Функції соціології

Функція соціології – це роль, значення соціології у системі соціальних знань та в організації суспільного життя.

Пізнавальна. Полягає у вивченні закономірностей соціального розвитку, вивченні тенденцій та змін різних соціальних явищ.

Практична (прикладна). Участь соціології у розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління різними соціальними процесами та суспільством в цілому.

Теоретична. Полягає у концентрації, поясненні, поповненні та збагаченні наявного соціологічного знання, у розробці соціологічних категорій, виявленні соціальних законів на основі дослідження соціальної реальності.

Описова. Полягає у систематизації, нагромадженні одержаного дослідницького матеріалу у вигляді наукових матеріалів, книг, статей. Практично вона передбачає опис певного соціального явища за допомогою наукового апарату.

Інформаційна. Це систематизація, нагромадження соціологічної інформації та її поширення серед наукових кіл та громадськості.

Прогностична. Підготовка соціальних прогнозів (довгострокових та короткострокових), створення умов для свідомого вироблення та здійснення науково обґрунтованої перспективи розвитку особистості, соціальних груп та суспільства в цілому.

Гуманістична. Розробка цілей соціального розвитку, формування ідеалів, соціальних цінностей та програм соціокультурного розвитку.

Ідеологічна. Забезпечення поповнення суспільства такими кадрами, які володіють соціологічним знанням. Формування наукової ідеології.

Критична. Соціологія повинна давати об’єктивну інформацію про суспільство та соціальні процеси, зокрема, у формі критики соціальних реформ чи дій влади.

Інструментальна. Визначення, вдосконалення та розробка нових методів вивчення соціальної реальності, тобто методів збору, обробки та аналізу первинної соціологічної інформації. Ці інструменти подекуди запозичуються з інших наук – зокрема, із психології, етики.

Голова міжнародної соціологічної асоціації, польський соціолог Петер Штомка:

• „Функції науки, і в тому числі соціології, будуть відрізнятися в залежності від того, у якій країні вона розвивається. Що більш демократичною є країна, то більше зможе наука розвиватися й реалізовувати власний потенціал.”

• „Кожна наука виконує когнітивну (теоретичну), прикладну функції (технологія використання знань і впровадження її), а також функцію звільнення. Остання полягає тому, що соціологія як наука повинна дати громадськості можливість звільнитися від певних упереджень, критично оцінити явища та процеси, які відбуваються у суспільстві. Соціолог повинен мати змогу проводити дослідження у будь-яких сферах; має підвищитися рівень тих, хто буде сприймати цю інформацію”

• „Соціологія має давати соціологічну мову, дзеркала, карти, мрії та порядок денний”

Мова – мається на увазі термінологія, досконале пояснення понять, категоріальний апарат.

Дзеркала – „ми повинні побачити, що є люди, які думають так само, як ми”, тільки тоді „ми почнемо діяти”.

Карти – „люди мають знати про те, з якого типу суспільства вони вийшли, в якому вони живуть та до якого ідуть”.

Мрії – „в людей має бути спільна мета, на кшталт мрії, до якої вони б прагнули”.

Порядок денний – це напрацювання тактики вирішення певних проблем (після аналізу наукового матеріалу, який стосується даної проблеми).

Тобто, з точки зору Штомки, соціологія – це наука, яка повинна у прикладному плані підвищувати рівень освіченості населення і рівень активності населення шляхом того, що формуються певні перспективи, які обираються самостійно населенням.