
- •1. Види підприємств та мета їх діяльності.
- •2. Принципи господарювання підприємства.
- •3. Класифікація підприємств.
- •4. Зовнішня середа господарювання.
- •5. Основи підприємницької діяльності в сучасних умовах господарювання.
- •6. Сутність процесу керування як системи. Функції керування підприємством і організацією.
- •7. Організаційні структури керування підприємством.
- •8. Принципи й методи керування.
- •9. Ринок і продукція.
- •10. Ринкова інфраструктура, її складові елементи.
- •11. Планування діяльності підприємства.
- •13. Види виробничої програми.
- •12. Виробнича програма підприємства: поняття, сутність, показники, що кількісно її вимірюють.
- •14. Вплив чинників на виробничу програму підприємства.
- •15. Поняття номенклатури й асортименту продукції.
- •16. Валова, товарна, реалізована й чиста продукція як об'ємні показники діяльності підприємства.
- •17. Виробнича потужність та методи її оцінки. Чинники, що визначають виробничу потужність.
- •18. Диспропорції потужностей і шляхи їхнього усунення.
- •20. Склад і структура основних виробничих фондів підприємства.
- •19. Методи розрахунку виробничої потужності для різних підрозділів і підприємства в цілому.
- •23. Амортизація й термін служби основних виробничих фондів.
- •21. Методи оцінки основних виробничих фондів.
- •22. Ефективність рівня використання основних фондів на підприємстві.
- •24. Формування амортизаційного фонду.
- •25. Вибір методів нарахування амортизації: характеристика методів, границі застосування, переваги й недоліки, спосіб розрахунку амортизації.
- •26. Поняття й види нематеріальних ресурсів.
- •27. Характеристика й склад нематеріальних активів.
- •28. Реалізація (передача) права власності на нематеріальні ресурси.
- •30. Види запасів матеріалів, їх розрахунок.
- •29. Склад і структура оборотних коштів.
- •31. Ефективність використання оборотних коштів.
- •32. Поняття й сутність незавершеного виробництва на підприємстві.
- •33. Вплив збільшення тривалості операційного циклу на капіталовкладення в оборотні кошти підприємства.
- •34. Загальна характеристика та класифікація трудових ресурсів.
- •35. Визначення потреби в робочих на підприємстві.
- •36. Фонди часу роботи встаткування й працівників на підприємстві.
- •37. Професійно-кваліфікаційний склад співробітників на підприємстві. Вплив факторів на формування кадрового складу підприємства.
- •38. Розрахунок чисельності працюючих по категоріях персоналу.
- •39. Трудомісткість продукції і її види.
- •40. Місце й роль трудомісткості в системі нормування виробничих і трудових ресурсів на підприємстві. Вплив трудомісткості на продуктивність праці, а також собівартість виробу.
- •41. Продуктивність праці, її види та розрахунок.
- •42. Чинники росту продуктивності праці.
- •Зміна частки знову освоюваної продукції.
- •43. Виробітка як показник оцінюючий рівень продуктивності праці.
- •44. Способи підвищення продуктивності праці.
- •45. Вплив росту продуктивності праці на прибуток підприємства та інші економічні показники ефективності діяльності.
- •46. Застосування різних форм і систем оплати праці по категоріях промислово-виробничого персоналу. Заробітна плата як економічна категорія. Функції оплати праці.
- •47. Тарифна система оплати праці: характеристика, межи й ціль застосування, складові і їхня сутність.
- •48. Визначення тарифних ставок для різних розрядів робітників.
- •49. Погодинна форма оплати праці: характеристика, ціль застосування, категорії працівників оплачувані за даною формою.
- •50. Системи погодинної форми оплати праці.
- •51. Відрядна форма оплати праці.
- •52. Акордна система оплати праці: поняття, сутність умови застосування на практиці.
- •53. Відрядно-прогресивна система оплати праці: розрахунок відрядної розцінки й заробітку працівника. Визначення коефіцієнта збільшення відрядної розцінки.
- •54.Витрати, що включаються в собівартість продукції. Види собівартості. Формування виробничої собівартості.
- •1. У залежності від часу формування витрат розрізняють:
- •2. У залежності від місця формування витрат розрізняють:
- •3. По тривалості розрахункового періоду розрізняють собівартість:
- •4. По складу продукції розрізняють:
- •55. Умовно-постійні й змінні витрати.
- •56. Відмітні характеристики непрямих і прямих витрат. Механізм розподілу непрямих витрат.
- •57. Кошторис витрат, що включаються в собівартість продукції.
- •2. Витрати на оплату праці.
- •Амортизація основних фондів.
- •58. Урахування витрат основного й оборотного капіталу в собівартості продукції.
- •59. Чинники, що впливають на собівартість продукції.
- •60. Вплив якості продукції на собівартість і прибуток підприємства.
- •61. Основні статті витрат, що формують кошторис і калькуляцію одиниці продукції. Вибір об'єкта калькулювання.
