80. Поняття та сутність рентабельності як економічної категорії.

Якщо підприємство одержує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках характеризують відносну прибутковість.

Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (валовий доход, прибуток) зіставляється з витратами чи використовуваними ресурсами. Порівняння прибутку з витратами означає рентабельність, чи, точніше, норму рентабельності.

Рентабельність - доходність, прибутковість, показник економічної ефективності виробництва підприємства, що відображає кінцеві результати господарської діяльності.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, що розраховується як окремо для кожного виду продукції, що випускається підприємством, так і в цілому для підприємства.

81. Види рентабельності й методи її розрахунку.

У практиці роботи підприємств застосовується ряд показників рентабельності.

Загальна (балансова) рентабельність виробництва – розраховується як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних коштів.

де П - балансовий прибуток, грн;

ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;

Онор - вартість нормованих оборотних коштів, грн.

Цей показник можна розрахувати і по чистому прибутку -розрахункова рентабельність:

де ЧП - чистий прибуток, грн.

Рентабельність продукції можна розрахувати по всій реалізованій продукції і по різним її видах.

Рентабельність продукції розраховують у трьох варіантах: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції й окремого виробу.

Рентабельність реалізованої продукції – це відношення прибутку від реалізації до її повної собівартості.

Рентабельність товарної продукції визначається формулою:

де Т – товарна продукція в оптових цінах підприємства;

Спт – повна собівартість товарної продукції.

Рентабельність виробу – це відношення прибутку на одиницю виробу до собівартості цього виробу.

Рентабельність вкладеньу підприємство визначається по вартості майна, яке є в його розпорядженні.

Рентабельність власних коштів підприємства визначається відношенням чистого прибутку до його власних коштів.

82. Оцінка впливу чинників на рентабельність підприємства.

Показник рентабельності взаємозалежний із усіма показниками ефективності виробництва і, зокрема, собівартістю продукції, її фондоємкістю і швидкістю оборотності оборотних коштів.

Підвищення рівня рентабельності, розрахованого по балансовому прибутку, може забезпечуватися за рахунок трьох основних факторів:

збільшення маси прибутку;

поліпшення використання основного капіталу;

поліпшення використання нормованих оборотних коштів.

83. Формування доходу й прибутку підприємства.

Прибуток– один з найважливіших результуючих показників діяльності підприємств. Прибуток являє собою частину доходів, що залишаються після відшкодування поточних витрат і сплати податків і інших обов’язкових платежів.

Прибуток як економічна категорія відображає чистий доход, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з’єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб’єктів- є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачу.

Доход – найважливіший економічний показник роботи підприємств, фірм і інших організацій, що відображає їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності.

Слід зазначити, що таке найважливіше джерело формування внутрішніх джерел фінансування, як доход підприємства, складається з наступних елементів:

доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, зроблених безпосередньо даним підприємством;

доходи, отримані від позареалізаційних операцій (доходи по акціях і паям інших підприємств і ін.);

реалізація товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, нематеріальних активів.

Прибуток – це частина виторгу, що залишається у підприємства після оплати їм усіх витрат, зв’язаних з його виробничою і комерційною діяльністю. Коли виторг перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Метою підприємця завжди є прибуток, але він не завжди його одержує.

84. Напрямки витрати доходу підприємства.

Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації продукту (виконання робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.

Чистий дохід підприємства - це прибуток підприємства.

85. Характеристика, поняття й сутність прибутку.

Прибуток– один з найважливіших результуючих показників діяльності підприємств. Прибуток являє собою частину доходів, що залишаються після відшкодування поточних витрат і сплати податків і інших обов’язкових платежів.

Прибуток як економічна категорія відображає чистий доход, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з’єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб’єктів- є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачу.

Прибуток – це частина виторгу, що залишається у підприємства після оплати їм усіх витрат, зв’язаних з його виробничою і комерційною діяльністю. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства.

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції:

1.Характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства.

2.Стимулюючу функцію. ЇЇ зміст полягає в тому , що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком.

3. Є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів.