Визнання в міжнародному праві

к

X

X

cd

X

n

s

И

'a

О

о

H

К

X

X

cd

X

n

X

CQ

X

П

X

ffl

R

X

X

cd

X

n

X

CQ

X

Ю

о

о

о

X

и

а

о

©

Конститутивна теорія, згідно з якою вирішального значення набуває акт, тобто якщо є акт визнання — є і повний суб’єкт міжнародного

Декларативна теорія, згідно з якою міжнародне визнання не створює нового суб’єкта міжнародного права, держава стає суб’єктом міжнародного права внаслідок свого існування, наявність акта визнання не впливає на її міжнародну

Дискримінаційна теорія, згідно з якою відбувається разове визнання за офіційного невизнання держави, що можливо у разі необхідності укласти контракт з економічних, спортивних або

Визнання держави

Визнання уряду

Визнання воюючої або повсталої сторони

Визнання організацій або рухів опору

Визнання народів, які реалізують право на самовизначення, або національно-визвольних рухів

Встановлення дипломатичних відносин

Укладення міжнародного договору

Встановлення консульських відносин тощо

Надсилання дипломатичної ноти

Визнання де-юре (de jure) — повне й остаточне визнання.

З державами і урядами встановлюються дипломатичні, консульські, торгово-економічні та інші офіційні відносини, тобто наявний комплекс юридичних наслідків

Визнання де-факто (de facto) — сторони встановлюють консульські відносини і розвивають торгово-економічне співробітництво.

Ця форма є перехідною до визнання de jure і може бути

Визнання в режимі ad hoc можливе при разових відносинах за офіційного невизнання. Разові визнання з конкретного питання супроводжуються заявою тієї чи іншої сторони, що ці відносини з новою державою не означають її визнання

13

Правонаступництво — перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта до іншого у зв’язку з набуттям правоздатності та дієздат­ності. У міжнародному праві правонаступництво — заміна однієї держави іншою у несенні відповідальності за міжнародні відносини відповідної території і у здійсненні прав та обов’язків, що існували до цього часу.

Підстави виникнення правонаступництва: об’єднання держав, поділ держав, відокремлення від держави частини території, пере- дання частини території однієї держави іншій, утворення нової неза­лежної держави.

14

ПОНЯТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Міжнародно-правова відповідальність — юридичний обов’язок суб’єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, завданої іншому суб’єкту міжнародного права в результаті вчиненого право­порушення, або юридичні наслідки, що настають для суб’єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародно-пра­вового зобов’язання.

У міжнародному праві виокремлюють два види відповідаль­ності — нематеріальну (ще називають політичною, моральною, мо­рально-політичною) і матеріальну.

Форма відповідальності — конкретний спосіб застосування до держави-порушника несприятливих для неї наслідків за невиконання міжнародного зобов’язання.