
- •Соціологія
- •Рекомендовані джерела інформації
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Поняття соціології. Її об’єкт та предмет
- •Основні категорії соціології. Зміст поняття „соціальне”
- •14 Вересня 2007 року
- •Структура соціологічного знання
- •Функції соціології
- •21 Вересня 2007 року Тема 2. Історія соціологічної думки Джерела інформації
- •Періодизація історії соціології
- •Огюст Конт – основоположник соціології
- •Еміль Дюркгейм та його соціологізм
- •28 Вересня 2007 року
- •Розуміюча соціологія Макса Вебера
- •Тема 3. Суспільство, як соціальна система. Його соціальна структура
- •Поняття та ознаки суспільства. Сучасні уявлення про суспільство, як соціальну систему
- •Типологія суспільств
- •Соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація
- •Типи соціальних груп
- •Соціально-класовий підхід Соціально-стратифікаційний підхід
- •Критерії соціальної диференціації
- •Середній клас. Його ознаки та функції
- •Соціальна мобільність та її види
- •Соціальна маргінальність та її види
- •Тема 4. Соціальні інститути
- •Зміст поняття соціальний інститут
- •Ознаки та типи соціальних інститутів
- •Функції соціальних інститутів
- •Громадська думка як соціальний інститут
- •Сім’я як мала соціальна група та соціальний інститут
Функції соціальних інститутів
Найповніший перелік таких функцій виділяє Гавриленко О.В.:
репродуктивна (відтворювальна) полягає у тому, що кожне існуюче суспільство прагне відтворити себе в часі та в історії (не лише кількісно, але й якісно);
завдяки даному механізму відбувається рух від хаосу до порядку;
репродукція за допомогою соціальних інститутів відбувається з урахуванням соціальної нерівності, яка зберігається при відтворенні;
соціальна стратифікація, виникнувши, дає певні переваги у відновленні соціального порядку тим соціальним групам, які мають вигіднішу позицію, зокрема знаходяться ближче до владних засобів, соціального примусу та контролю; отож відтворення відносин, структур, соціального порядку в цілому відбувається переважно в інтересах тих особистостей та соціальних груп, які займають вищі соціальні статуси;
комунікативна спрямована на певну організацію суспільного спілкування між поколіннями, соціальними групами, професіями, культурами, субкультурами, окремими видами історичного досвіду тощо;
завдання соціальних інститутів полягає у тому, щоб зробити це спілкування більш можливим, доступним, ефективним щодо намірів суб’єктів соціальної взаємодії;
регулятивна виявляється у здатності інститутів до узгодження, координації, організації, а також стратифікації, тобто впорядкування послідовності соціальної взаємодії, керування та управління нею;
базується на існуванні тих норм, які існують в межах певних соціальних груп чи соціальних суб’єктів; вони можуть впливати на мету чи засоби її досягнення;
адаптивна функція полягає у пристосуванні індивідуальних чи колективних дій до навколишнього середовища, обраних цілей, легалізованих засобів їх досягнення, правил стратифікації, субординації, підпорядкування, а також санкцій та заохочень;
адаптивну функцію виконують переважно економічні інститути;
політичні інститути виконують тут лише наглядову функцію;
інтегративна – соціальні інститути сприяють згуртуванню соціальних об’єктів, посиленню соціальної відповідальності та відповідної елементів соціальної структури, сприяють узгодженню функцій, поєднанню мети, засобів та ресурсів, а також сприяють заохоченню та покаранню, якщо відповідні дії відповідають / не відповідають очікуваним;
найефективніше її виконують мораль та право;
диференційна – відбувається диференціація в межах соціальної системи, тобто ця функція є протилежною до інтегративної; соціальні інститути підтримують, відновлюють, закріплюють існуючі в суспільстві відмінності, розбіжності;
часто це здійснюється у загально-ентологічному аспекті – відмінності між цінностями та засобами, цінностями й нормами, винагородою та покаранням;
у змістовному значенні полягає у тому, що підтримуються наявні етнічні, класові, професійні, культурно-ідеологічні відмінності, а також стратифікаційні відмінності;
соціалізуюча полягає у діях щодо засвоєння індивідом чи групою суспільних цінностей, норм та сприяє їх перетворенню на мотиви та дійові принципи активності;
соціальні інститути спрямовані на інтеріоризацію – перетворення цінностей особи на внутрішні мотиви її дій;
гедоністична функція полягає у тому, що завдання соціальних інститутів – не лише змусити нас виконувати функції, які покладає на нас суспільство; вона полягає у діях з підвищення міри задоволення людей власним буттям;
продуктивна функція сприяє створенню нових суспільних відносин, структур чи самих інституцій, тобто відтворенню нового соціального типу суспільства;
соціальні інститути беруть участь у підтриманні, поширенні, засвоєнні цінностей розвитку;
вони спрямовані на те, щоб поширювати як взірець ідеологію громадянського суспільства;
Усі функції соціальних інститутів поділяються на універсальні та специфічні.
Універсальні функції соціальних інститутів – ті, які притаманні усім соціальним інститутам.
Специфічні функції – проявляються лише у певному соціальному інституті.
Ще їх можна поділити на основні та другорядні.
Ще поділяють на позитивні та негативні.
Негативні функції (дисфункції) – це невиконання чи неналежне виконання функцій соціальним інститутом, а також неможливість виконання у зв’язку із недостатністю наявних відповідних ресурсів.
Зокрема, наприклад, в нашому суспільстві це стосується освіти. Навіть на рівні початкової й середньої освіти ми це можемо спостерігати. Результати зовнішнього тестування не відповідають подальшим показникам при навчанні студентів.