Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародне право Мацко.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
746.77 Кб
Скачать

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

МАУП

А. С. Мацко

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Навчальний посібник 2-ге видання, стереотипне

Київ 2003

ББК 67.5я73 М36

Рецензенти: О. Ф. Висоцький, д-р юрид. наук, проф.

Л. Д. Тимченко, д-р юрид. Наук, проф.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол № 6 від 30.09.02)

Мацко А. С.

М36 Міжнародне право: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. —

К.: МАУП, 2003. — 216 с.: іл. — Бібліогр.: с. 207-211.

І8БМ 966-608-328-0

У пропонованому посібнику висвітлюються поняття, принципи і функції міжнародного права з огляду на особливості цієї галузі права і з урахуванням основних напрямків зовнішньої політики України.

Для студентів юридичних спеціальностей, викладачів і всіх, хто цікавить­ся міжнародним правом.

ББК 67.5я73

© А. С. Мацко, 2002 © А. С. Мацко, 2003, стереотип.

© Міжрегіональна Академія І8БМ 966-608-328-0 управління персоналом (МАУП), 2003

ВСТУП

Зміни, що відбулися у світі, зокрема після завершення “холодної війни”, яка була фактором протистояння між державами, започатку­вали нові підходи до врегулювання відносин у світі. Своєю чергою, нові підходи до розвитку спілкування і співробітництва між народа­ми зумовили підвищення ролі міжнародного права та застосування його норм у внутрішньому правопорядку кожної країни. Важливими аргументами стали більша відкритість і налагодження зв’язків між країнами. Для України цей етап характеризувався активною діяль­ністю держави на міжнародній арені — станом на 1 грудня 2000 р. вона уклала дипломатичні відносини із 166 країнами, має 80 пред­ставництв за кордоном і зобов’язання за більш як 2000 міжнародних угод для реалізації у внутрішньому правопорядку. Ці зміни й зумо­вили нагальність впровадження нового підходу до вивчення міжна­родного права в закладах освіти України.

За часів існування СРСР вважалося, що вивчати міжнародне пра­во необхідно лише тим, хто працював у системі дипломатичних або консульських установ.

На сучасному етапі в період кардинальних політичних і економіч­них зрушень в українському суспільстві та історичних змін у системі міжнародних відносин розкрилися нові можливості галузі міжнарод­ного права в урегулюванні не лише міждержавних, а й внутрішньо­державних відносин, які випливають з міжнародних, зокрема зобо­в’язання кожної країни дотримуватися прав людини. Захист прав людини здійснюють такі європейські структури, як Європейський суд з прав людини, Європейський комітет із запобігання тортурам, де вже відбуваються слухання про відповідальність уряду України за взяті зобов’язання.

Міжнародні організації приділяють значну увагу подальшому вдосконаленню міжнародного права. У 1989 р. Генеральна Асамб­лея Організації Об’єднаних Націй (ООН) ухвалила спеціальну резо­

3

люцію, в якій проголосила 90-ті роки ХХ ст. “Десятиріччям міжна­родного права”. На сучасному етапі діє розгорнута програма забез­печення прав людини.

З огляду на викладене можна стверджувати, що вивчення дисцип­ліни “Міжнародне право” сприяє поглибленню знань і розширенню світогляду кожної освіченої людини. Галузь міжнародного права є особливою системою принципів і норм, які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Нині, коли юридичні й фізичні особи різних країн можуть вільно спілкуватися, відносини між дер­жавами набувають іншого змісту, що свідчить про значення міжна­родного права як однієї з найактуальніших галузей юриспруденції.

Такий підхід до дисципліни потребує глибшого опанування й во­лодіння інструментарієм міжнародно-правового регулювання відно­син між державами, регламентації діяльності міжнародних структур, захисту порушених прав тощо.

Україна, яка є членом ООН, Ради Європи та інших впливових міжнародних організацій, у своїй практиці дотримується принципу сумлінного виконання всіх своїх міжнародних зобов’язань і вважає належним чином ратифіковані міжнародні договори частиною внут­рішнього права, що закріплено у ст. 9 Конституції України. Норми міжнародного права у практичній діяльності використовують юрис­ти, посадові особи, державні діячі, а також громадські організації, окремі громадяни в разі оскарження порушених прав і свобод люди­ни в міжнародному суді відповідно до ст. 55 Конституції України.

Міжнародне право як навчальна юридична дисципліна виріз­няється специфічною термінологічною мовою, динамічністю змін у правовідносинах та іншими положеннями. З огляду на це викладе­ний матеріал пропонується як експериментальний, який певною мірою може істотно доповнити, оновити наявний фактичний мате­ріал міжнародного права.

Пропонований посібник стимулює також самостійне вивчення курсу міжнародного права.

У посібнику подано матеріал з основних понять міжнародного права і його галузей, зі структури і напрямків діяльності міжнарод­них організацій; словник юридичних термінів і юридичні терміни українською і латинською мовами, які використовує міжнародне право, витяг з Конституції України й основні законодавчі акти, що стосуються міжнародно-правових відносин.

