9. Структура курсової роботи та сутність кожного структурного елементу

В загальному вигляді структура курсової (дипломної) роботи така: титульний лист; зміст; вступ: містить обґрунтування актуальності теми дослідження, об’єкт, предмет, мету та завдання, вказується проблема, яка буде розглядатися; методи дослідження тощо; основна частина (можливо з двох-трьох розділів: теоретичного та прикладного характеру): описуються основні поняття дослідження, логічні зв’язки поміж ними, тобто понятійний апарат, дається тлумачення основних понять різними авторами, аналізується, порівнюються, співставляються різні точки зору на дану проблематику, виводиться власна точка зору, далі слідує опис дослідно-експериментальної роботи; висновки: логічним завершенням курсової роботи є загальні висновки з курсової роботи. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Вимога до висновків - не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зробле­них у розділах; список використаної літератури, додатки.

10. Сутність об'єкту, предмету, мети та завдань дослідження

Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і педагогічної практики, яка слугує джерелом необхідної інформації. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт. Предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом досягнення.

Наявність та усвідомлення поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

• вирішення теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження;

• вивчення досвіду викладання;

• обґрунтування методики викладання відповідно до навчального плану, обраного розділу, теми економічного курсу;

• підготовка пропозицій щодо використання методичних розробок.

11. Сутність методу дослідження: спостереження

Спостереження – це цілеспрямоване сприйняття будь-якого педагогічного явища, у процесі якого дослідник одержує конкретний фактичний матеріал. При цьому ведуться записи (протоколи) спостережень. Спостереження проводять звичайно за заздалегідь складеним планом з виділення конкретних об’єктів спостереження. Можна виокремити такі етапи спостереження:

• визначення завдань і мети (для чого, з якою метою ведеться спостереження);

• вибір об’єкта, предмета і педагогічної ситуації (що спостерігається);

• вибір способу спостереження, щонайменше впливає на досліджуваний об’єкт і найкраще забезпечує збирання необхідної інформації (як спостерігати);

• вибір способів реєстрації того, що спостерігається (як вести записи);

• обробка й інтерпретація отриманої інформації (який результат).

Розрізняють спостереження включене, коли дослідник стає членом тієї групи, в якій ведеться спостереження, і невключене – «збоку»; відкрите і приховане (інкогніто); суцільне і вибіркове.