8.3. Тестові завдання

1.За характером участі в інвестуванні інвестиції поділяються на:

а) виробничі, фінансові, інтелектуальні, інноваційні;

б) прямі і непрямі портфельні;

в) приватні і державні;

г) без ризикові, низько ризикові, високо ризикові і спекулятивні;

2. За видами інвестиції поділяються на:

а) виробничі, фінансові, інтелектуальні, інноваційні;

б) прямі і непрямі портфельні;

в) приватні і державні;

г) без ризикові, низько ризикові, високо ризикові і спекулятивні;

3. Якщо чиста теперішня вартість проекту ≥0 то:

а) проект можна вважати прийнятним;

б)проект варто відхилити;

4. Фінансові інвестиції це вкладення капіталу у:

а) оборотні активи інших підприємств;

б) різноманітні фінансові інструменти;

в) акції інших підприємств;

г) облігації.

5. Портфель ризикового капіталу складається із:

а) цінних паперів молодих підприємств, курс яких швидко зростає;

б) цінних паперів, які об’єднані за певними категорія (рівнем дохідності, рівнем ризику тощо);

в) цінних паперів, виплати дивідендів за якими є високими, зростання ринкової вартості- повільне;

г) інше.

6. Портфель доходу складається із:

а) цінних паперів молодих підприємств, курс яких швидко зростає;

б) цінних паперів, які об’єднані за певними категорія (рівнем дохідності, рівнем ризику тощо);

в) цінних паперів, виплати дивідендів за якими є високими, зростання ринкової вартості- повільне;

г) інше.

7. Загальна дохідність акції це:

а) дивідендного доходу;

б) приросту ринкової ціни акції;

в) а) і б); г) інше.

8. Внутрішня норма прибутковості це:

а) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю;

б) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту ≥1;

в) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту ≤ 1;

г) відношення середнього чистого прибутку отриманого від реалізації проекту до первісної вартості інвестиційних вкладень у цей проект.

9. Облікова норма прибуткові це:

а) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю;

б) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту ≥1;

в) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту ≤ 1;

г) відношення середнього чистого прибутку отриманого від реалізації проекту до первісної вартості інвестиційних вкладень у цей проект.

10. Індекс прибутковості це:

а) відношення середнього чистого прибутку отриманого від реалізації проекту до первісної вартості інвестиційних вкладень у цей проект;

б) відношення суми дисконтованого чистого грошового потоку за проектом до суми інвестицій у проект;

в) ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю;

г) інше.

9.3. Тестові питання

1. Об’єктами ризик менеджменту є:

а) фінансові менеджери з ризику;

б) ризикові вкладення капіталу;

в) нейтралізація фінансових ризиків;

г) інше.

2. Суб’єктом ризик менеджменту є:

а) фінансові менеджери з ризику;

б) ризикові вкладення капіталу;

в) нейтралізація фінансових ризиків;

г) інше.

1. У практиці ризик менеджменту коефіцієнт чутливості (бетта-коефіцієнт) використовують для оцінки ризику пов’язаного із:

а) зміною обсягів реалізації і операційного прибутку;

б) зміною ринкових цін і рівня дохідності цінних паперів;

в) зміною рентабельності власного капіталу;

г) усе перераховане.

2. Якщо бетта-коефіцієнт дорівнює 1, то ризик такого вкладення:

а) відсутній;

б) вище середньоринкового;

в) нижче середньо ринкового;

г) рівний середньо ринковому.

3. Якщо рівень ризику неможливо порівняти із рівнем дохідності операцій то ризик доцільно: а) прийняти;

б) уникнути.

4. Диверсифікація фінансових ризиків полягає у:

а) зменшенні рівня їх концентрації;

б) максимальному розподілі грошових коштів у різноманітні активи;

в) розробці внутрішніх заходів характеру, які повністю виключають конкретний вид фінансового ризику;

г) правильна

відповідь а) і б).

5. Уникнення фінансових ризиків полягає у:

а) зменшенні рівня їх концентрації;

б) максимальному розподілі грошових коштів у різноманітні активи;

в) розробці внутрішніх заходів характеру, які повністю виключають конкретний вид фінансового ризику; г) страхуванні ризиків.

6. Утримання фінансових ризиків полягає у:

а) зменшенні рівня їх концентрації;

б) максимальному розподілі грошових коштів у різноманітні активи;

в) внутрішньому страхуванні;

г) зовнішньому страхуванні.

7. Хеджуванння як механізм нейтралізації фінансових ризиків базується на використанні:

а) первинних фінансових інструментів;

б) вторинних (похідних) фінансових інструментів;

в) страхових полісів;

г) банківських кредитів.

8. Механізм нейтралізації ризиків включає:

а) уникнення і утримання ризиків;

б) передача ризиків;

в) зменшення ризиків;

г) усе перераховане.