Це генератор зворотнього виконання, тому що його обмотка збудження розміщується на осерді ротора , яка утворює собою полюси магнітопроводу (6 пар), а напруга до неї підводиться через закріплені на валу ротора 2 ізольованих мідних кільця та закріплені на статорі 2 щітки, тоді як силова – “якірна” трифазна обмотка змінного струму з’єднана за схемою “зірка з ізольованою нульовою точкою” і розміщена в пазах статора.

Випрамляючий блок складається з 6 випрямляючих діодів (вентилів) типу ВКД-50, з’єднаних за схемою Ларіонова (двохнапівперіодний трифазний випрямляч), розміщується на корпусі генератора з боку протилежного ремінному приводу, який являє собою двострумний шків.

Електрична схема генератора Г-290.

Вдосконалення конструкції вентильних генераторів, а також підвищення потужності напівпровідникових приладів дозволяє розглядати застосування подібних генераторів як один із перспективних варіантів їхнього використання в системах електропостачання танків.

Заняття 6. Несправності зарядного ланцюга.

1. Можливі несправності в зарядному ланцюгу, їх ознаки, причини, способи усунення.

Заняття 7. Споживачі електричної енергії.

1. Споживачі електричної енергії. Системи електричного пуску двигунів.

2. Електродвигуни.

3. Прилади освітлення та сигналізації.

4. Контрольно-вимірювальні прилади, їх призначення і розміщення на машинах. Щит контрольно-вимірювальних приладів механіка-водія.