
- •§ 1. Поняття міжнародного права
- •§ 2. Предмет міжнародного права
- •§ 3. Міжнародне право як особлива правова система
- •§ 4. Об’єкт та функції міжнародного права
- •§ 5. Система міжнародного права, його галузі та інститути
- •§ 6. Взаємовплив і взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права
- •§ 1. Норми міжнародного права
- •§ 2. Поняття та особливості принципів міжнародного права
- •§ 3. Характерні риси і зміст основних принципів міжнародного права
- •§ 4. Джерела міжнародного права
- •§ 5. Кодифікація норм міжнародного права
- •§ 6. Реалізація (застосування) норм міжнародного права
- •Глава 1. Суб'єкти міжнародного права
- •§ 1. Поняття суб’єкта міжнародного права
- •§ 2. Держави як основні суб’єкти міжнародного права
- •§ 3. Постійно-нейтральна держава
- •§ 4. Особливості правосуб’єктності державоподібних утворень
- •§ 5. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, які борються незалежність
- •§ 6. Особливості правосуб’єктності міжнародних організацій
- •§ 7. Питання міжнародної правосуб’єктності індивідів і транснаціональних компаній
- •Глава 2. Міжнародно-правове визнання і правонаступництво
- •§ 8. Поняття визнання
- •§ 9. Еволюція інституту міжнародно-правового визнання держав у сучасних умовах
- •§ 10. Форми і види визнання
- •§ 11. Поняття і види міжнародного правонаступництва
- •§ 12. Політична легітимність і суверенітет
- •§ 1. Поняття території в міжнародному праві
- •§ 2. Державна територія
- •§ 3. Державні кордони
- •§ 4. Підстави зміни державної території
- •§ 5. Міжнародно-правовий режим Арктики
- •§ 6. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •§ 7. Міжнародно-правовий режим рік і озер
- •§ 8. Територіальні спори і претензії
- •§ 1. Система права міжнародних договорів
- •§ 2. Укладання та згода на обов’язковість міжнародного договору
- •§ 3. Форма і структура міжнародного договору
- •§ 4. Недійсність міжнародного договору
- •§ 5. Застосування та забезпечення виконання міжнародного договору. Тлумачення міжнародних договорів
- •§ 6. Припинення та призупинення дії міжнародних договорів
- •§ 1. Міжнародні організації
- •§ 2. Міжнародні конференції
- •§ 3. Особливості юридичної природи міжнародних організацій
- •§ 4. Зміст і характер правосуб’єктності міжнародних організацій
- •§ 5. Правові засади членства в міжнародних організаціях
- •§ 6. Оон як провідна міжнародна організація в світі
- •§ 7. Регіональні міждержавні організації
- •§ 8. Спеціалізовані установи оон
- •§ 9. Міжнародні неурядові організації як міжнародні організації особливого типу
- •Глава 1. Право міжнародної безпеки
- •§ 1. Право міжнародної безпеки: поняття і принципи
- •§ 2. Види міжнародної безпеки
- •§ 3. Роззброєння і міжнародна безпека
- •§ 4. Ядерне роззброєння
- •§ 5. Запобігання незаконному поширенню технологій, науково-технічної інформації та послуг, які можуть бути використані при створенні зброї масового ураження
- •Глава 2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •§ 6. Становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
- •§ 7. Поняття про міжнародний спір та мирні засоби його розв’язання
- •§ 8. Дипломатичні засоби вирішення міжнародних спорів
- •§ 9. Правові засоби вирішення міжнародних спорів
- •§ 1. Поняття та види міжнародно-правової відповідальності. Міжнародні правопорушення
- •§ 2. Політична відповідальність як різновид міжнародно- правової відповідальності
- •§ 3. Матеріальна відповідальність у міжнародному праві
- •§ 4. Вирішення міжнародних конфліктів
- •§ 5. Обставини звільнення від відповідальності та міжнародно- правові санкції
- •§ 1. Вступ до права зовнішніх зносин
- •§ 2. Кодифікація права зовнішніх зносин та законодавство України
- •§ 3. Закордонні органи зовнішніх зносин
- •§ 4. Загальні положення дипломатичного права
- •§ 5. Дипломатичний протокол і церемоніал. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •§ 6. Консульське право
- •Глава 1. Міжнародне право захисту прав людини
- •§ 1. Права людини і суспільство
- •§ 2. Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини та основних свобод
- •§ 3. Історія розвитку та становлення прав людини
- •§ 4. Розвиток концепції прав людини в хх столітті
- •§ 5. Класифікація прав людини
