3.Стратегія розвитку національної економіки в умовах глобалізації.

Економічна глобалізація – це процес структурних змін і поетапного формування лорганічно цілісного світового господарства як необхідного елемента становлення та розвитку цілісності світового суспільства.

Чинники, що прискорюють процеси глобалізації:

• науково-технічна революція;

• діяльність ТНК в умовах НТР;

• інформаційна революція;

• соціалізація економічного життя в країнах;

• глобалізація проблем безпеки;

• економічна політика розвинених країн і міжнародних фінансово-кредитних організацій.

Важливим є забезпечення відкритості економіки. Основні умови відкритості економіки є:

• сприятливий інвестиційний клімат, що заохочує іноземних інвесторів до роботи на внутрішньому ринку;

• сприятливе тарифне і нетарифне державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності;

• доступність внутрішнього ринку для іноземної робочої сили, ситсем технологій, інформації та управлінського досвіду.

Процес інтеграції України в глобальне конкурентне середовище по­требує вирішення таких завдань:

1. створення системи законодавства, яке було узгоджене з світовими правовими стандартами, та приведення антимонопольного законодавства у відповідність до міжна­родних норм;

2. удосконалення роботи апарату управління, зокрема в галузі зовніш­ньоекономічної діяльності;

3. створення системи відносин власності, що адекватні системі, що склалися в розвинених країнах;

4. створення системи продуктивних сил якісно нового рівня на базі НТП та НТР;

5. забезпечення участі країни у формуванні глобальної соціальної цілісності;

6. визначення галузевих і структурних пріоритетів довготривалого розвитку;

7. долучення до нових організаційних форм управління економікою шляхом створення ФПГ, ТНК;

8. спрямування міжнародних фінансових потоків відповідно до обраних пріоритетних напрямів стратегічного розвитку, запобігання некерованому відпливу капіталів з країни, регулювання структури та сфер вкладання іноземних інвестицій в економіку нашої країни;

9. вдосконалення структури експортної політики та підтримка національного виробника, що постачає наукоємну, складну техніку та іншу готову продукцію на світовий ринок;

10. запобігання спробам встановити контроль над галузями вітчизняної економіки, які мають стратегічне значення для країни;

11. розвиток двостороннього і регіонального співробітництва;

12. забезпечення національних суб'єктів господарювання інформацією щодо стану зовнішньоекономічної кон'юнктури, обмін передовим до­свідом щодо нових технологічних процесів, організації та управління виробництвом і маркетингу; рекламування за кордоном продукції віт­чизняного виробництва, розробок наших учених тощо;

13. використання політичних, економічних та юридичних засобів для ре­гулювання міграційних процесів, захист українських громадян, які пра­цюють за кордоном.

Розвиток міжнародних зв'язків України дасть змогу нашій країні реалізувати політику, спрямовану на захист вітчизняного товаровиробника, і сприятиме освоєнню нових ринків, інтегруванню економіки України в глобальне економічне середовище.