Висновки

У ході курсової роботи було досліджено та визначено педагогічні функції застосування методу аналізу конкретних ситуацій у ВНЗ, виявлено вимоги щодо кращої ефективності застосування.

В нашій роботі ми розв’язали наступні завдання: дослідили історію виникнення методу аналізу конкретних ситуацій; визначили мету і завдання застосування методу аналізу конкретних ситуацій; з’ясували, які принципи професійного навчання першочергово реалізуються під час застосування методу аналізу конкретних ситуацій, щоб він був доступним і зрозумілим кожному студенту, також з’ясували, що жоден принцип не може бути виключений, тому що ці принципи складають цілісність; визначили вимоги до реалізації методу ситуацій у навчанні; представили схему успішного проведення уроку із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій, що включає: професійну підготовку лектора, налаштований контакт з аудиторією, актуальність теми, застосування новітніх, цікавих технологій, за допомогою яких метод наочності показує максимальний результат. Також визначили виховні, організаційні вимоги, плюси та мінуси під час використання методу конкретних ситуацій.

За результатами досліджень у виховній частині курсової роботи нами було розкрито особливості екологічного виховання студентів ВНЗ; де розкрито сучасний стан проблеми, сформульовано теоретичні положення про сутність процесу, що вивчається, характеризуються різні підходи до визначення змісту виховання, аналізуються особливості змісту, описується метод виховання, особливості його використання в умовах ВНЗ; проаналізовано особливості реалізації методу формування свідомості у процесі екологічного виховання студентів ВНЗ та розроблено виховний захід “Проблема людства – екологія” у формі сценарію для студентів ВНЗ за темою: «Зупинись – суд іде».

З метою обґрунтування доцільності педагогічних рішень стосовно реальних умов здійснення конкретного навчально-виховного процесу у курсовій роботі визначили психологічні характеристики студентів реальної навчальної групи. За допомогою психодіагностичних методик визначено переважний у навчальній групі тип мислення, тип темпераменту та тип міжособистісних відносин. За результатами дослідження отримали: середній рівень згуртованості, оптимальний психологічний клімат у колективі, переважно символічний тип мислення, переважна більшість сангвініків.

Мета дослідження досягнута у повній мірі, гіпотеза дослідження підтвердилась. Отримані результати можна використовувати у навчально-виховному процесі ВНЗ під час підготовки та проведення лекційних занять та організації екологічного виховання студентів.

Список використаних джерел

0. 1. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды / Сост. М.Ю.Бабанский. – М.: Педагогика, 1989. – 560 с.

1. 2. Басова Н.С. Педагогика и практическая психология. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – 416с.

2. 3. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. – Екатеринбург: Издательство «Деловая книга», 1996. – 344с.

3. 4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с.

4. 5. Дидактические основы подготовки инженеров-педагогов: Учеб. пособие / Под ред. П.Ф.Кубрушко, В.П.Косырева. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф. пед. ун-та, 1997. – 200 с.

5. 6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

6. 7. Загвязинский В.И.Теория обучения: Современная интерпритация: Учеб. пособие для студ.высш.пед.учеб.заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 192с.

7. 8. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підручник для студентів вищ. навч. закл. – Харків: Вид-во НУА, 2005. – 360 с.

8. 9. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. – Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1970. – 114 с.

9. 10. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике – Таллин: Валгус, 1980. – 334 с.

10. 11. Ничкало Н.Г. Професійна освіта: Словник: Навч.посіб./ Уклад. С.У.Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г.Ничкало. – К.: Вища школа, 2000. – 380с.

11. 12. Педагогiка / За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – 544 с.

12. 13. Педагогiчна майстернiсть: пiдручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, I.Ф.Кривонос та iн.: За ред. I.А. Зязюна. – К.: Вища шк.,1997. – 349 с.

13. 14. Педагогика: Учебное пособие для студентов пед. вузов и пед. колледжей /Под ред. П.И. Пидкасистого. – М., Рос.пед.аген-во, 1996. – 604 с.

14. 15. Педагогика: Уч. пособие для студентов пед. вузов и пед. колледжей / Под ред. П.И.Пидкасистого. – М.: Пед. общество России, 1998. – 640с.

15. 16. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. – М.: Школа-Пресс, 1998. – 512с.

16. 17. Педагогика и психология высшей школы: учеб. пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 544 с.

17. 18. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У.Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г.Ничкало. – Вища шк., 2000. – 380с.

18. 19. Профессиография инженера-педагога: Разработка / Э.Ф.Зеер, Н.С.Глуханюк, Свердловск – СИПИ, 1989. – 43 с.

19. 20. Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений. – Ростов н/Д.: изд-во «Феникс», 1998. – 544 с.

20. 21. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. – СПб.: Питер, 203. – 432 с.

21. 22. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2007 – 336с.

22. 23. Современный словарь по педагогике / Сост. Рапацевич Е.С.Мн.: "Современное слово", 2001. - 928 с.

23. 24. Теория и практика педагогического эксперимента. / Под ред. А.И.Пискунова, Г.В.Воробъева, – М.: Педагогика, 1979. – 208 с.

24. 25. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Педагогика, 1989. – 152 с.

25. 26. Энциклопедия профессионального образования: В 3-х т. / Под ред. С.Я. Батышева. –М., АПО. 1998. — 568 с, ил. Т. 1 – А–Л –1998.