32. Поняття й сутність незавершеного виробництва на підприємстві.

Запаси включають:

• ·сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

• ·готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом).

33. Вплив збільшення тривалості операційного циклу на капіталовкладення в оборотні кошти підприємства.

Тривалість одного обороту може зменшуватися за рахунок скорочення виробничих запасів, тривалості виробничого циклу і часу доставки готової продукції.

Скорочення тривалості виробничого циклу має важливе значення для прискорення обороту коштів у незавершеному виробництві і досягається шляхом підвищення рівня інтенсифікації виробничих процесів, зменшення номенклатури виготовляємої продукції, скорочення термінів освоєння виробничих потужностей, що вводяться знову, і поліпшення використання основного капіталу, зниження трудомісткості продукції, що випускається, удосконалювання організації виробництва і т.д.

У наслідок прискорення оборотності оборотних коштів відбувається процес вивільнення їх з обороту, а при сповільненні обороту оборотних коштів в оборот залучаються додаткові кошти.

34. Загальна характеристика та класифікація трудових ресурсів.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості тру­дового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни.

Трудові ресурси — це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди. які вже працюють) та потенційні (ті, що колись можуть бути залучені до конкретної праці).

Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни — персонал, кадри, трудовий коллектив.

У залежності від участі у виробничому процесі весь персонал підприємства ділиться на дві категорії:

• промислово-виробничий персонал (ПВП): відносяться працівники, що безпосередньо зв'язані з виробництвом і його обслуговуванням.

• непромисловий персонал: відносяться працівники, що зайняті в невиробничій сфері підприємства, в основному це працівники житло-комунального господарства, дитячих і лікарняно-санаторних закладів, що належать підприємству.

Відповідно до характеру виконуваних функцій весь персонал підприємства може бути класифікований так:

• робітники;

• фахівці;

• службовці;

• керівники.

До робочих відносяться працівники підприємства, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих і транспортних послуг. У залежності від відношення до процесу створення продукції робітники, у свою чергу, підрозділяються на основні - котрі безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції і допоміжні - які виконують функції обслуговування основного виробництва.

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль (діловоди, секретарі-референти, касири, табельники, експедитори, агенти з постачання й ін.).

До фахівців на підприємстві відносять працівників, що виконують інженерно-технічні, економічні й інші види робіт (економісти, бухгалтери, техніки, механіки, психологи, соціологи, художники, товарознавці, технологи й ін.).

Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємства і його структурних підрозділів.