Затверджую

№ з/п

Навчальні питання та їх зміст

Час

Проведення (хв.)

Довідкові та інші відомості

Примітки

1.

Вступна частина:

1. Контролюю наявність та готовність слухачів групи до заняття.

2. Оголошую тему заняття та навчальні питання.

3. Визначаю актуальності теми.

4. Формулюю мету заняття.

5. Розкриваю актуальність теми.

Захист державного суверенітету здійснюється в різних фор­мах: військовій, дипломатичній, державними органами влади і управління в результаті здійснення своїх повноважень, наданих їм Конституцією та законами, правоохоронними органами.

Військова форма захисту нині є досить актуальною для України і носить важливий характер. В частині 1 статті 17 Конституції України записано - Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українсько­го народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові форму­вання і правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом [1].

Проблема підвищення престижу військовослужбовця і його служби в суспільстві важлива не лише для Збройних Сил, але і для суспільства в цілому. Адже військовослужбовець не відокремлений від суспільства, він походить з нього, живе в суспільстві і захищає його. Підвищення престижу військової служби - складна справа. Свій внесок в її вирішення роблять і держава, і школа, і суспільство, і Церква, і, власне, Збройні Сили.

Служба в Збройних Силах - це частина життя людини, тому для підвищення престижу військової служби необхідно прививати любов до Батьківщини, виховувати в молоді почуття патріотизму. Формування патріотизму виступає як одна з умов подальшого суспільного прогресу. Проблема військово-патріотичного ви­ховання молоді постійно знаходиться в центрі уваги суспільства. Мета суспільства - розробити моделі, що дозволяють включити творчий потенціал особи, що формується, в процес громадського розвитку, але з урахуванням тих норм, які сприяють розвитку кожної особистості і були сформовані в процесі розвитку цього суспільства.

Військово-патріотичне виховання передбачає формування мілітарної культури, заснованої на єдності загальнолюдських цінностей, національних військових традицій і цивільного, зокрема педагогічного, обґрунтування складових цієї культури: усвідомлення потреби у військовому захисті нації та життєвих інтересів України; переконання в необхідності постійної готовності до її захисту, почуття відповідальності за безпеку держави.

З огляду на все вищенаведене, можна дійти висновку, що військово-патріотичне виховання є досить актуальним в наш час, адже має неабияке значення для формування у молоді усіх необхідних якостей справжнього громадянина-патріота, мужнього захисника своєї Батьківщини, здатного у потрібний момент взяти в руки зброю і дати відсіч противнику.

6. Оголошую порядок проведення заняття.

5-6 хв.

Основна частина:

Суспільно-політичне інформування слухачів за темою «Форми та методи військово-патріотичного виховання»

Питання 1.

Поняття військово-патріотичного виховання молоді, його завдання Військово-патріо­тичне виховання, яке являє собою діяльність по формуванню готовності зі зброєю в руках захищати свободу і незалежність Батьківщини. Його зміст визначається Конституцією, закона­ми України, військовою Присягою та військовими статутами.

Варто зауважити, що питання, що стосуються військово-патріотичного виховання регулюються указом Президента України «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді» від 25.10. 2003 року.

Згідно з «Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», затвердженою указом Президента України від 25.10. 2002 р. основними завданнями військово-патріотичного визовання є:

-Формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;

-виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи;

-формування здібностей до аналізу зовнішньої та внутрішньополітичної обстановки, вміння на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі, свою роль та місце в цих подіях, а також у підтриманні належної обороноздатності країни;

-створення нормативно-правової бази та комплексу заходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян України;

-формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості;

-підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді, формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, здійснення конкурсного відбору кандидатів для вступу у вищі військові навчальні заклади і проходження військової служби за контрактом.