- •62. Шляхи зниження собівартості продукції, робіт (послуг) на підприємстві.
- •65. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •63. Дослідження впливу чинників на собівартість продукції. Особливості оцінки впливу чинників на прямі й непрямі витрати.
- •64. Формування точки беззбитковості. Вплив обсягу виробництва на собівартість продукції.
- •66. Виробничий процес, його структура і види.
- •67. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика. Вплив типу виробництва на особливості організації виробництва.
- •68. Виробничі операції, їх види та особливості в різних типах виробництва. Складові елементи виробничої операції.
- •69. Сутність та класифікація інвестицій. Оцінка ефективності інвестицій.
- •70. Поняття та сутність інноваційного процесу.
- •71. Вплив нтп на формування інновацій підприємства.
- •72. Економічна ефективність інвестицій. Відмінність інвестицій і капіталовкладень.
- •73. Показники ефективності капіталовкладень: порівняльний аналіз.
- •74. Фактор часу в розрахунках економічної ефективності капіталовкладень.
- •75. Грошовий потік в розрахунках економічної ефективності: поняття та сутність, складові, дисконтування. Вплив чинників на розмір грошового потоку.
- •76. Економія, економічний ефект та ефективність: значення, цілі, методи розрахунку. Види економічного ефекту.
- •77. Поточна й майбутня вартість. Дисконтування витрат і результатів. Коефіцієнти дисконтування й нарощення витрат.
- •79. Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємств.
- •78. Оцінка економічної ефективності діяльності підприємства.
- •80. Поняття та сутність рентабельності як економічної категорії.
- •81. Види рентабельності й методи її розрахунку.
- •86. Прибуток як економічний результат роботи підприємства.
- •89. Оподаткування прибутку підприємства.
- •Ставка оподаткування податку на прибуток дорівнює 25%.
- •90. Розподіл та використання прибутку. Фонди підприємства.
- •91. Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на зміну прибутку, методи розрахунку.
- •92. Оцінка ефективності діяльності підприємства по показниках рентабельності.
- •95. Сучасні моделі розвитку підприємства.
- •96. Трансформація та реструктуризація підприємства в сучасних умовах господарювання.
- •97. Характеристика економічної безпеки господарюючого суб’єкта.
- •98. Стратегія забезпечення належної економічної безпеки підприємства.
- •99. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб’єктів.
- •100. Розвиток підприємства та антикризова система господарювання.
- •У той же час змінюється або зміцнюється керівництво підприємства, проводиться комплексний аналіз та оцінка ситуації і, якщо потрібно, корегується філософія, основні принципи діяльності фірми.
99. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб’єктів.
Санація — це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.
Загальновідома модель фінансового оздоровлення підприємства передбачає послідовне здійснення відповідних заходів.
Процес фінансового оздоровлення починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. Проведення такого аналізу дає змогу або прийняти рішення щодо доцільності проведення санації, або, якщо це зробити неможливо, щодо повної ліквідації підприємства.
За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію. На підставі обґрунтованої стратегії розробляється система санаційних заходів, формується програма та проект плану санації. На кінцевому етапі здійснюється реалізація цього плану.
Оцінка фінансового стану підприємства та причин фінансової кризи даної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, капітал утрачено, структура балансу незадовільна, то приймається рішення про консервацію та ліквідацію господарського суб'єкта.
У тому разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність і прибутковість, має достатньо підготовлений управлінський персонал, ринки збуту товарів, а виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, приймається рішення про проведення санації.
Окремим і дуже важливим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей і тактики проведення санації.
Стратегія — це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії — у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.
Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма санації, тобто система взаємозв'язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи. Вона формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, стратегічних завдань санації та висновків про можливості залучення капіталу.
Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми.
План фінансового оздоровлення може бути складений у формі бізнес-плану. Такий бізнес-план спрямовано на відновлення платоспроможності й досягнення ефективної діяльності з урахуванням наданої державної підтримки для проведення санаційних заходів.
100. Розвиток підприємства та антикризова система господарювання.
Економічні результати діяльності будь-якої фірми зазнають коливань і залежать від багатьох факторів. Це призводить до того, що більшість фірм проходять стадії підйому і спаду, а багато з них опиняються в кризовій ситуації і наближаються або стають банкрутами.
Економічна кризова ситуація – це раптове (незаплановане) настання обмеженої чи припинення результативної (ефективної) діяльності фірми з важко прогнозованими наслідками її подальшого функціонування і розвитку.
Показник кризи фірми – її неплатоспроможність.
Реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.
Захисна тактика полягає у проведенні заходів щодо збереження, основою яких є:
· скорочення витрат;
· закриття підрозділів фірми;
· звільнення персоналу;
· скорочення виробництва і збуту.
Найбільш ефективною є наступальна тактика, яка, поряд з економними, ресурсозберігаючими заходами, передбачає:
· активну маркетингову політику;
· політику більш високих цін;
· збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, оновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;
· використання резервів.