- •§ 6. Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод
- •§ 7. Універсальні міжнародні інституційні механізми захисту прав людини
- •§ 8. Регіональні інституційні механізми захисту прав людини
- •§ 9. Європейський Суд з прав людини
- •Глава 2. Міжнародно-правові аспекти питань громадянства
- •§ 10. Громадянство як основа правового статусу людини і громадянина
- •§ 11. Інститут громадянства у міжнародному праві
- •§ 12. Правовий статус біженців та іноземців за міжнародним правом
- •§ 1. Війна і мир у міжнародній світобудові
- •§ 2. Поняття міжнародного права у період збройних конфліктів Право війни і миру відповідно до класичної школи міжнародного права
- •§ 3. Міжнародний комітет Червоного Хреста
- •§ 4. Початок війни та військова окупація Види збройних конфліктів
- •§ 5. Правовий статус військових та цивільного населення під час збройних конфліктів
- •§ 6. Міжнародно-правова регламентація закінчення військових дій і стану війни
- •§ 1. Поняття міжнародної боротьби із злочинністю
- •§ 2. Боротьба зі злочинами міжнародного характеру
- •§ 3. Злочини за загальним міжнародним правом
- •§ 4. Співробітництво держав на рівні двосторонніх угод, яке здійснюють відомства правоохоронних структур
- •§ 5. Міжнародні карні суди
- •§ 1. Міжнародне морське право та його джерела
- •§ 2. Внутрішні морські води, їх правовий режим
- •§ 3. Територіальне море
- •§ 4. Прилегла зона
- •§ 5. Відкрите море
- •§ 6. Виключна (морська) економічна зона
- •§ 7. Континентальний шельф
- •§ 8. Міжнародний район морського дна
- •§ 9. Міжнародні протоки
- •§ 10. Міжнародні канали
- •Глава 1. Міжнародне повітряне право
- •§ 1. Поняття, предмет і джерела міжнародного повітряного права
- •§ 2. Поняття і види міжнародних повітряних сполучень
- •§ 3. Правове регулювання міжнародних польотів над і в межах державної території
- •§ 4. Правове регулювання польотів поза межами державної території
- •§ 5. Комерційні права («свободи повітря») при міжнародних повітряних перевезеннях
- •§ 6. Функції та компетенція ікао
- •Глава 2. Міжнародне космічне право
- •§ 7. Поняття і джерела космічного права
- •§ 8. Космічний простір і небесні тіла
- •§ 9. Правовий режим космічних об’єктів
- •§ 10. Космонавти
- •§ 11. Правові форми співробітництва держав у космосі
- •§ 12. Міжнародно-правова відповідальність у зв’язку з діяльністю в космічному просторі
Модуль
13. Міжнародне морське право
про
ділянку морського дна, що знаходиться
під юрисдикцією України, сам правовий
режим континентального шельфу згадується
лише мимохідь. Це пов’язано з тим, що
правовий режим виняткової (морської)
економічної зони в межах 200 миль дублює
режим континентального шельфу (що у
свій час ледве не послужило приводом
до скасування інституту континентального
шельфу) із тією лише різницею, що природні
ресурси континентального шельфу
знаходяться на морському дні й у його
надрах, а природні ресурси економічної
зони — у товщі води над морським дном.
Необхідною
умовою, що передує освоєнню природних
багатств континентального шельфу,
є його розмежування (делімітація) між
прибережними державами. Пов’язані з
цим питання дуже актуальні для багатьох
держав, у тому числі і для України, що
протягом декількох років намагається
вирішити їх разом із Російською
Федерацією і Румунією.
Ст.
244 Кримінального кодексу України
встановлена кримінальна відповідальність
за порушення законодавства про
континентальний шельф України.
Морське
дно становить все більший інтерес для
держав. Частково цей інтерес був
задоволений визнанням у міжнародному
праві деяких прав держав на
континентальний шельф. Про режим
морського дна за межами шельфу
домовитися виявляється значно складніше.
Проблема полягає в тому, що високорозвинені
держави, яких меншість, вже приступили
до експлуатації ресурсів морського
дна та розглядають таку діяльність у
межах свободи відкритого моря.
Держави, які за рівнем розвитку не
спроможні мати або користуватися
технологіями освоєння морського дна,
а їх більшість, наполягають на
встановленні для нього особливого
правового режиму. Саме під впливом цієї
більшості 1970 р. Генеральна Асамблея
ООН
рекомендувала
виробити для нього спеціальний правовий
режим. Це питання стало одним з центральних
на III Конференції ООН
з морського
права.