Для успішного виконання поставлених завдань важливо дотримуватись таких основних педагогічних вимог:

- здійснювати військово патріотичне виховання з урахуванням вікових, індивідуальних та національних особливостей учнів;

- розглядати військово-патріотичне виховання як складову частину національного виховання і здійснювати у взаємозв’язку з основними ланками навчально-виховної роботи в учбовому закладі;

- дотримуватися принципу наступності в навчанні та використанні форм і методів військово-патріотичного виховання;

- вміло поєднувати військово-патріотичне виховання з національним, моральним, трудовим і фізичним вихованням;

- сприяти розвитку військово-патріотичної роботи юнацьких суспільних організацій.

Організовуючи роботу з військово-патріотичного виховання необхідно враховувати, що рівень грамотності, інформованості та різносторонності інтересів сучасної молоді значно вищий, ніж у їхніх попередників.

75-80 хв.

10-12 хв.

20 хв.

Концепція

допризовної підготовки і військово-патріотичного

виховання молоді, затверджена указом Президента України від 25.10.2002

Питання 2.

Напрями військово-патріотичного виховання молоді

Військово-патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

-державний - базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичного виховання;

-соціальний - грунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій Українського народу;

-військовий - передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

- психолого-педагогічний - грунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

-правовий - передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

20 хв.

Концепція

допризовної підготовки і військово-патріотичного

виховання молоді, затверджена указом Президента України від 25.10.2002

Питання 3.

Форми та методи військово-патріотичного виховання молоді

Військово-патріотичного виховання здійснюється за допомогою таких методів:

-переконання - формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни;

-стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;

- особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, забезпечити педагогічну вимогу, вміє надати доручення і перевірити його виконання;

-самопідготовка –процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю.

Військово-патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів по місцях бойової слави, пошукової роботи, участі у роботі клубів та гуртків військово-патріотичного спрямування.

Однією з основних форм військово-патріотичного виховання є військово-шефська робота, яка полягає в установленні та підтриманні зв'язків військових частин, вищих військових навчальних закладів з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, трудовими колективами, цивільними навчальними закладами, громадськими організаціями з метою проведення спільних заходів з військово-патріотичного виховання молоді, виховання у неї громадянських почуттів та якостей.

Для організації військово-шефської роботи, військової професійної орієнтації і патріотичного виховання молоді на основі пропозицій військових комісаріатів, погоджених з органами управління освітою, наказами командувачів військ оперативних командувань (начальників гарнізонів) військові частини та військові навчальні заклади незалежно від їх підпорядкування закріплюються за цивільними навчальними закладами з урахуванням можливості подальшого комплектування випускниками цих навчальних закладів шефських військових частин під час призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом.

Формами військово-шефської роботи є:

-організація днів відвідування військових частин з нагоди державних та військових професійних свят, днів частин, днів складання Військової присяги;

- запрошення представників підшефних колективів як спостерігачів під час проведення тактичних навчань, організація тематичних вечорів, зустрічей з особовим складом військових частин, сім'ями військовослужбовців;

- залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

-надання допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у створенні навчально-матеріальної бази навчальних закладів, необхідної для проведення допризовної підготовки;

- організація змагань з військово-прикладних видів спорту;

- проведення стрільб з автомата (малокаліберної гвинтівки) бойовими патронами.

Організація взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, керівників навчальних закладів, підприємств, установ з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, організаціями та установами з питань військово-патріотичного виховання здійснюється на підставі договорів про співробітництво, які укладаються, як правило, на рік і передбачають правові засади спільної роботи та порядок взаємодії сторін, їх взаємні зобов'язання. Як додаток до договору може бути розроблений план спільної роботи на рік, що затверджується посадовими особами, які підписують договір. Спільні заходи плануються з урахуванням інтересів сторін та визначенням розподілу їхніх повноважень і відповідальності.

