- •1. Рекомендації щодо раціональної роботи на лекціях
- •2. Рекомендації щодо раціональної підготовки до семінару
- •3. Рекомендації щодо раціональної підготовки до лабораторної роботи
- •4. Завданнями самостійної роботи та поради для більш успішної самостійної роботи
- •7. Монографії та наукові статті, як джерела для збору наукової інформації (їх сутність)
- •8. Сутність студентського реферату, тез та наукової статті, як видів ндрс
- •9. Структура курсової роботи та сутність кожного структурного елементу
- •10. Сутність об'єкту, предмету, мети та завдань дослідження
- •11. Сутність методу дослідження: спостереження
- •12. Сутність методу дослідження: опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування)
- •13. Сутність методів дослідження: теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення (конкретизація та абстрагування)
- •16. Мнемоніка, або мнемотехніка та сутність методу loci, як одних з методів для кращого запам’ятовування
- •17. Сутність довгострокових, короткострокових та ближніх планів
- •18. Поради для ефективної підготовки до контрольних робіт, екзаменів тощо
4. Завданнями самостійної роботи та поради для більш успішної самостійної роботи
■ ознайомтесь на початку навчання в вузі та на початку кожного курсу з термінами здачі екзаменів і заліків, а також із прийомами, формами, видами, термінами тематичного (модульного) контролю;
■ проконсультуйтесь у викладачів (а особливо у тих, що ведуть семінари, лабораторні і практичні заняття) про специфічні особливості організації, змісту та методики самостійної роботи.
■ проводьте цілеспрямовану підготовку до самостійної роботи, розподіляючи час з урахуванням індивідуальних особливостей, і своєчасно придбайте необхідну літературу і засоби навчання;
■ піклуйтеся про створення ненапруженої робочої атмосфери (сприятливого співвідношення праці та відпочинку, вправ з концентрації уваги)
■ постійно опрацьовуйте пропущений навчальний матеріал не запускаючи поточний.
5. Етапи написання наукової роботи
1.Аналіз теми:
■ сформулювати тему роботи;
■ визначити коло питань з даної проблематики;
■ відмітити, яке значення може мати результат (для виробництва, науки, вузу).
2. Початок рішення проблеми:
■ фіксування мети і структури роботи;
■ складання списку необхідної літератури;
■ вибір підходящих методів дослідження і експериментів.
3. Огляд матеріалу:
■ підготовка виписок з наукової літератури до теми;
■ проведення експериментів з фіксуванням їх результатів;
■ переробка зібраного матеріалу.
4. Робота над змістом:
■ перший запис результатів роботи у формі тез з урахування розробленої структури;
■ розподіл всього матеріалу за розділами;
■ оцінка результатів проведеного дослідження для обґрунтування;
■ перший варіант всіх розділів.
5. Оформлення роботи в цілому:
■ прикінцеве формулювання усіх назв розділів;
■ перевірка повноти опису;
■ кінцевий опис результатів роботи у формі тез;
■ складання кінцевого списку літератури і джерел, які використані в роботі;
■ технічне оформлення роботи.
6. Завершення роботи:
■ прикінцевий огляд роботи в цілому;
■ кінцеве оформлення роботи.
6. З якою метою студенту необхідно оволодіти технікою читання та сутність техніки читання.
Відомо, що студенту значну частину знань доводиться засвоювати самостійно і їх основним джерело є книга. Як же працювати над книгою? Для цього необхідно оволодіти технікою читання.
Перш за все, перед серйозним читанням слід бігло ознайомитися з книгою, з її змістом, перегортаючи сторінки, продивившись її зміст або анотацію.
При цьому можна удосконалюватися до навичок читання «по діагоналі», тобто швидкого читання на основі виробітки звички та цілеспрямованого порядку огляду тексту в певній послідовності. Ретельне і глибоке вивчення навчальної або наукової книги потребує дуже частого і багаторазового читання. При першому читанні тексту відбувається синтетичний охват цілого, ознайомлення із загальною структурою і змістом книги, з порядком розкриття матеріалу за главами, ступеню важкості тексту. При такому читанні записи не робляться.
При повторному читанні здійснюється дослідження матеріалу, виділяючи головне і другорядне, відслідковується аналіз зв’язків і відносин розділів. Другий раз рекомендується читати книгу з олівцем в руці. Якщо книга власна, то можна підкреслювати головне, визначення, інтересні факти. В іншому випадку рекомендується користуватися закладками, на яких можна робити записи. Під час заключного третього читання (так званого аналітичного (поглиблено усвідомленого)) досягається подальше поглиблене, продумане усвідомлення матеріалу, а також його узагальнення