Морське
дно за межами континентального шельфу
й економічної зони є територією з
міжнародним режимом і утворює міжнародний
район морського дна (район). У
відповідності зі ст. 1 Конвенції ООН
з морського
права 1982 р. термін «район» означає дно
морів і океанів і його надра за межами
національної юрисдикції. Виділення в
просторах відкритого моря зони, що має
юридичний статус міжнародного району
морського дна стало найважливішою
новелою в міжнародному морському праві.
Питання
про встановлення режиму району виникло
із досягненням технічних можливостей
розробки глибоководних покладів
природних ресурсів.
Оскільки
національна юрисдикція прибережних
держав у Світовому океані поширюється
на морське дно і його надра в межах
континентального шельфу,
межами району є зовнішні межі
континентальних шельфів прибережних
держав, іншими словами, це продовження
дна і надр глибоководних районів морів
і океанів за межами континентальних
шельфів прибережних держав.
Правовий
режим, а також порядок дослідження і
видобутку ресурсів району урегульований
ст.136-191 Конвенції ООН
з морського
права 1982 р. що включають такі розділи:
«Принципи, що регулюють район», «Освоєння
ресурсів району» і «Орган» (Міжнародний
орган з морського дна).
507§ 8. Міжнародний район морського дна
Міжнародне
публічне право
Ст.
37 Конвенції ООН
з морського
права 1982 р. встановлює, що жодна
держава не може претендувати на
суверенітет або здійснювати суверенні
права стосовно будь-якої частини району
і його ресурсів. Міжнародний район
морського дна оголошений «загальною
спадщиною людства» (ст. 136). Це означає,
що права на ресурси району належать
усьому людству, від імені якого діє
Міжнародний орган з морського дна.
Згідно
зі ст. 140 Конвенції діяльність у районі
здійснюється на благо всього людства
і з особливим врахуванням інтересів і
потреб держав, що розвиваються, і
народів, що не досягли повної незалежності
або іншого статусу самоврядування.
Орган забезпечує справедливий розподіл
фінансових та інших економічних
вигод, одержуваних від діяльності в
районі, через відповідні механізми
на недискримінаційній основі.
Район
відкритий для використання винятково
в мирних цілях усіма державами
без будь-якої дискримінації.
Морські
наукові дослідження в районі здійснюються
в мирних цілях і на благо всього людства.
Відповідно до Конвенції стосовно
діяльності в районі приймаються заходи,
необхідні для забезпечення ефективного
захисту морського середовища від
шкідливих для неї наслідків, що можуть
виникнути в результаті такої діяльності.
Діяльність
у міжнародному районі морського дна
повинна здійснюватися таким чином,
щоб сприяти здоровому розвитку світової
економіки і збалансованого росту
міжнародної торгівлі, а також сприяти
міжнародному співробітництву для
всебічного розвитку всіх країн, особливо
держав, що розвиваються.
Всі
держави-учасниці Конвенції 1982 р. іpso
facto є
членами Міжнародного органу з
морського дна (Орган), що може створювати
такі регіональні центри і відділення,
які він вважає необхідними для здійснення
своїх функцій.
Передбачено,
зокрема, можливість розвідки і розроблення
ресурсів району
як спеціальним підрозділом Органу —
Підприємством, так і окремими державами
за договором з Органом. Підприємство
безпосередньо здійснює діяльність у
районі, транспортування, переробку і
збут мінералів. Орган має не тільки
функції і повноваження, надані Конвенцією,
але і повноваження, що розуміються,
необхідні для його здійснення.
У
рамках Органу засновані Асамблея, Рада
і Секретаріат. Асамблея, що складається
з усіх членів Органу, розглядається в
якості вищого такого органу,
перед якими звітують всі інші головні
органи. Вона також обирає членів Ради,
членів правління і генерального
директора Підприємства.
Рада
є виконавчою інституцією Органу. Вона,
зокрема, контролює і координує
виконання положень Конвенції з усіх
питань і проблем у рамках компетенції
Органу і звертає увагу Асамблеї на
випадки недотримання таких положень.
Необхідно
мати на увазі, що ні положення Конвенції,
що стосуються району,
ні будь-які права, надані або здійснювані
відповідно до неї, не торкаються
правового статусу вод, що покривають
район, або правового статусу повітряного
простору над цими водами.
Встановлений
у Конвенції режим району є спробою
знайти компроміс між економічно
розвинутими країнами та країнами, що
розвиваються. Однак відсутність під
Конвенцією підписів найбільших
індустріальних держав робить
проблематичним функціонування всього
механізму користування районом.
508