
- •§ 1. Поняття міжнародного права
- •§ 2. Предмет міжнародного права
- •§ 3. Міжнародне право як особлива правова система
- •§ 4. Об’єкт та функції міжнародного права
- •§ 5. Система міжнародного права, його галузі та інститути
- •§ 6. Взаємовплив і взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права
- •§ 1. Норми міжнародного права
- •§ 2. Поняття та особливості принципів міжнародного права
- •§ 3. Характерні риси і зміст основних принципів міжнародного права
- •§ 4. Джерела міжнародного права
- •§ 5. Кодифікація норм міжнародного права
- •§ 6. Реалізація (застосування) норм міжнародного права
- •Глава 1. Суб'єкти міжнародного права
- •§ 1. Поняття суб’єкта міжнародного права
- •§ 2. Держави як основні суб’єкти міжнародного права
- •§ 3. Постійно-нейтральна держава
- •§ 4. Особливості правосуб’єктності державоподібних утворень
- •§ 5. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, які борються незалежність
- •§ 6. Особливості правосуб’єктності міжнародних організацій
- •§ 7. Питання міжнародної правосуб’єктності індивідів і транснаціональних компаній
- •Глава 2. Міжнародно-правове визнання і правонаступництво
- •§ 8. Поняття визнання
- •§ 9. Еволюція інституту міжнародно-правового визнання держав у сучасних умовах
- •§ 10. Форми і види визнання
- •§ 11. Поняття і види міжнародного правонаступництва
- •§ 12. Політична легітимність і суверенітет
- •§ 1. Поняття території в міжнародному праві
- •§ 2. Державна територія
- •§ 3. Державні кордони
- •§ 4. Підстави зміни державної території
- •§ 5. Міжнародно-правовий режим Арктики
- •§ 6. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •§ 7. Міжнародно-правовий режим рік і озер
- •§ 8. Територіальні спори і претензії
- •§ 1. Система права міжнародних договорів
- •§ 2. Укладання та згода на обов’язковість міжнародного договору
- •§ 3. Форма і структура міжнародного договору
- •§ 4. Недійсність міжнародного договору
- •§ 5. Застосування та забезпечення виконання міжнародного договору. Тлумачення міжнародних договорів
- •§ 6. Припинення та призупинення дії міжнародних договорів
- •§ 1. Міжнародні організації
- •§ 2. Міжнародні конференції
- •§ 3. Особливості юридичної природи міжнародних організацій
- •§ 4. Зміст і характер правосуб’єктності міжнародних організацій
- •§ 5. Правові засади членства в міжнародних організаціях
- •§ 6. Оон як провідна міжнародна організація в світі
- •§ 7. Регіональні міждержавні організації
- •§ 8. Спеціалізовані установи оон
- •§ 9. Міжнародні неурядові організації як міжнародні організації особливого типу
- •Глава 1. Право міжнародної безпеки
- •§ 1. Право міжнародної безпеки: поняття і принципи
- •§ 2. Види міжнародної безпеки
- •§ 3. Роззброєння і міжнародна безпека
- •§ 4. Ядерне роззброєння
- •§ 5. Запобігання незаконному поширенню технологій, науково-технічної інформації та послуг, які можуть бути використані при створенні зброї масового ураження
- •Глава 2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •§ 6. Становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
- •§ 7. Поняття про міжнародний спір та мирні засоби його розв’язання
- •§ 8. Дипломатичні засоби вирішення міжнародних спорів
- •§ 9. Правові засоби вирішення міжнародних спорів
- •§ 1. Поняття та види міжнародно-правової відповідальності. Міжнародні правопорушення
- •§ 2. Політична відповідальність як різновид міжнародно- правової відповідальності
- •§ 3. Матеріальна відповідальність у міжнародному праві
- •§ 4. Вирішення міжнародних конфліктів
- •§ 5. Обставини звільнення від відповідальності та міжнародно- правові санкції
- •§ 1. Вступ до права зовнішніх зносин
- •§ 2. Кодифікація права зовнішніх зносин та законодавство України
- •§ 3. Закордонні органи зовнішніх зносин
- •§ 4. Загальні положення дипломатичного права
- •§ 5. Дипломатичний протокол і церемоніал. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •§ 6. Консульське право
- •Глава 1. Міжнародне право захисту прав людини
- •§ 1. Права людини і суспільство
- •§ 2. Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини та основних свобод
- •§ 3. Історія розвитку та становлення прав людини
- •§ 4. Розвиток концепції прав людини в хх столітті
- •§ 5. Класифікація прав людини
- •§ 6. Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод
- •§ 7. Універсальні міжнародні інституційні механізми захисту прав людини
- •§ 8. Регіональні інституційні механізми захисту прав людини
- •§ 9. Європейський Суд з прав людини
- •Глава 2. Міжнародно-правові аспекти питань громадянства
- •§ 10. Громадянство як основа правового статусу людини і громадянина
- •§ 11. Інститут громадянства у міжнародному праві
- •§ 12. Правовий статус біженців та іноземців за міжнародним правом
- •§ 1. Війна і мир у міжнародній світобудові
