Лекція 7
3.4. Державне регулювання і система оподаткування в будівництві.
3.4.1. Економічні функції держави в податковій системі
Діючі в країні ринкові механізми економіки певним чином необхідно доповнювати системою державного впливу з функціями управління (менеджменту) і контролю (обліку).
Ринкова економіка припускає державне регулювання з чітко певними принципами і функціями.
Основними принципами прийнято вважати:
Мінімальне втручання держави в економічні процеси.
Вплив держави на розвиток соціально-економічних процесів за допомогою економічних регуляторів (законів, нормативів, ставок).
Ці два принципи діють одночасно в своєму оптимальному поєднанні.
« Якщо Ви порушуєте правила – Вас штрафують, а якщо Ви правила дотримуєте - Вас оподатковують» Лоуренс Пітер, американський економіст (1919- 1989г.г.)
Реалізація принципів державного регулювання знаходить своє віддзеркалення у виконанні державою певних економічних функцій (рис. 1). Функції державного регулювання діяльності будівельних підприємств забезпечуються формами і методами їх реалізації.
Розрізняють чотири основні функції регулювання економічної діяльності в країні:
1. Створення необхідної і сприятливої правової бази у вигляді юридично закріплених і повсюдно діючих «правил гри» - цільового законодавства про правила взаємостосунків держави, господарських суб'єктів і споживачів товарів і послуг.
2.Управління раціональної інвестиційної діяльністю всіх учасників цього процесу за допомогою розробки строгої і стрункої системи фінансування, кредитування і формування амортизаційних фондів. При цьому необхідно забезпечити дотримання рівних прав всіх учасників, справедливих ставок і пільг на конкурсних торгах.
3.Науково обгрунтований і соціально забезпечений перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів методом складання бюджетів різних рівнів з мета забезпечення соціальної захищеності малозабезпечених і непрацездатних громадян, економічної підтримки галузей невиробничої сфери, збалансованості розвитку регіонів і раціональної інноваційної діяльності (упровадження заходів науково-технічного прогресу і ефективних напрямів економічного розвитку країни).
4.Моніторинг і регулювання процесів охорони і відновлення навколишнього середовища в умовах забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
Одним з головних інструментів здійснення регулюючої функції держави є податкова система.
3.4.2. Принципи і функції системи оподаткування.
« У цьому світі неминучі тільки смерть і податки».
Берджамін Франклін, американський фінансист (1706 – 1790 г.г.)
Система оподаткування призначена для вирішення певних взаємозв'язаних задач економічного забезпечення діяльності і самого існування держави.
« Податки – це нерви держави»
Цицерон Марк Тулій, оратор і політик Стародавнього Риму
( 103 - 43 г.г. до н.е.)
Тому природа оподаткування полягає в поєднанні трьох необхідних і достатніх умов:
Розмір податкових зборів і платежів повинен бути достатній для успішного виконання державою своїх функцій.
Величина податків і податкові ставки платників повинні стимулювати розвиток і розширення виробництва.
Сума податкових платежів повинна бути оптимальною для задоволення відповідних соціально-економічних інтересів виробників і споживачів товарів і послуг.
Економічна теорія і практика господарювання постійно займаються проблемою оптимального оподаткування.
Податки необхідні суспільству і держава зобов'язана їх збирати і перерозподіляти.
«Податки – це гроші, стягувані владою з частини суспільства на користь цілого». Самюель Джонсон, англійський поет і критик ( 1709- 1784 г.г.).
Держава формує грошові фонди для виконання своїх функцій. При цьому суть податків полягає у вилученні державою в свою користь (на користь суспільства) певної частини внутрішнього валового продукту (ВВП) у вигляді обов'язкового платежу.
У зв'язку з тим, що податки - це частина грошових доходів членів суспільства (громадян), держава вносить серйозні зміни в систему розподілу цих доходів за допомогою форм і методів оподаткування.
Тому податки повинні бути оцінені з погляду справедливості равності їх стягування. Рішенню цієї задачі повинні сприяти принципи оптимального оподаткування (рис. 11.2).
Англійський економіст XXVIII століття Адам Сміт сформулював чотири основоположні принципи оподаткування:
Принцип справедливості. Громадяни повинні брати участь в процесі оподаткування відповідно до здібностей і сил.
Принцип визначеності. Сума платежу, спосіб сплати і термін повинні бути в точності відомі платнику податків.
Принцип зручності. Час і спосіб сплати повинні бути найбільш зручні платнику.
Принцип економічності. Витрати стягування повинні бути мінімальними.
Хоча Уїнстон Черчиль говорив: «Хороших податків не буває».
А американський політик Дьюар Томас ( 1864 – 1930 г.г.) писав:
«Гірше за податки може бути тільки одне: - коли не з чого платити податки».
Податки – це початкова категорія фінансів держави, економічна база його функціонування і найважливіший важіль регулювання ринкових відносин.
Таким чином, податки – це обов'язкові платежі, стягувані державою (централізованими і місцевими органами влади) з юридичних і фізичних лиць.
Соціально-економічна суть податків виражається в їх функціях.
Основною функцією податків є фіскальна (від латинського - fiscus - державна скарбниця). З її допомогою утворюються державні фонди, формується прибуткова частина бюджетів (державного і місцевих). Фіскальна функція податків обумовлює економічну функцію держави, оскільки вона припускає втручання держави в економічні відносини в рамках прийнятих правил.
Розподільна функція податків забезпечує розподіл вартісних пропорцій між платниками і державою.
Регулююча функція податків полягає у встановленні і зміні системи оподаткування (розміру ставок, бази оподаткування) з метою регулювання виробництва і споживання різних видів товарів і послуг.
