
- •Курсова робота
- •Календарний план виконання курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти
- •Розділ 1 визначення психологічних характеристик студентів навчальної групи
- •Розділ 2: застосування методу аналізу конкретних ситуацій як засобу навчання та його реалізація у внз
- •Історія виникнення та використання методу аналізу конкретних ситуацій у навчальному процесі
- •2.2 Мета та завдання методу аналізу конкретних ситуацій у навчальному процесі
- •2.3 Принципи професійного навчання, що першочергово реалізуються при застосуванні методу аналізу конкретних ситуацій
- •2.4 Дослідження умов ефективного застосування методу аналізу конкретних ситуацій
- •2.5 Розробка професійно спрямованих завдань, які передбачають ефективне використання майбутніми фахівцями методу аналізу конкретних ситуацій
- •Структура заняття:
- •Розділ 3 реалізація екологічного виховання шляхом використання методу формування свідомості
- •3.1 Особливості екологічного виховання студентів внз
- •3.2 Методи формування свідомості як ефективні методи у процесі екологічного виховання студентів внз
- •3.3 Виховний захід для студентів внз за темою “Проблема людства – екологія”
- •Хід заняття:
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Тестовий матеріал:
- •Обробка та інтерпретація даних
- •Питання:
- •1. Блок
- •2. Блок
- •3. Блок
- •4. Блок
- •Обробка та інтерпретація результатів тесту
2.4 Дослідження умов ефективного застосування методу аналізу конкретних ситуацій
Метод аналізу конкретних ситуацій успішно може застосовуватись як при вивченні економічних наук, бізнес-наук, гуманітарних, так і спеціальних інженерних дисциплін. Інженерна освіта є природною галуззю використання методу аналізу конкретних ситуацій - Case Studies.
Сучасні економічні та соціально-політичні умови потребують працівника «нового типу» – професійно і соціально мобільного, такого, що має глибокі професійні знання з інтегрованих професій, володіє економічними і правовими знаннями, здатного до технічної та соціальної творчості, самовдосконалення, готового до роботи при різних формах організації праці та виробництва в умовах конкуренції.
Це, в свою чергу, викликає необхідність зміни стратегії підготовки фахівців, здатних самостійно отримувати знання і застосовувати способи виконання професійної діяльності в мінливих соціально-економічних умовах та здатного продовжувати освіту в будь-якому вітчизняному чи зарубіжному навчальному закладі країн Європи.
Таким чином, мета етапу підготовки майбутнього інженера-педагога харчового профілю полягає в тому, щоб сприяти формуванню мислячої людини, здатної орієнтуватися у складних ситуаціях, яка вміє швидко приймати правильні рішення, володіє новітніми технологіями у галузі інженерії, тобто сприяти формуванню творчої особистості студента. Крім цього, потрібно також враховувати специфіку професії харчового профілю, особливості якої обумовлюють необхідність формування у майбутнього фахівця певних творчих умінь, а також естетичного смаку, професійної мобільності та художньо-естетичного сприйняття навколишнього світу.
Тому особливо важливо використовувати метод аналізу конкретних ситуацій під час вивчення спеціальних інженерних дисциплін, в яких би вони мали безпосередню можливість чуттєво вбутись у реальність життя, протягом вивчення тієї чи іншої теми побачити за сухими теоріями життя реальних людей і їх проблеми. У даному випадку використання методу аналізу ситуацій є дієвим чинником стимулювання творчої активності студентів, залучення їх до аналізу буденної реальності з метою поєднання теоретичного матеріалу та практичного осмислення багатомірної повсякденності.
Сase – приклад, взятий з реального бізнесу, являє собою не просто правдивий опис подій, а єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію. Хороший кейс повинен задовольняти наступні вимоги:
- відповідати чітко поставленій меті створення;
- мати відповідний рівень складності;
- ілюструвати декілька аспектів економічного життя;
- не застарівати дуже швидко;
- бути актуальним на сьогоднішній день;
- ілюструвати типові ситуації;
- розвивати аналітичне мислення;
- провокувати дискусію;
- мати декілька рішень.
