3.1.4. Знос та амортизація основних виробничих фондів.

У процесі використання ОВФ підлягають зносу. Форми зносу бувають: фізичними, моральними і вартісними (рис. 5).

Фізичний (матеріальний) знос основних фондів є втратою ними своїх первинних технико-економічних якостей і характеристик, тобто споживної вартості, що приводить до поступового зменшення їх ринкової вартості, а, значить, до економічного зносу.

Моральний знос - це передчасний знос фондів ( до завершення фізичного терміну служби) під впливом науково-технічного прогресу.

Оновлення засобів праці в натуральному вигляді – це компенсація їх вартості в грошовій формі по двох напрямах:

• компенсація вартості тимчасового зносу за допомогою здійснення поточних і капітальних ремонтів;

• компенсація вартості повного оновлення (реновації) основних фондів після їх повного зносу і старіння (ліквідації) шляхом накопичення засобів за допомогою амортизаційних відрахувань до спеціальних амортизаційних фондів підприємства.

Вартісний знос – це вид зносу, при якому балансова вартість певного виду ОВФ по роках експлуатації поступово відноситься на зменшення скоригованого прибутку в межах амортизаційних відрахувань.

Амортизація - це процес перенесення по частинах вартості основних фондів (протягом терміну їх корисного використання – експлуатації) на вартість виготовленої за допомогою цих фондів продукції з метою накопичення грошей для їх повного (або часткового) відновлення і оновлення.

Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій - не закінчених будівництвом і не зданих в експлуатацію виробничих будівель і споруд ).

Термін корисного використовування (експлуатації і амортизації) основних фондів встановлюється підприємством самостійно у момент зарахування на баланс основних фондів. У разі зміни терміну експлуатації (наприклад, після модернізації обладнання) амортизація нараховується виходячи з нового терміну.

Приклад:

1. Первинна вартість устаткування - 60 000 грн.;

2. Встановлений термін корисної дії - 10 років;

3. Накопичена амортизація за три роки експлуатації – 18 000 грн.;

4. У грудні 2006 р. проведені роботи по модернізації - 39 000 грн.;

5. Продовження терміну експлуатації в результаті модернізації – на 6 років.

Результат:

З 1.01.2007г. для даного устаткування встановлюються:

• новий термін корисного використовування (експлуатації): 10 – 3 + 6 = 13 років;

• нова амортизаційна вартість : 60 000 - 18 000 + 39 000 = 81 000 грн;

• нова річна сума амортизації: 81 000 грн / 13 років = 6230 грн.

Амортизаційні відрахування включаються в собівартість продукції відповідно до розміру зносу і старіння ОВФ (у витрати по механізації виробничого процесу, у вартість машино-зміни роботи устаткування, техніки).

В економічній практиці застосовується два методи обліку амортизації:

• згідно Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку – П(С) БО амортизація нараховується в бухгалтерському обліку протягом всього періоду знаходження основних фондів на балансі підприємства, за винятком періодів їх реконструкції, модернізації, добудови, консервації;

• відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовується податковий метод обліку амортизації з щоквартальними нормами по чотирьох групах основних фондів (рис. 6).

При податковому обліку нарахування амортизації для основних фондів 2-й, 3-й і 4-й групам при знаходженні їх у стадії реконструкції, модернізації, консервації, капітальному ремонті не припиняється.

Основним методом бухгалтерського обліку амортизації є прямолінійний метод.

Прямолінійний (рівномірний) метод бухгалтерського обліку амортизації передбачає щорічне перенесення на собівартість продукції однакової частини вартості кожної одиниці основних фондів підприємства (по річній нормі амортизації) впродовж всього терміну їх експлуатації (корисного використовування).

Сума амортизації (А) при прямолінійному методі визначається по формулі:

ПВ х На

А = ---------------- ( грн )

100

де: ПВ - первинна вартість одиниці (об'єкту) основних фондів;

На - норма річних амортизаційних відрахувань, %.

Норма амортизації (На) визначається однаково для всіх об'єктів основних фондів і характеризує щорічний розмір (річну норму) у відсотках до первинної (або переоціненої) балансової вартості основних фондів:

ПВ - ЛВ

Н _а = ---------------- х 100 ( % )

Та х ПВ

де: ЛВ - ліквідаційна вартість одиниці основних фондів;

Та - амортизаційний період (термін корисної дії) одиниці основних фондів, в роках.