35. Визначення потреби в робочих на підприємстві.

Виділяють методи визначення необхідної чисельності кадрівпідприємства. При цьому варто розрізняти: загальну потребу в персоналі, що являє собою всю чисельність персоналу, яка необхідна підприємству для виконання запланованого обсягу робіт (брутто-потреба в кадрах); додаткову потребу, кількість працівників, яка необхідна в плановому періоді додатково до наявної чисельності базового року, обумовлена поточними потребами підприємства (нетто-потреба в кадрах).

Вихідними даними для визначення необхідної чисельності персоналу, їхнього професійного і кваліфікаційного складу є: виробнича програма, норми виробітку, план підвищення продуктивності праці, структура робіт тощо. При узагальнених розрахунках загальна потреба підприємства в кадрах визначається відношенням обсягу виробництва до запланованого виробітку на одного працюючого.

Більш точні розрахунки чисельності слід проводити окремо за категоріями персоналу:

робітники-відрядники — з урахуванням трудомісткості продукції, фонду робочого часу і рівня виконання норм;

робітники-погодинники — з урахуванням закріплених зон і трудомісткості обслуговування, норм чисельності персоналу, трудомісткості нормованих завдань, фонду робочого часу;

учні — з урахуванням потреби в підготовці нових робітників і планових термінів навчання;

обслуговуючий персонал і пожежно-сторожова охорона — з урахуванням типових норм і штатних розкладів.

36. Фонди часу роботи встаткування й працівників на підприємстві.

Показники		Очікувані результати
		поточного року
Кількість календарних днів	365
Вихідні та святкові дні	110
Номінальний фонд робочого часу, днів	(365-110) 255
Невиходи на роботу, днів (з них: Відпустики, Захворювання, невиходи, що дозволяються законом, з дозволу адміністрації, Прогули, цілодобові простої, Страйки)	38
Явочний робочий час, днів	(255-38) 217
Середня тривалість робочого дня, годин	7,95
Внутрішньозмінні втрати робочого часу та простої, годин	0,45
Кількість робочих годин	7,50
Ефективний фонд часу за рік, годин	1627,5

37. Професійно-кваліфікаційний склад співробітників на підприємстві. Вплив факторів на формування кадрового складу підприємства.

Існує також класифікація персоналу підприємства по професіях, фахам, та рівнем кваліфікації. Кожна категорія працівників у своєму складі передбачає ряд професій, що подані групами фахів.

Професія - це сукупність спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання визначеного виду робіт у якийсь галузі виробництва. Фах - розподіл усередині професії, що потребує додаткових навичок і знань для виконання роботи на конкретній ділянці виробництва .

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності. Водночас час існують загальні (наскрізні) професії робітників та службовців.

Кваліфікація - це сукупність знань і практичних навичок, що дозволяють виконувати роботи визначеної складності. Рівень кваліфікації працівника можна оцінити за розрядами (для робітників), категоріями (для спеціалістів), науковими ступенями і вченими званнями (для науковців).

За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи:

некваліфіковані - Допоміжні та обслуговуючі (вантажники, гардеробники, прибиральники тощо),

малокваліфіковані - Нескладні роботи (апаратурні, деякі складальні, технічний нагляд тощо),

кваліфіковані - Складні роботи (метало- та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні тощо),

висококваліфіковані - Особливо складні та відповідальні роботи (ремонт і наладка складного обладнання, виготовлення меблів тощо).

Рівень кваліфікації керівників, фахівців і службовців залежить від рівня освіти і досвіду роботи.

На структуру персоналу впливають наступні чинники: рівень механізації й автоматизації виробництва;тип виробництва (одиничний, дрібносерійний, крупносерійний, масовий);розміри підприємства; організаційно-правова форма господарювання;складність і наукоємність продукції, що випускається; галузева приналежність підприємства; оптимальне сполучення категорій ПВП.