2. Дослідження типів темпераменту і рівня розвитку пам'яті у дітей

2.1 Організація і методи дослідження

Для підтвердження гіпотези було проведено дослідно-педагогічне дослідження в період проходження державної практики на базі Школи № 16 м. Кривого Рогу у 2-му класі. У дослідженні брали участь 10учащіхся. Робота проходила в 2 етапи. Мета першого етапу - визначити типи темпераменту школярів та дослідити стан пам'яті дітей. Для реалізації поставленої мети були проведені наступні методики:

-Особистісний опитувальник Р. Кеттела (дитячий варіант) (додаток А)

Мета: визначити типи темпераменту учнів.

- «Паспорт темпераменту» А. Бєлова (додаток Д)

Мета: визначити провідний тип темпераменту кожної дитини.

Методика Р. Кеттела містить 5 шкал, яким відповідає 5 рис особистості: екстраверсія, впевненість у собі, емоційна незворушність, сміливість, оптимізм. Для діагностики дітям було запропоновано відповісти на 50 питань. Т. к. для учнів 2 класу це велике навантаження, тестування проводилося в 2 етапи. При визначенні кількості балів, отриманих дитиною за кожну з оцінюваних рис особистості, використовувався стандартний ключ (додаток Б), який накладається на опитувальний лист (додаток В). Ключ являє собою шаблон, за допомогою якого швидко знаходяться і підраховуються потрібні бали. Кожна риса особистості позначена на шаблоні цифрою, і ті відповіді, які збігаються з шаблоном, оцінюються в 1 бал. Бали підсумовуються для кожної риси особистості, кожна оцінка переводиться в 10-бальну шляхом співвіднесення з нормативними даними (додаток Г). На основі отриманих даних ми визначали типи темпераменту кожного учня. За результатами

методики ми виявили, що у 2 А класі з 100% дітей (27 чол.) 33% - холерики, 26%-сангвініки, 26% - флегматики, 15% - меланхоліки.

Для чистоти експерименту проводилася методика «Паспорт темпераменту» А. Бєлова, за допомогою якої ми визначали провідний тип темпераменту кожної дитини. Дана методика являє собою опитувальник з чотирьох блоків слів по 20 у кожному. Діти повинні були відзначити в кожному «паспорті» знаком «+» ті якості, які вони в себе помічали. Діагностика також проводилася в кілька етапів. За результатами опитування підраховувалася кількість зазначених якостей в кожному «паспорті», знаходилося загальна кількість по всіх блоках за формулою:

А = Ах + Ас + Аф + Ам

Потім перебував переважаючий тип темпераменту кожного учня за формулами:

Тх = (Ах / А × 100%)

Тс = (Ас / А × 100%)

Тф = (Аф / А × 100%)

Тм = (Ам / А × 100%)

Результати 2х методик повністю збігаються.

Під час проведення методик діти вели себе по-різному: одні постійно відволікалися, заважали іншим хлопцям, задавали багато запитань, інші сумлінно виконували завдання; деякі швидко втомлювалися, інші навпаки, не виглядали стомленими навіть в кінці роботи; одні впоралися із завданнями швидко і самостійно , інші ж навпаки, закінчили самими остан естування, на навчальних заняттях і на перервах також підтвердило результати обох методик.

Для дослідження рівня розвитку пам'яті була виділена група дітей з 12 осіб - по 3 кожного типу темпераменту для зручності порівняння результатів (Додаток Е). При роботі з даною групою ми використовували такі методики:

- «Образна пам'ять»

Мета: вивчення короткочасної образної пам'яті.

- «Впізнавання фігур»

Мета: дослідження процесу запам'ятовування.

- «Заучування 10 слів»

Мета: дослідження динамічності і продуктивності заучування.

Дані методики розраховані на індивідуальні форми роботи. Кожній дитині вони були запропоновані послідовно.

Для дітей молодшого шкільного віку зорове сприйняття образу важливіше слухового, тому ми вибрали 2 методики на зорову пам'ять і одну - на слухову. За допомогою методики «образна пам'ять» ми визначали рівень розвитку короткочасної образної пам'яті. Для цього дитині на 20 секунд пред'являлася таблиця з малюнками (16 зображень), після чого потрібно було записати або замалювати все, що вдалося запам'ятати. Рівень розвитку оцінювався в балах - таблиця 1 (норма-6 і більше правильних відповідей)

Таблиця 1

Оцінка, бали	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Кількість відтв. образів	15-16	13-14	10-12	7-9	6	5	4	3	1-2

За допомогою другої методики «впізнавання фігур» ми визначали рівень розвитку процесу впізнавання. Випробуваному спочатку на 10 секунд показували таблицю із зображенням 9 фігур і пропонували розглянути і запам'ятати їх. Після чого просили знайти серед великої кількості фігур в іншій таблиці ті, які були в першій. Рівень впізнавання підраховувався за формулою: Е = М / 9 + N, де М - число правильно дізнатися фігур, N - число неправильно дізнатися фігур (оптимальний рівень дорівнює одиниці: чим ближче результати до одиниці, тим вище рівень впізнавання у дитини)

Третя методика «заучування 10 слів», запропонована А. Р. Лурія, допомогла визначити рівень розвитку динамічних особливостей процесу запам'ятовування і довготривалої слухової пам'яті. Дослідження проводилося в два етапи - на першому зачитувалися 10 слів, після чого дитина називав ті, які запам'ятав, порядок неважливий. Прочитання повторювалося 6 разів, після кожного заповнювався протокол (таблиця 2). Другий етап - через годину дитина повинна була без попереднього зачитування відтворити запам'яталися слова.

Таблиця 2

протокол

Прізвище, им’я______________________________вік____________

№	число	хор	камінь	гриб	кіно	парасолька	море	джміль	лампа	рись	ін.
1
2
3
4
5
6
ч/з год.

За отриманого протоколу складається графік - крива запам'ятовування, за формою кривої якого можна зробити висновок щодо особливостей запам'ятовування