Стимулююча функція податків здійснюється через систему пільг і привілеїв (преференцій) і сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, розширенню експорту, збільшенню зайнятості, вирівнюванню розвитку територій і регіонів.
Контрольну функцію здійснює раціональність, збалансованість діючої податкової системи.
3.4.3. Класифікація і види податків і платежів.
Всі податки і платежі, сплачувані юридичними і фізичними особами, класифікуються по трьох ознаках (рис. 3):
залежно від об'єкту оподаткування - (прямі і непрямі податки);
залежно від органу, що стягує податки і платежі (державні і місцеві податки);
залежно від способу використовування податків - загальні і спеціальні (цільові) податки і платежі .
Існує два методи збору податків і платежів (і їх поєднання):
Фіскальний метод - це метод відстежування суми податкових платежів в процесі створення продукції і надання послуг. Це - прямі податки.
Споживацький метод - цей метод використовується на стадії споживання (придбання) товарів і послуг. Це - непрямі податки.
Прямі податки встановлюються на доходи і майно юридичних і фізичних осіб, їх розміри залежать від масштабу об'єкту оподаткування. Прямі податки сплачує виробник, власник.
Непрямі податки - платежі до бюджету формуються як надбавка до ціни товару і послуг і сплачується споживачем. Їх розмір не пов'язаний з доходом платника, тут об'єктом оподаткування є не дохід, а витрата. Такі податки носять назву - податки на споживання.
Державні і місцеві податки прямують відповідно до центрального державного бюджету або до бюджетів відповідних територій.
Загальні податки знеособлюються під час вступу до прибуткової частини державного бюджету і призначені для виконання державою його функцій і задач.
Спеціалізовані (цільові) податки і збори формують спеціальні фонди, створювані державою для вирішення окремих соціальних або економічних задач (пенсійний фонд, фонд зайнятості, інноваційний фонд і ін.).
Розподіл виручки підприємства
Валова виручка підприємства в діючій системі оподаткування розподіляється по трьох стадіях (рис. 4):
Стадія стягування податків на споживачів товарів і послуг (непрямі податки);
Стадія оподаткування доходу і прибутку підприємства (прямі податки);
Стадія оподаткування заробітної платні (прямі податки).
1-а стадія.
Податки на споживання (непрямі або посередні податки) один з найважливіших, постійно і ритмічно здійснюваних платежів, що формують державні доходи.
Це акцизні платежі (платежі споживача). До них відносяться:
універсальні акцизи (податок на додану вартість – ПДВ, митний збір). У Україні ПДВ введений в дію з 1992г. Це свого роду податок з обороту.
Додана вартість, на яку розраховують податок, визначається як різниця між виручкою підприємства і вартістю його витрат на придбання сировини, напівфабрикатів, матеріалів і послуг, одержаних від постачальників. У будівництві розмір ставки ПДВ складає 20% від доданої вартості.
індивідуальні акцизи (акцизний збір), стягувані з окремих товарів по твердих ставках. Акцизний збір в Україні охоплює порядка 30 видів високорентабельних і монопольних товарів.
Індивідуальний акцизний збір і ПДВ, а також митний збір, стягуваний з товарів, що імпортуються, включаються повністю у відпускну ціну товарів і послуг. Платником акцизних і митних зборів і ПДВ є покупець, а продавець виступає в ролі складальника цих податків, тобто посередником між платником і державою.
Приклад акцизного збору:
Бензин - 50 – 60 євро за 1000кг, або 30 – 36 коп за 1 літр.
Спирт - 17 грн за 1литр, або 6,5 грн за 0,5 літри горілки.
Пиво - 26-30 коп за 1 пляшку.
Тютюн - 12 – 20 коп за 1 пачку сигарет.
2-а стадія.
Валовий дохід підприємства (ВД) визначається як різниця між валовою виручкою ( У ) і сумою нарахованих на неї непрямих податків і платежів (Нкосв - акцизні і митні збори, ПДВ):
ВД = У - Нкосв
З валового доходу вилучаються місцеві податки і платежі
( Нмест), а також витрати на державне мито (ДМ). Такий валовий дохід носить назву валовий дохід скоригований:
ВДкор = ВД - Нмест - ГП
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.94г. і змін і доповнень до нього від 22.05.97г. оподатковується прибуток підприємства (П), який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу за звітний період на суму валових витрат ( ВР ) і амортизації (А) основних фондів по встановлених Законом нормах амортизації.
П = ВДкор - ВР - А
3 – я стадія.
З фонду заробітної платні, що нарохована персоналу підприємства, стягуються платежі до спеціальних фондів соціального страхування ( Пенсійний фонд – 32.3%, фонд тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних листів) – 2.9%, фонд компенсації від нещасних випадків – до 1,5%, фонд страхування на випадок безробіття – 1,6%).
Крім того з суми нарахованої працівнику заробітної платні утримуються:
Прибутковий податок по ставці 13%.
Відрахування до Пенсійного фонду – 1% при зарплаті до одного прожиткового мінімуму і 2% при зарплаті зверху цієї суми, встановленої на момент нарахування зарплати.
Відрахування до фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності - 0,5% або 1% відповідно.
Відрахування до фонду страхування на випадок безробіття –0,5%.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Оптимальное
влияние
Минимальное
вмешательство
ПРИНЦИПЫ
Мониторинг
окружающей среды
Перераспределение
централизованных доходов
и ресурсов
(бюджет)
Управление
инвестициями
Благоприятная
правовая база
Экологическая
безопасность
Сбалансирова-нное
развитие
регионов
Управление
инвестициями
Законы
Охрана природных
ресурсов
Стабильное
развитие приоритетных производств
Юридическая
поддержка
производителя
Система
финансирования и ценообразования