Міжнародні злочини, за які несуть відповідальність індивіди:

• злочини проти миру (планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни);

• воєнні злочини (порушення законів і звичаїв війни);

• злочини проти людства (вбивства, катування та інші дії, засто­совані до цивільного населення);

• геноцид;

• апартеїд та ін.

17

18

Під населенням у міжнародному праві найчастіше розуміють су­купність індивідів, які проживають у певний час на території кон­кретної держави і перебувають під її юрисдикцією.

СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ДЕРЖАВИ

19

20

Особи, яким надається право притулку, — це особи, яким конк­ретна держава надає можливість сховатися від переслідувань з по­літичних мотивів, яких вони зазнавали у країні свого громадянства або постійного місця проживання, а також обов’язок цієї держави перед міжнародним співтовариством не видавати цих осіб державі, в якій вони зазнали переслідування.

Біженці — це іноземці або особи без громадянства, які внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвами переслідувань за ознака­ми раси, національності, ставлення до релігії, громадянства, належ­ності до певної соціальної групи, політичних переконань змушені за­лишити територію держави, громадянами якої вони є, або територію свого постійного проживання і не можуть або не бажають користу­ватися захистом цієї держави через зазначені побоювання, і щодо яких прийнято рішення про надання їм статусу біженців.

Переміщені особи — це люди, примусово вивезені під час Другої світової війни фашистською Німеччиною та її союзниками з окупо­ваних ними територій для використання на різних роботах.

Вимушені переселенці — це особи, які змушені залишити певний конфліктний район — місце проживання через насильство або побо­ювання переслідувань за ознаками національності, мови, політичних переконань, віросповідання у зв’язку з воєнними кампаніями, масо­вими порушеннями громадського порядку та іншими порушеннями прав людини і поселитися в іншому регіоні цієї самої держави.

21

Територія в доктрині й практиці міжнародного права — це різні простори земної кулі, що включають її сухопутну і водну поверхні, надра, повітряний простір, а також космічний простір і небесні тіла.

Поділ територій у міжнародному праві за правовим режимом:

• територія під юрисдикцією держави;

• територія з міжнародно-правовим регулюванням;

• територія зі змішаним режимом регулювання;

• територія, що перебуває під юрисдикцією міжнародного мор­ського права (Конвенція ООН про морське право 1982 р.);

• території зі спеціальним режимом користування;

• міжнародні морські протоки;

• міжнародні ріки;

• міжнародні канали.

Державна територія — це частина поверхні Землі, що правомірно належить певній державі, у межах якої вона здійснює своє територі­альне верховенство.

0

ядро Землі

до космічного простору

(висота 110-115 км); кожна держава використовує цю територію на висоті 20-25 км для польотів авіації

Повітряна територія над сухопутною і водною поверхнею включно

Сухопутна територія, що належить державі, її надра до ядра земної кулі (на сучасному етапі люди

використовують углиб 7-10 км суші)

Позначка, від якої вгору відлічують повітряний простір, углиб — надра Землі

22