- •§ 2. Поняття міжнародного права у період збройних конфліктів Право війни і миру відповідно до класичної школи міжнародного права
- •§ 3. Міжнародний комітет Червоного Хреста
- •§ 4. Початок війни та військова окупація Види збройних конфліктів
- •§ 5. Правовий статус військових та цивільного населення під час збройних конфліктів
- •§ 6. Міжнародно-правова регламентація закінчення військових дій і стану війни
- •§ 1. Поняття міжнародної боротьби із злочинністю
- •§ 2. Боротьба зі злочинами міжнародного характеру
- •§ 3. Злочини за загальним міжнародним правом
- •§ 4. Співробітництво держав на рівні двосторонніх угод, яке здійснюють відомства правоохоронних структур
- •§ 5. Міжнародні карні суди
- •§ 1. Міжнародне морське право та його джерела
- •§ 2. Внутрішні морські води, їх правовий режим
- •§ 3. Територіальне море
- •§ 4. Прилегла зона
- •§ 5. Відкрите море
- •§ 6. Виключна (морська) економічна зона
- •§ 7. Континентальний шельф
- •§ 8. Міжнародний район морського дна
- •§ 9. Міжнародні протоки
- •§ 10. Міжнародні канали
- •Глава 1. Міжнародне повітряне право
- •§ 1. Поняття, предмет і джерела міжнародного повітряного права
- •§ 2. Поняття і види міжнародних повітряних сполучень
- •§ 3. Правове регулювання міжнародних польотів над і в межах державної території
- •§ 4. Правове регулювання польотів поза межами державної території
- •§ 5. Комерційні права («свободи повітря») при міжнародних повітряних перевезеннях
- •§ 6. Функції та компетенція ікао
- •Глава 2. Міжнародне космічне право
- •§ 7. Поняття і джерела космічного права
- •§ 8. Космічний простір і небесні тіла
- •§ 9. Правовий режим космічних об’єктів
- •§ 10. Космонавти
- •§ 11. Правові форми співробітництва держав у космосі
- •§ 12. Міжнародно-правова відповідальність у зв’язку з діяльністю в космічному просторі
Міжнародне
публічне право
сповіщенню,
коли в ній в будь-який час бере участь
13 і більше тис. чоловік. В цих випадках
всім членам ОБСЄ надсилається відповідне
повідомлення дипломатичними каналами
за 42 дні і більше до початку військової
діяльності. Також, в якості обов’язкового
заходу передбачено обмін щорічними
планами військової діяльності держав,
що розсилаються членам ОБСЄ не пізніше
15 листопада кожного року. Запроваджено
обмеження, що забороняють проведення
військової діяльності за участю більш
як 40 тис. чоловік, якщо ця діяльність
не була передбачена щорічним планом
про військову діяльність. Нагляд за
виконанням і дотриманням усіма членами
ОБСЄ передбачених заходів здійснює
спеціально уповноважена інспекція
ОБСЄ.
Сталося
так, що 1991 року один з двох блоків — ОВД
— припинив
своє існування. Тож сьогодні систему
колективної безпеки в Європі складають
ОБСЄ та НАТО.
Членами
ОБСЄ наразі є 55 держав, в тому числі США
та Канада.
В рамках ОБСЄ було прийнято чималу
кількість важливих для міжнародної
безпеки документів. Серед них слід
виокремити Кодекс поведінки щодо
військово-політичних аспектів безпеки,
прийнятий на Будапештській зустрічі
5-6 грудня 1994 року, а також Хартію
європейської безпеки 1999 р.,
в якій
було визначено шляхи, засоби і методи
забезпечення безпеки на європейському
континенті.
Колективна
європейська безпека забезпечується
також і в рамках НАТО.
Задля справедливості
варто
сказати, що на сьогодні
це єдиний
в світі
організований
та активно функціонуючий
військово-політичний союз,
який виконує
роль
реального гаранта колективної
безпеки
не лише в Європі,
але й в
усьому
Західному світі. Нині членами НАТО
є 28 держав,
серед яких більшість становлять
країни-члени Європейського Союзу.
Членами НАТО,
так само
як і членами ОБСЄ, є також Сполучені
Штати Америки і Канада.
Серед
інших систем регіональної колективної
безпеки, що на практиці функціонують,
можна виділити також ШОС — Шанхайську
організацію співробітництва. Її
учасниками є шість держав: Казахстан,
Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан,
Китай і Росія. Фактично дві останні
країни і грають провідну роль у цьому
союзі. Саме завдяки їм ШОС веде активну
діяльність в сфері забезпечення безпеки
в регіоні, де локалізовано чимало
заморожених або таких, що тривають,
регіональних конфліктів.
Одним
з найбільш ефективних міжнародно-правових
засобів збереження миру і запобігання
війні є роззброєння і обмеження озброєнь.
Під
роззброєнням слід розуміти комплекс
заходів, спрямованих на обмеження
і зменшення озброєнь держав і військових
блоків. В міжнародному праві вже
встиг сформуватися універсальний
принцип роззброєння. Він зобов’язує
усі держави: 1) суворо дотримуватися
діючих норм міжнародного права щодо
роззброєння; 2) брати участь у договорах
і заходах із роззброєння; 3) прагнути
до вироблення нових норм і правил щодо
роззброєння.
240§ 3. Роззброєння і міжнародна безпека