Тема 11. Національна економіка у глобальному середовищі

1. Зв’язки національної економіки з рештою світу. Сутність та показники зовнішньоекономічної діяльності.

2. Форми та методи держрегулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Стратегія розвитку національної економіки в умовах глобалізації.

4. Конкурентоспроможність національної економіки.

5. Економічна безпека національної економіки.

1. Зв’язки національної економіки з рештою світу. Сутність та показники зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗЕД – це діяльність суб’єктів господарської діяльності держави та відповідних іноземних субєктів, заснована на взаємовигідних відносинах між ними.

До головних видів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) нале­жать:

• експорт та імпорт товарів, науково - технічних досягнень, капіталу та робочої сили,

• надання послуг іноземним суб'єктам,

• навчання та підго­товка спеціалістів на комерційній основі,

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами,

• кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності,

• спі­льна підприємницька діяльність,

• організація виставок, торгів, конферен­цій та інших подібних заходів,

• товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі,

• операції з при­дбання та обміну валюти.

ЗЕД регулюється зовнішньоекономічною політикою - це діяльність держави, спрямована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора у національній економіці.

Існують певні показники розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни:

• динаміка зовнішньої торгівлі — обсяг товарообігу, експорту, імпорту;

• динаміка цін на експортні та імпортні товари;

• зміна структури зовнішнього товарообігу;

• частка країни у світовому товарообігу;

• іноземні інвестиції;

• динаміка та структура зовнішнього боргу;

• участь у міжнародній спеціалізації;

• ефективність роботи зовнішньоторговельних організацій.

Ступінь участі країни у зовнішньоекономічних зв'язках харак­теризується такими показниками:

• коефіцієнт відкритості національної економіки — відно­шення обсягу експорту та імпорту до ВВП;

• коефіцієнт покриття імпорту експортом;

• частка чистого експорту у ВВП;

• товарна структура експорту та імпорту;

• товарна структура критичного імпорту;

• обсяг експорту та імпорту на душу населення;

• частка імпорту в загальному обсязі споживчих товарів;

• частка країни у світовій торгівлі (експорті, імпорті);

• частка іноземних інвестицій у ВВП;

• обсяг і структура іноземних інвестицій;

• обсяг виробництва продукції іноземними та спільними під­приємствами;

• співвідношення між обсягами залученого капіталу та експор­том вітчизняного капіталу;

• співвідношення цін на зовнішньому та внутрішньому ринках;

• енергомісткість і матеріаломісткість експорту;

• вплив виробництва експортної продукції на екологію;

• частка експорту (імпорту) наукомісткої продукції у загаль­ному обсязі експорту (імпорту).

Результативність зовнішньоекономічної діяльності країни та джерела її фінансування відображуються у платіжному балансі,

Платіжний баланс - співвідношення між валютними надходженнями в країну та зарубіжними платежами, які держава повинна і отримати протягом певного часу, тобто це статистичний звіт про результати ЗЕД країни за певний період (частіше за 1 рік).

Схема й методика розробки платіжного балансу рекомендовані МВФ. Відповідно до рекомендацій усі зовнішньоекономічні операції відображуються у балансі за принципом подвійного запису. До кре­дитних операцій, які записуються зі знаком «+», відносяться експорт товарів і послуг, отримання доходів, поточних та капітальних транс­фертів від нерезидентів тощо. У результаті таких угод відбувається відплив цінностей та приплив валюти у країну. До дебету відносять­ся операції, які характеризують придбання цінностей в обмін на ва­люту і записуються зі знаком «-», наприклад, імпорт, надання трансфертів нерезидентам, збільшення фінансових активів тощо.