Загальне керівництво військово-шефською роботою здійснюється органами виховної роботи Міністерства оборони України, військ Цивільної оборони України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а безпосереднє - органами виховної роботи видів Збройних Сил України, управлінь оперативних командувань, відповідними органами інших військових формувань через органи виховної роботи військових частин, вищих військових навчальних закладів у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також із заінтересованими громадськими та іншими організаціями.

25 хв.

Концепція

допризовної підготовки і військово-патріотичного

виховання молоді, затверджена указом Президента України від 25.10.2002

Опитування, проведене Інститутом Горшеніна упродовж останнього року в Україні, Польщі, Казахстані та Росії, засвідчило, що рівень патріотизму серед молодих громадян найгірший саме в Україні. За останніми даними, лише 55,4% української молоді вважають себе патріотами. У Казахстані таких респондентів – 68,2%, у Росії – 66,5%, у Польщі – 61,9%.

Щоб виправити цей показник,

одним із кроків у вихованні молодих патріотів у Збройних силах України, називають військово-патріотичні збори, які вкотре ініціює Всеукраїнський громадський рух «За майбутнє» під патронатом Президента Віктора Януковича і які вп’яте почнуться вже 30 квітня.

Заключна частина:

Формулюю висновки розгляду теоретичних і прикладних проблем розповіді, пов’язую їх з життям українського суспільства, життєдіяльністю Збройних Сил України, завданнями, що поставлені перед особовим складом частини, підрозділу, виконанням функціональних обов’язків слухачами групи гуманітарної підготовки .

Отже, проаналізувавши все вище наведене можна дійти висновку, що військово-патріотичне виховання є невід'ємною складовою системи національного виховання і покликане забезпечити формування у свідомості юнака бачення себе справжнім патріотом своєї Батьківщини, виробити у нього глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист своєї Батьківщини, прагнення оволодіти військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки українського народу, його Збройних сил. Тому в цьому контексті важливе значення відіграють правильність підбору методів та форм військово-патріотичного виховання осіб (молоді) з урахуванням розумових та фізичних можливостей, їхнього місця у суспільстві, віку, особистих якостей. Військово-патріо­тичне виховання передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчно­го подвигу в ім'я процвітання Укра­їнської держави.

Варто зауважити, що виховання громадянина в системі військового виховання має бути спрямованим, передусім, на розвиток патріотизму - любові до свого народу, до України. Важливою якістю українського патріотизму має бути турбота про благо народу, сприяння становленню й утвердженню України як правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти незалежність Батьківщини.

Визначальною характеристикою громадянської зрілості як результату військового виховання має бути розвинена правосвідомість - усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до Закону, до державної влади. Основою правосвідомості особистості є усвідомлення, що головне завдання України як цивілізованої держави полягає в захисті соціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян. Свобода і незалежність особистості є умовою безпеки і розквіту України.

Значне місце у змісті військового виховання посідає формування культури поведінки особистості, що виявляється в сукупності сформованих соціально значущих якостей особистості, заснованих на нормах моралі, закону, вчинків людини. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого - засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.

Також хотілося б зазначити, що важливою складовою змісту військового виховання є розвиток мотивації до військової служби, усвідомлення життєвої необхідності бути готовим професійно захищати в разі потреби свою Батьківщину.

Проводжу коротке експрес опитування для контролю засвоєння слухачами положень розповіді (як варіант навести перелік можливих контрольних запитань з теми)

Підводжу підсумки заняття.

Аналізую ступень досягнення навчальних цілей розповіді.

Даю відповіді на запитання. Доводжу план-завдання на самостійну роботу з питань доповнення, вивчення і систематизації матеріалів розповіді, вивчення керівних документів, додаткових матеріалів навчальних посібників, художньої літератури, періодичної преси тощо за проблематикою теми. (конкретизувати)

Орієнтую стосовно навчальних питань бесіди з теми.

Даю вказівки помічнику керівника групи гуманітарної підготовки щодо підготовки необхідних наочних посібників з теми. (навести можливі варіанти)

Організаційно завершую заняття.

7-8 хв.