- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Міністерство охорони здоров’я україни Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні рекомендації
- •Вінниця – 2009 і. Актуальність теми.
- •IV. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •V. Організація змісту навчального матеріалу
- •I. За етіологічним принципом:
- •II. За ступенем ожиріння:
- •III. За перебігом:
- •IV. За типом відкладання жирової тканини:
- •Література
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •Завдання для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного
- •4.2. Практичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), що виконуються на занятті:
- •Загальні особливості проявів і перебігу внутрішніх хвороб у пацієнтів похилого віку
- •Частота коморбідної патології у людей похилого віку та особливості діагностики і перебігу захворювань
- •Особливості перебігу захворювань органів дихання у пацієнтів похилого віку Гострий бронхіт
- •Хронічний бронхіт
- •Хронічне обструктивне захворювання легень
- •Особливості перебігу захворювань системи кровообігу в похилому віці
- •Артеріальна гіпертензія (аг)
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Особливості перебігу захворювань органів травлення у пацієнтів похилого віку Хронічний гастрит (хг)
- •Виразкова хвороба
- •Особливості антибактеріальної терапії в осіб похилого і старечого віку
- •Особливості фармакодинаміки у пацієнтів старших вікових груп
- •Принципи медикаментозної терапії при здійсненні лікування людей похилого віку
- •Особливості дії деяких лікарських засобів на пацієнтів похилого віку Заспокійливі, снодійні засоби.
- •Морфін.
- •Нестероїдні протизапальні засоби.
- •Антибіотики і сульфаніламідні препарати
- •Кортикостероїди (гкс)
- •Холінолітики, спазмолітичні засоби
- •Адреналін і адреноміметичні засоби
- •Література
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
Доказова медицина – це:
А) Сумлінне, точне й осмислене використання результатів найбільш доказових з наявних клінічних досліджень для вибору методів лікування (переважно медикаментозного) конкретних хворих.
Б) Гарантування найбільш ефективного, безпечного й економічно обґрунтованого лікування, заснованого на найнадійніших і доступних інформаційних джерелах КЕ.
В) Збирання, інтерпретацію та інтеграцію об’єктивних, з використанням сучасних приладів клінічних даних, отриманих у результаті повідомлень пацієнтів, спостережень фахівців і при проведенні випробувань.
Г) Все перераховане*
Категорії рекомендацій доказової медицини мають:
А) I, IIа, IIб, III класи*
Б) I, II, III класи
В) I, IIа, IIб, III, IV класи
Г) I, II, III, IV класи
Рандомізоване дослідження:
А) Дослідження, де групи хворих розподіляють випадковим методом.*
Б) Дослідження, де групи хворих розподіляють невипадковим чином за неможливості випадкового розподілу з технічних причин або етичних міркувань.
В) Дослідження, де формують дві чи більше групи (когорти) хворих, з яких лише в одній здійснюється оцінка відповідного медичного чи лікувального втручання, хоча клінічний результат реєструється в усіх групах.
Г) Дослідження, яке проводять методом опитування, обстеження, збору відповідей на конкретне запитання серед лікарів та пацієнтів.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Доказова медицина
Клінічна епідеміологія
Принцип рандомізації Мета-аналіз досліджень
Кінцеві точки клінічного дослідження Первинні кінцеві точки
Ввторинні кінцеві точки
Третинні кінцеві точки
Рандомізоване дослідження
Нерандомізоване дослідження
Когортне дослідження
Поперечне (або одномоментне) дослідження Дослідження типу «випадок-контроль»
Опис випадку чи серії |
стратегічний напрямок сучасної медичної науки і практики, який ґрунтується на бездоганній науковій інформації і зорієнтований на підвищення рівня наукових досліджень, суттєве поліпшення діагностики, профілактики, лікування і прогнозу захворювань людей, оптимізацію діяльності органів державної системи охорони здоров‘я. методологічна основа ДМ, яка вивчає закономірності розповсюдження будь-яких захворювань, здійснює прогнозування їх у кожного конкретного пацієнта на основі вивчення клінічного перебігу хвороби в аналогічних випадках. (від англ. random – випадковий) – принцип «випадково принцип відібраних груп хворих Особлива форма статистичного аналізу, в процесі якого об‘єднують результати багатьох клінічних досліджень будь-якого методу лікування Параметри захворювання, які передбачають безпосередній або віддалений результат дії токсичного фактору. Показники, які вказують на можливе подовження життя хворого (зменшення загальної летельності, смертності від захворювання) Показники, які характеризують покращення якості життя хворого через зменшення нелетальних форм ускладнень або через полегшення клінічних ознак захворювання; Показники, які не мають відношення до покращення якості життя чи його подовження, але можуть вказувати на можливість попереджувати захворювання через усунення факторів ризику. Дослідження, у якому ефективність лікарського засобу при певному захворюванні вивчається у групах хворих (щонайменше двух), які формують випадковим методом Дослідження, у якому передбачають розподіл пацієнтів на групи невипадковим чином за неможливості випадкового розподілу з технічних причин або етичних міркувань. Дослідження, яке передбачає формування двох чи більше груп (когорт) пацієнтів, з яких лише в одній здійснюється оцінка відповідного медичного чи лікувального втручання, хоча клінічний результат реєструється в усіх групах. Дослідження, яке проводять методом опитування, обстеження, збору відповідей на конкретне запитання серед лікарів та пацієнтів Дослідження, яке виконують у ситуаціях, коли очікуваний клінічний ефект реєструється дуже рідко чи розвивається помірно. Формують групу осіб з окремих випадків відповідного захворювання чи клінічного ефекту; підбирають контрольну групу з осіб без такого захворювання чи стану, але схожу за важливими прогностичними характеристиками; розраховують в усіх групах кількість пацієнтів, які зазнали певних несприятливих та небажаних впливів; проводять кореляцію результатів з урахуванням відомих і вимірюваних прогностичних факторів. Коротке повідомлення про успішне лікування чи прояви загрозливих ускладнень фармакотерапії, що вкрай необхідно для оперативної медичної інформації. |