Передбачається, що в ресторанному бізнесі не існує однозначно правильних рішень. Суть навчання методом Case Studies полягає в тому, що кожен пропонує варіанти, виходячи зі знань, що є у нього, практичного досвіду і інтуїції. Наприклад, для когось заміна інгредієнту конкретної страви не є важливою деталлю, а інший студент може, спираючись на свій досвід, порахувати цей факт виключно важливим.
У метода Case Studies є свої ознаки і технологічні особливості, що дозволяють відрізнити його від інших методів вчення.
Ознаки методy Case Studies:
1. Наявність моделі соціально-економічної системи, стан якої розглядається в деякий дискретний момент часу.
2. Колективна розробка рішень.
3. Велика альтернативність рішень; принципова відсутність єдиного рішення.
4. Єдина мета при виробленні рішень.
5. Наявність системи групового оцінювання діяльності.
Технологічні особливості методу Case Studies:
1. Метод є специфічним різновидом дослідницької аналітичної технології, тобто включає операції дослідницького процесу, аналітичні процедури.
2. Метод Case Studies виступає як технологія колективного навчання, найважливішими складовими якої виступають праця в групі (або підгрупах) і взаємний обмін інформацією.
3. Метод Case Studies у навчанні можна розглядати як синергетичну технологію, суть якої полягає в підготовці процедур занурення групи в ситуацію, формуванні ефектів примноження знань, інсайтного прозріння, обміну відкриттями і тому подібне
4. Метод Case Studies інтегрує в собі технології розвиваючого вчення, включаючи процедури індивідуального, групового і колективного розвитку, формування багатообразних особових якостей студентів.
5. Метод Case Studies виступає як специфічний різновид проектної технології. У звичайній навчальній проектній технології відбувається процес дозволу наявної проблеми за допомогою спільної діяльності студентів, тоді як в методі Case Studies відбувається формування проблеми і шляхів її вирішення на підставі кейса, який виступає одночасно у вигляді технічного завдання і джерела інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.
6. Метод Case Studies концентрує в собі значні досягнення технології «створення успіху». У нім передбачається діяльність по активізації студентів, стимулювання їх успіху, підкреслення досягнень студентів. Саме досягнення успіху виступає однією з головних рушійних сил методу, формування стійкої позитивної мотивації, нарощування пізнавальної активності.
Основна функція методу Case Studies – навчити студентів вирішувати складні неструктуровані проблеми, які неможливо вирішити аналітичним Використання методу Case Studies має явні переваги перед простим викладом матеріалу, широко використовуваним в традиційній педагогіці вищої школи України. Проте не варто вважати, що кейси можуть замінити лекції. На думку викладача Американського інституту бізнесу і економіки (Aibec) Пітера Ексмана, не можна витрачати весь свій час лише на розбір конкретних прикладів, тому що це формує стереотипний, упереджений підхід до вирішення схожих проблем, і студент буде не в змозі піднятися на вищий рівень узагальнення. Кейси показують, як на практиці застосовуються економічні теорії; цінність таких вправ, якщо вони не мають теоретичної «начинки», невелика.
Кейси відрізняються від завдань, використовуваних при проведенні семінарських і практичних занять, оскільки цілі використання завдань і кейсів у навчанні різні. Завдання забезпечують матеріал, що дає студентам можливість вивчення і вживання окремих теорій, методів, принципів. Навчання за допомогою кейсів допомагає студентам набути широке коло різноманітних навичок. Завдання мають, як правило, одне рішення і одну шлях, що приводить до цього рішення. Кейси мають багато рішень і безліч альтернативних шляхів прийняття рішення.
Метод Case Studies відносять до одного з «просунутих» активних методів навчання. До переваг методу Case Studies можна віднести:
- використання принципів проблемного навчання – здобуття навиків вирішення реальних проблем, можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм ухвалення рішення в житті, він адекватніший до життєвої ситуації, ніж заучування термінів з подальшим переказом, оскільки вимагає не лише знання і розуміння термінів, але і уміння оперувати ними, будувати логічні схеми вирішення проблеми, аргументувати свою думку;
- здобуття навичок роботи в команді (Team Job Skills);
- вироблення навичок простих узагальнень;
- здобуття навичок презентації;
- здобуття навичок прес-конференції, уміння формулювати питання, аргументувати відповідь.
