12. Сутність методу дослідження: опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування)

Важливим способом дослідницької роботи є опитування. Методи опитування – це бесіда, інтерв’ю, анкетування. Вони можуть бути усними і письмовими.

Бесіда – самостійний чи додатковий метод дослідження, застосовується з метою отримання необхідної інформації для роз’яснення того, що не було зрозуміло при спостереженні. Бесіду проводять за наміченим заздалегідь планом з виділенням питань, що потребують з’ясування, у вільній формі без запису відповідей співрозмовника. Різновидом бесіди є інтерв’ювання, привнесене в педагогіку із соціології. При інтерв’юванні дотримуються заздалегідь намічених питань у визначеній послідовності. Під час інтерв’ю відповіді записують відкрито. Для одержання більш достовірної інформації необхідно створити атмосферу довіри між особами, які розмовляють, дотримуватися почуття міри в тривалості опитування, тому що будь-яке перенавантаження за часом, кількістю питань і складністю їхнього змісту знижує повноту і вірогідність одержуваної інформації.

Анкетування – вид опитування, але не усного, а письмового. Це метод масового збирання матеріалу за допомогою анкети. Ті, кому адресовані анкети, дають письмові відповіді на запитання. Бесіду й інтерв’ю називають опитуванням «віч-на-віч», анкетування – заочним опитуванням. Анкетування на відміну від бесіди пропонує більш тверду логічну конструкцію, що залишається незмінною протягом усього опитування. Анкетування дає змогу за порівняно короткий термін зібрали інформацію від великої групи людей. Але анкетування потребує значного часу для обробки здобутих результатів та їх аналізу.

13. Сутність методів дослідження: теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення (конкретизація та абстрагування)

Теоретичний аналіз – це виділення і розгляд окремих сторін, ознак, особливостей, властивостей, педагогічних явищ. Аналізуючи окремі факти, обґрунтовуючи, систематизуючи їх, виявляється в них загальне і особливе, встановлюється загальний принцип чи правило.

Порівняння передбачає зіставлення отриманих результатів з цілями, що намічалися. Будь-яка оцінка завжди є порівнянням з ідеальним чи оптимальним. Але важливо зіставляти не тільки з тим, яке повинно бути, але й із тим, як було раніше, що дає змогу побачити позитивні й негативні зрушення, тобто динаміку процесу.

Узагальнення припускає логічний перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального судження, знання оцінки. Конкретизація –це розумовий процес перетворення предмета з виокремлених раніше абстракцій. Під час конкретизації поняття збагачуються новими ознаками, тому що вона спрямована на висвітлення розвитку предмета як цілісної системи. Абстрактним, навпаки, називають однобічну, ізольовану від інших моментів ознаку предмета.

14. Етапи засвоєння знань за С. Л. Рубінштейном, Л.С. Виготським, А.Н. Леонтьєв

С. Л. Рубінштейн робить опір на асоціативно-рефлекторну теорію учіння (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв), у відповідності до якої засвоєння, як процес, містить чотири етапи

1). Сприйняття навчального матеріалу на основі перцепції об’єктів, предметів, явищ за допомогою наочного образу; виділення цього об’єкту з фону та визначення його властивостей. Результатом даного етапу засвоєння є формування у тих, хто навчається, уявлень про об’єкт, явище тощо.

2). Осмислення навчального матеріалу шляхом розкриття предметного змісту знання в його глибоких та багатосторонніх взаємозв’язках – внутрішніх та зовнішніх. Результатом стає формування понять, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, законів та закономірностей, загальних принципів та функціонування певних механізмів тощо.

3). Запам’ятовування навчального матеріалу в результаті багаторазового сприйняття чи повторення, відтворення суттєвих властивостей та відносин.

4). Використання вивченого матеріалу для рішення практичних задач, в процесі якого відбувається оволодіння стереотипними та творчими способами діяльності, формування умінь та навичок.

15. Під час запам’ятовування матеріалу на які моменти слід звернути увагу?

▪ Для успішного запам’ятовування навчального матеріалу зробіть установку на запам’ятовування, тобто поставте задачу запам’ятати матеріал надовго. Якщо студент запам’ятовує матеріал тільки для того, щоб здати залік чи екзамен, то цей матеріал він швидко забуде.

▪ Щоб краще запам’ятати матеріал, необхідно його використовувати та повторювати.

▪ Віддавайте перевагу сенсовому запам’ятовуванню, яке засновано на розумінні сенсу та змісту інформації, яка запам’ятовується.

▪ Не запам’ятовуйте того, чого Ви не розумієте. Спочатку уясніть сенс того, що необхідно запам’ятати.

▪ Не завчайте матеріал поспіхом! Він швидко забудеться та не стане знанням!

▪ Якщо у Вас переважає зоровий тип пам’яті, то краще навчальну літературу читати, використовуючи схеми, креслення, малюнки фотографії, навчальні відео фільми тощо.

▪ Якщо у Вас переважає слуховий тип пам’яті, то прослухайте матеріал, який необхідно запам’ятати. Читайте і розмірковуйте в голос, переказуйте зміст прочитаного матеріалу.

▪ Використовуйте моторну (рухову) пам'ять, тобто, записуйте інформацію.

▪ Економте свою пам'ять! Необхідно суворо визначити в кожному випадку, що із того, що Ви почули або побачили слід запам’ятати, а що придати забуттю.