
- •2.Характеристика психологічних явищ, їх різновиди.
- •3.Психоаналіз як напрям зарубіжної психології.
- •4.Біхевіоризм як напрям зарубіжної психології.
- •5.Когнітивна психологія як напрям зарубіжної психології.
- •Історія
- •6.Гуманістична психологія як перспективний напрям психології.
- •8.Основні галузі сучасного психологічного знання.
- •9.Методи науково-психічних досліджень.
- •10.Психіка як властивість нс і мозку.
- •12.Види нервових процесів та сигнальної системи у функціонуванні психіки.
- •13.Свідомість людини як вищий рівень розвитку психіки.
- •14.Поняття про особистість, її сутність і властивості, фактори формування і розвитку.
- •15.Структура особистості, роль самосвідомості людини та її спрямованості.
- •16.Діяльність людини як фундаментально-психологічні категорії.
- •17.Психологічна структура людської діяльності.
- •18. Основні види діяльності
- •19. Дія в системі людської діяльності. Уміння і навички, передумови їх формування та розвитку.
- •Психологічні умови формування навичок
- •20. Відчуття та їх фізіологічна основа
- •22. Властивості відчуттів.
- •25. Мислення людини, його фізіологічні основи та механізми. Мислення і мовлення.
- •26. Види мислення.
- •27. Операції мислення.
- •28.Форми мислення.
- •29. Індивідуальні особливості мислення.
- •30. Уява як вищий психологічний процес і її фізіологічні основи.
- •31. Види уяви
- •32. Психологічні механізми створення образів уяви.
- •33. Пам’ять, її фізіологічна основа.
- •34. Види памяті
- •35. Процеси пам’яті, умови та засоби її зміцнення
- •36. Увага, її фізична природа
- •37. Види і форми уваги
- •38. Основні властивості уваги
- •39. Емоції, їх психічна сутність, види.
- •40. Характеристика базових емоцій людини
- •41. Емоційні стани людини
- •42. Почуття, їх види, роль у духовному розвитку людини
- •44. Вольові дії
- •45. Вольові якості людини
- •46. Темперамент людини та його фізіологічні основи
- •47. Характеристика видів темпераменту
- •48. Вплив темпераменту на особисту діяльність людини
- •49. Характер, його психофізичні основи, риси, передумови формування
- •50. Акцентуації рис характеру
- •Поняття про здібності. Структура і види здібностей
- •Поняття віку людини, особливості вікового розвитку.
- •Критерії вікової періодизації розвитку людини і її основні фази та етапи
- •Псих характеристика ранніх етапів дитинства
- •Дошкільний вік, та його психологічна характеристика
- •Молодший шкільний вік, його психологічні особливості
- •Психологічний портрет підлітка
- •Юнацький вік, його псих особливості
- •Зрілість людини, її соц.-псих контекст
- •Проблема груп в соціальній психології, їх види та класифікація
- •Загальна характеристика великих соціальних груп, їх види
- •Мала група як соц. – псих явище
- •Види та ознаки малих соціальних груп, їх структура
- •Лідерство і керівництво в малій соціальній групі
- •Сім’я як вид малої групи, її функції, типи
- •Спілкування в структурі суспільних відносин та міжособистісних стосунків
- •Спілкування як комунікація, її основні засоби
- •Невербальні засоби міжособистісного спілкування
- •Способи психологічного впливу у процесі спілкування
- •Комунікативні бар’єри та засоби їх подолання
- •Спілкування як сприйняття людьми одне одного. Механізми взаєморозуміння
- •Спілкування як міжособистісна взаємодія. Психологічний вплив, його стратегії і тактики
- •Особистість у структурі групових відносин
- •Психологічне значення людської праці, її різновиди
- •Соціально-психологічна сутність людської праці, співвідношення праці, спеціальності, фаху
- •Види людських професій. Їх соц.-псих характеристика
- •Поняття професіоналізації особистості, її основні етапи
- •77. Поняття професіоналізації особистості, її основні етапи
Проблема груп в соціальній психології, їх види та класифікація
Спілкування і взаємодія людей відбувається в різноманітних формуваннях і об’єднаннях, які в соціальній психології визначаються як групи. Група – це відносно стала спільність людей, становище якої в суспільстві зумовлене рівнем життєдіяльності її членів.
Взаємодія особистості і соціуму відбуваються шляхом її приналежності до різноманітних соціальних груп, кожна з яких висуває до людини певні вимоги, норми поведінки.