Розбираючи кейс, студенти фактично отримують на руки готове рішення, яке можна застосувати в аналогічних ситуаціях. Збільшення в «багажі» студента проаналізованих кейсів, збільшує вірогідність використання готової схеми рішень до ситуації, що склалася, формує навики вирішення більш серйозних проблем.
Основні характеристики використання Case Studies повинні зводитися до наступного:
- висока мотивація студентів в процесі навчання, які повинні в стислі строки провести аналіз конкретної ринкової ситуації (наприклад, недостача готівкових коштів, агресивна тактика конкурентів, конфлікти поміж співробітниками, порушення партнерами своїх обов’язків), прийняти рішення виробити рекомендації;
- вироблення рішень з конкретного кейсу, як правило. Проходить в межах малих груп (3-5 чоловік), що розвиває такі якості, як здібність до співробітництва, почуття лідерства, ділова етика;
- проходить навчання практиці бізнесу, формується погляд на господарське життя як на постійно змінюючи систему з надзвичайно великою кількістю змінних;
- роль викладача не в створенні інформаційного потоку, «нового знання», а в підтримці високої мотивації студентів, організації заключної дискусії з метою виробки оптимального рішення кейсу;
- з конкретного кейсу може бути декілька рішень, тому розбір ситуацій йде не по принципу «яке рішення правильне», а по принципу «яке рішення із запропонованих економічно найбільш ефективне»;
- починати упровадження ситуаційного навчання доцільно у вигляді заключного тесту або завершуючого заняття, яке резюмує певний модуль учбової програми.
Виходячи з описаної вище загальної характеристики завдань, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies, можна сформулювати основні рекомендації по їх вирішенню.
В ході занять, що проводяться із застосуванням методу Case Studies, можна виділити 7 етапів:
1. Етап розробки навчальної практичної ситуації:
а) кейси пишуть або складають на прикладі конкретних корпорацій, фірм. Малих підприємств або в «тиші кабінетів» на матеріалі газетних або журнальних публікацій, річних звітів компаній тощо;
б) обсяг кейсу від 1 до 30 сторінок;
в) при розробці кейсу на прикладі конкретної фірми обов’язково взяти досвід її керівника на його тиражування та використання. Можливо, доведеться зашифрувати назву фірми та імена персонажів;
г) в кінці кейсу, як правило, формуються питання для студентів.
2. Етап постановки викладачем основних питань:
а) кейси повинні бути дані кожному студенту не пізніше, як за день до занять;
б) тому починає викладач з контролю знань студентами самого кейсу;
в) обов’язкове далі коротке введення в кейс. Питання студентам, наприклад: «З якого розділу маркетингу написаний даний кейс?»
г) з’ясувати, що є центральною проблемою даного кейсу, розв’язання якої повинні знайти студенти;
д) розбити на підзаголовки, «змішувати» хронологічні факти, персонажі, вносити елемент плутанини.
3. Розподіл студентів по малих групах (не більше 3-5 чоловік в одній групі).
4. Етапи роботи в малій групі. Вибір «спікера»:
а) тривалість роботи 30-40 хвилин, жорстко вимагати укладатися у визначені терміни;
б) обходячи групи та роблячи деякі пояснення, запобігати прямих консультацій;
в) дати можливість використовувати студентам літературу, підручники, довідники;
г) при відносно однорідному складі груп «спікера» обирають самостійно самі студенти;
д) інколи корисно призначати «спікера» в останній момент «вольовим рішенням» викладача.
5. Етап презентації рішення з кейсів:
а) представляє рішення кейсу від кожної малої групи свій представник (спікер). Час до 10-15 хвилин;
б) максимально заохочувати при презентації використання плакатів, схем, графіків (які повинні підготувати групи на попередньому етапі);
в) заохочувати доповнення членами малої групи свого спікера. Але якщо як доповнення виходить рішення, яке протилежне виступу спікера, то мала група не впоралась з кейсом;
г) потім питання аудиторії до спікера. Викладач тільки спрямовує хід дискусії.
