
- •Соціологія
- •Рекомендовані джерела інформації
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Поняття соціології. Її об’єкт та предмет
- •Основні категорії соціології. Зміст поняття „соціальне”
- •14 Вересня 2007 року
- •Структура соціологічного знання
- •Функції соціології
- •21 Вересня 2007 року Тема 2. Історія соціологічної думки Джерела інформації
- •Періодизація історії соціології
- •Огюст Конт – основоположник соціології
- •Еміль Дюркгейм та його соціологізм
- •28 Вересня 2007 року
- •Розуміюча соціологія Макса Вебера
- •Тема 3. Суспільство, як соціальна система. Його соціальна структура
- •Поняття та ознаки суспільства. Сучасні уявлення про суспільство, як соціальну систему
- •Типологія суспільств
- •Соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація
- •Типи соціальних груп
- •Соціально-класовий підхід Соціально-стратифікаційний підхід
- •Критерії соціальної диференціації
- •Середній клас. Його ознаки та функції
- •Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна маргінальність та її види
- •Тема 4. Соціальні інститути
- •Зміст поняття соціальний інститут
- •Ознаки та типи соціальних інститутів
- •Функції соціальних інститутів
- •Громадська думка як соціальний інститут
- •Сім’я як мала соціальна група та соціальний інститут
Основні категорії соціології. Зміст поняття „соціальне”
Категорії соціології – це основні ключові поняття соціології, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти об’єкту соціології, тобто суспільства.
Типи категорій соціології:
категорії, що описують соціальну статику;
категорії, що описують соціальну динаміку.
Інший підхід до розподілу категорій:
категорії, які фіксують соціальні зв’язки;
категорії, які розкривають соціальні спільноти різного типу (зокрема, особистість);
категорії, які описують соціальні процеси (соціалізацію, алкоголізм, злочинність, соціальна мобільність);
категорії, що описують соціальний розвиток (соціальний прогрес, регрес, переродження тощо);
категорії, які функціонують при здійсненні емпіричного соціологічного дослідження (програма соціологічного дослідження, інструментарій, вибірка, анкета, гіпотеза).
Інтерв’юер та респондент – учасники соціологічного опитування. Перший – опитувач, другий – той, кого опитують.
За Максом Вебером, соціальне – це так зване очікування, тобто орієнтація на іншого, на відповідну реакцію.
За класичним визначенням, соціальне – це сукупність тих чи інших якостей і особливостей соціальних відносин, інтегрована індивідом чи спільнотами в процесі спільної діяльності, тобто взаємодії у конкретних умовах, яка проявляється у їх ставленні один до одного, до свого місця у суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.
14 Вересня 2007 року
Соціальне найбільш широко проявляється у нашому ставленні один до одного, до місця, яке ми займаємо в суспільстві, а також до тих явищ, які відбуваються в суспільстві.
Перерахуємо кілька характеристик соціального (за кожним з них наводилися результати опитувань, але їх немає сенсу записувати, imho):
на якому соціальному рівні ви б себе розташували;
наскільки можна довіряти людям, які вас оточують;
наскільки люди готові прийти на допомогу іншим;
які тенденції спостерігаються з приводу шлюбів, народжуваності;
ну і інших дофіга можна назвати.
Структура соціологічного знання
Структура соціологічного знання – це сукупність функціонально визначених взаємопов’язаних структурних елементів соціологічної науки, що склалися в процесі її історичного розвитку та внутрішньої спеціалізації та диференціації і які утворюють соціологію, як цілісну систему знань.
Найбільш поширеним є трьохрівневий підхід до соціологічного знання:
Загальна соціологічна теорія. Об’єктом даного рівня є суспільство в цілому. Загальні закономірності розвитку суспільства в цілому. Структурний функціоналізм, ... 22:15
Теорії середнього рівня. Досліджують певні соціальні спільноти (соціологія молоді, соціологія міста, етносоціологія, соціологія сім’ї тощо – спеціальні соціологічні теорії), соціальні процеси (соціологія виховання, конфліктів тощо) та галузі (галузеві соціології, зокрема соціологія економіки, політики, освіти тощо).
Емпірична соціологія. Вивчення проводиться на основі емпіричних соціологічних досліджень.
Інша класифікація – за рівнем об’єкта:
макро – наприклад, влада; у Європі переважає макросоціологічний підхід;
мікро – наприклад, лідерство; в Америці переважає мікро соціологічний підхід.
За функціями виділяють:
фундаментальна – поповнення, збагачення, уточнення наукових знань;
прикладна – накопичення матеріалу для розглядання звичайних проблем.