4

Під час підготовки навчального посібника було використано на­укові розробки відомих вітчизняних юристів-міжнародників В. Бут­кевича, М. Буроменського, В. Василенка, О. Висоцького, С. Голова­того, В. Денисова, А. Дмитрієва, С. Ісаковича, В. Євінтова, В. Муравйова, К. Сандровського, Л. Тимченка, а також юристів Ро­сійської Федерації — М. Богуславського, Г. Ігнатенка, Ю. Колосова, І. Лукашука та ін.

Автор висловлює подяку за рецензії, а також за консультативну і практичну допомогу у підготовці посібника провідним співробітни­кам відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної ака­демії наук України, практичним працівникам Міністерства закор­донних справ і Міністерства юстиції України, Національного цент­рального бюро Інтерполу в Україні, Української правничої фундації та Асоціації міжнародного права України.

Автор з вдячністю сприйме пропозиції щодо поліпшення викла­деного у посібнику матеріалу і конструктивну критику.

Функція

Зміст функції

Координуюча

Регулююча

Забезпечувальна

Охоронна

Держави встановлюють загальноприйнятні стандарти поведінки у різних сферах відносин за допомогою норм міжнародного права

Прийняття державами твердо встановлених правил, без яких неможливі їх спільне існування і спілкування Норми міжнародного права спонукають держави дотримуватися певних правил поведінки Існування механізмів захисту прав та інтересів суб’єктів міжнародного права

6

Міжнародно-правові відносини

Визначення

Завдання

Класифікація

Сукупність

• Забезпечення миру

Міждержавні

економічних,

• Зміцнення співробіт­

відносини

політичних,

ництва держав

урядового

ідеологічних,

• Розширення

характеру

правових, дипло-

міжнародних відносин

Міждержавні

матичних, вій­

• Підвищення ролі

відносини неуря-

ськових та інших

науково-технічного

дового характеру

зв’язків між

прогресу

Внутрішньо-

державами,

• Посилення інтерна­

державні

основними

ціоналізації господар-

відносини, що

соціальними, еко

-

ського життя

належать до

номічними і гро-

• Підвищення ролі

сфери

мадськими

міжнародних

міжнародно-

рухами, які діють

організацій

правового

на міжнародній

• Розв’язання якісно

регулювання

арені, тобто між

нових міжнародних

народами в ши-

проблем, що виникають

рокому

• Запобігання ядерній

розумінні цього

війні

7

8

ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

22 жовтня 1970 р. на XXV ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН в урочистій обстановці було прийнято Декларацію про прин­ципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співро­бітництва між державами відповідно до Статуту ООН.

9

Дуалістична

концепція

Моністичні концепції

Концепція примату міжнародного права

Концепція примату внутрішньодержавного права

Міжнародне право і внутрішньодержавне право є окремими правопорядками, самостійними галузями права, що впливають на створення окремого правопорядку

(Г. Трипель, Д. Анцелотті)

Виходячи з “чистої теорії права” співвідношення міжнародного правопорядку і національних правопорядків “нагадує співвідно­шення національного правопорядку і внутрішніх норм корпорації”

(Г. Кельзен)

Держава може з власної волі створювати і зміню­вати не лише норми внутрішньодержавного права, а й норми “зовнішньодержавного” (міжнародного) права (Г. Гегель)

Міжнародне право юридично є правом лише тоді, коли воно є правом державним

(А. Цорн)

Співвідношення міжнародного публічного права і міжнародного приватного права

Ознака

Міжнародне публічне право

Міжнародне приватне право

Сфера дії

Спосіб регулювання Суб’ єкти

Об’ єкти регулювання

Відповідальність

Глобальна на загально­світовому рівні Волевиявлення суб’єктів Держави, нації і народи, які борються за свої права; державоподібні утворення; міжнародні міжурядові організації Міждержавні відносини

Міжнародно-правова

Внутрішньодержавне регулювання Подолання колізій Фізичні та юридичні особи

Міжнародні приватні (гро­мадянські, сімейні, трудові, цивільні та інші) відносини Цивільно-правова

10

НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Норма міжнародного права — правило поведінки, яке створюєть­ся державами та іншими суб’єктами міжнародного права узгоджен­ням своїх позицій і визнається ними як юридично обов’язкове.

11

СУБ'ЄКТИМІЖНАРОДНОГО ПРАВА. ІНСТИТУТИМІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ВИЗНАННЯ І ПРАВОНАСТУПНИЦТВОДЕРЖАВ

Суб’єкти міжнародного права — учасники міжнародних відносин, врегульованих нормами міжнародного права, які є незалежними і здатні самостійно здійснювати обов’язки, визначені цими нормами.

ВИЗНАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Міжнародно-правове визнання — визнання відповідно до міжна­родного права існуючими державами нових держав або урядів чи інших органів з метою встановлення з ними офіційних або нео­фіційних, повних або неповних, постійних або тимчасових відносин.

12