6. Етап загальної дискусії:
а) не обмежувати час;
б) дати можливість виступити кожному;
в) «загострити» увагу тих, хто виступає на конкретних проблемах даного кейсу;
г) провести голосування «Чиє рішення було самим вдалим?»
7. Етап підведення підсумків, підсумкового виступу викладача:
а) тривалість 100-15 хвилин;
б) «розкрити карти». Для кейсів, які написані на прикладі конкретних фірм – це інформація про те, як були розв’язані проблеми, які обговорювалися студентами, в реальному житті. Для «кабінетних» кейсів важливо обґрунтувати версію викладача;
г) акцентувати увагу на тому, що кейс може мати і інші рішення: «Життя багатше за будь-яку теорію»;
д) виділити краще рішення;
е) розставити акценти заохочувального характеру (рейтинг успішності, призи) .
Аналіз кейсів може бути як спеціалізованим, так і всестороннім. Спеціалізований аналіз має бути зосереджений на конкретному питанні або проблемі. Всесторонній (детальний) аналіз має на увазі глибоке занурення в ключові питання кейса.
В цілому робота над учбовими ситуаціями допомагає удосконалювати навики і отримати досвід в наступних областях:
- виявлення, відбір і вирішення проблем;
- робота з інформацією - осмислення значення деталей, описаних в ситуації;
- аналіз і синтез інформації і аргументів;
- робота з припущеннями і висновками;
- оцінка альтернатив;
- ухвалення рішень;
- слухання і розуміння інших людей - навики групової роботи;
- розгляд проблем, пов’язаних із здійсненням ухвалених рішень;
- представлення результатів групової роботи;
- співвідношення теорій і концепцій з учбовою ситуацією і з реальним життям;
- узгодження конфліктуючих цілей;
- взаємне навчання;
- навики концептуалізації досвіду;
- навики рефлексій;
- навики оперативного самовизначення в розподілі праці;
- коректування самооцінки .
Місце методу Case Studies в українській системі вищої професійної освіти далеко не однозначне. Можна сформулювати стратегічні принципи розвитку методу Case Studies і впровадження його в освітні програми:
1. Метод Case Studies необхідно щонайшвидше упровадити в програми підготовки фахівців з сучасних ринкових спеціальностей, в яких домінує ситуаційне знання і ситуаційна діяльність, таким як менеджмент, економіка, соціологія, маркетинг і тому подібне.
2. Активізувати використання методу Case Studies в системі додаткової професійної освіти, особливо при реалізації програм професійної перепідготовки.
3. Метод Case Studies необхідно використовувати в органічній єдності з іншими методами навчання, у тому числі традиційними, відкладають у студентів обов'язкове нормативне знання. Ситуаційне навчання вчить знаходити і використовувати знання в умовах динамічної ситуації, розвиваючи гнучкість, діалектичне мислення; надмірне захоплення ситуаційним аналізом може привести до того, що майбутній фахівець виявиться без необхідного «нормативного скелета», всі його знання будуть зводитися до знання безлічі ситуацій без певного методологічного принципу або системи.
4. Вживання методу Case Studies має бути методично обґрунтоване і забезпечене. Це необхідно як на рівні організації учбового процесу за освітньою програмою в цілому, так і на рівні планування його окремим викладачем. Необхідна експертна оцінка спеціальностей, учбових дисциплін і їх розділів, де вживання методу Case Studies дає набагато більший ефект, ніж традиційні технології навчання.
Використання методики Case Studies не виключає традиційних форм навчання: лекцій, семінарських занять. Навпаки, розбір кейсу передбачає знання студентами певного теоретичного матеріалу, загальної економічної культури. Викладач і студенти повинні при ситуаційному навчанні вести розмову на одній мові, роблячи опір на вже отриманий концептуальний та понятійний апарат, значний практичний досвід.
Ефективність навчання за допомогою методу аналізу конкретних ситуацій очевидна. Студентові надається можливість перевірити теорію на практиці, активізувати свої здібності, творчо мислити. З іншого боку, практична ситуація викликає інтерес до процесу навчання, оскільки стає ясно, яких теоретичних знань не вистачає для вирішення проблеми.