Приналежність людини до соціальної групи характеризується її складними взаємозв’язками з іншими членами цієї групи. Їх об’єднує групові норми – сукупність вимог, правил, які регламентують поведінку кожного члена групи.
Групові процеси пов’язані з організацією діяльності групи, динамікою ї розвитку.
Групові норми та цінності – це певні правила, вироблені групою для забезпечення спільної діяльності її членів.
Групові санкції – це сукупність механізмів та засобів, за допомогою яких група впливає на своїх членів з метою дотримання ними існуючих норм та цінностей.
Крім вищезгаданих факторів, слід мати на увазі також ряд інших, не менш важливих структурних компонентів, які характеризують групу як спільність людей. Це – складні параметри груп. Сюди належить: психологічний клімат, групова сумісність, групова нормалізація, групова поляризація, групова ізоляція.
Соціально – психологічний клімат визначає сукупність внутрішніх умов, які створюють в процесі розвитку і життєдіяльності групи моральну атмосферу, де виявляється властиве для членів групи ставлення до загальної справи і один до одного.
Групова сумісність виявляється в здатності членів групи узгоджувати свої дії та взаємовідносини, розподіляти відповідальність за успіхи та прорахунки групової діяльності, сприяти один одному в процесі взаємодії та спілкування.
Групова нормалізація включає прийняття в даній групі стандарти поведінки, які регламентують відносини людей і виконують ряд функцій: регулятивну, оціночну, стабілізуючу та ін.
Групова поляризація виникає як результат групової дискусії, в ході якої різні точки зору, думки, погляди учасників формуються у дві полярно протилежні позиції, що включають будь-які компроміси, ведуть до конфлікту.
Групова ізоляція відображає тривале відокремлення групи в умовах певного простору і часу, характеризується обмеженням кола ділового та позапрофесійного спілкування.
В соціальній психології визначальним є розподіл груп на умовні і реальні.
Реальні групи бувають природні і лабораторні. Вони розподіляються на великі і малі, організовані і неорганізовані.
Загальна характеристика великих соціальних груп, їх види
Великі соціальні групи, як правило не мають чітко вираженого кількісного визначення, а характеризуються певними специфічними ознаками, насамперед за принципами їх виникнення, формування і розвитку. Загальноприйнятим вважається розподіл великих у кількісному відношенні груп людей на два види:
а) стихійно утворені спільноти, які характеризуються короткочасним терміном існування (натовп, публіка, аудиторія);
б) соціальні групи, як займають певне місце в системі суспільних відносин і характеризуються чітко визначеними параметрами (етнічні групи, професійні групи, статево-вікові і т.ін.)
перший вид великих груп в силу своєї невизначеності і стихійності формування не має детального теоретичного обгрунтування. Однак увага до існування таких спільностей з боку соціальної психології повинна поглиблюватись. Насамперед це пов’язане з потенціальними можливостями впливу таких груп на формування громадської думки і групової свідомості, що може призвести до загострення соціальної напруженості (мітингова стихія, масова ейфорія під час рок-концертів, панічний стан в екстремальних ситуаціях та ін.)
Особливий інтерес сучасної соціально-психологічної науки становить другий вид великих груп, де існують специфічні регулятори соціальної поведінки – звичаї, традиції. Тут предметом аналізу можуть бути особливі форми спілкування, тип контактів і взаємовідносин, інтереси та потреби. В той же час кожен тип цих груп має своєрідні відмінності, наприклад, етнічна група відрізняється від професійної групи і т.ін. Тому загальні характеристики великих соціальних груп повинні бути наповнені специфічним, тільки їм притаманним змістом. В зв’язку з цим для вивчення великих соціальних груп застосовують особливі методи досліджень: етнографію та етнопсихологію, порівняльні дослідження, соціологію, статистичний аналіз, психолінгвістику та ін.
В рамках наукового підходу “психічний склад нації” пропонується проаналізувати проблему психології великих етнічних груп. тут розрізняють два напрями:
а) найбільш стійкі ознаки – психічний склад (національний, або етнічний характер, темперамент, а також традиції та звичаї);
б) емоційну сферу (національні, або етнічні почуття).
Для всіх виділених таким чином великих соціальних груп характерні деякі спільні признаки, значимі з точки зору соціально-психологічного аналізу і які відрізняють ці групи від малих груп.