Ризики порушення планових строків та причини їх виникнення

Вид ризиків	Причини виникнення
Ризик недотримання планів за здійсненням витрат	Джерела ризику недотримання строків передчасної групи: необхідність здійснення раніше наміченого строку певних видів витрат, передбачених планом розвитку фірми в конкретні періоди часу, через можливу зміну в майбутньому у бік погіршення кон'юнктури на ринку; імовірність висування партнерами підприємства вимог щодо зміни системи здійснення фінансових розрахунків з ними в силу цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних причин; імовірність найму на свою фірму особливо цінних високооплачуваних спеціалістів, що планувалося використовувати в більш пізні терміни через відсутність для них достатньої кількості роботи на даному етапі; Джерела ризику недотримання строків витрат, що відносяться до затримки реальних витрат, варто розглядати щодо запланованого графіка прибутків. Найбільше ймовірний час виникнення цієї причини ризику - це той етап, коли в бюджет фірми вже надійшли кошти, але в силу певних причин, виконати заплановані раніше витрати не є можливим. Це означає імовірність заморожування отриманих коштів, а іноді й їх знецінення, до появи можливості витрати ці кошти (наприклад, в умовах інфляції).
Ризик недотримання запланованого графіка прибутків	ризик недотримання графіка витрат, а з іншої сторони: помилки при визначенні часу надходження прибутків; недотримання виробничих оперативно-календарних планів; труднощі з реалізацією продукту, що будуть докладно розглянуті при аналізі маркетингових ризиків.

Основним джерелом виникнення ризиків, пов'язаних з конфліктами інтересів підтримання поточної та інших напрямів діяльності фірми є імовірність того, що в процесі господарської діяльності, незважаючи на наявність пріоритетних напрямків, може відбутися перерозподіл коштів на фінансування поточних операцій фірми, покриття поточних дефіцитів, фінансування інших видів діяльності. Причинами такого перерозподілу можуть виступати: наявність тимчасово вільних внаслідок неправильного планування; непряме фінансування паралельних видів діяльності; помилки в нормуванні. Оскільки ризики даної групи в основному є несистемними, підприємство має можливість уникнути їх в процесі здійснення своєї господарської діяльності.

Транспортні ризики є присутніми практично в усіх видах та на всіх етапах підприємницької діяльності, що і обумовлює необхідність відокремлення їх у самостійну групу. Існує досить велика кількість ознак, за якими можна класифікувати транспортні ризики. Зазвичай їх розподіляють на чотири групи (E, F, C і D) згідно з міжнародним стандартом їх класифікації за відповідальністю, що був розроблений Міжнародною Торговельною палатою в Парижі в 1919 р. та уніфікований у 1936 р:

• ризики, що відносяться до першої групи (Е), припускають наявність такої ситуації, за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажі), на власних складах;

• друга група (F) підрозділяється на три підгрупи (FCA, FAS, FOB), що виділяються у відповідності зі специфікою моменту передачі товару від продавця до покупця;

• третя група (С), що включає чотири підгрупи (CFR, CIF, CPT, CIP), передбачає ситуації, коли продавець і покупець укладають договір на транспортування товару, але при цьому не приймають на себе ніякого ризику;

• четверта група транспортних ризиків (D), яка включає п'ять підгруп (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), передбачає такі ситуації, за яких всі ризики, пов'язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець.

В табл.7.7 представлено характеристику транспортних ризиків, залежно від групи. У тому випадку, якщо за певними причинами покупець не може здійснити оплату товару в строк, зазначений у договорі, то ризики можуть перейти до нього раніше, визначених у класифікації, термінів. Наявність міжнародного стандарту класифікації транспортних ризиків не означає, що при укладанні договори (контракту) між продавцем і покупцем, ризики розподіляються за одним із можливих сценаріїв, описаних у даному класифікаторі. Транспортні ризики тісно пов'язані з постачальницькими та збутовими ризиками через те, що можуть стати їх джерелами. Ступінь транспортних ризиків може бути значно знижений при правильному виборі виду транспорту, залежно від специфіки товару, що транспортується. Рівень транспортних ризиків у значній мірі залежить від імовірності виникнення форс-мажорних обставин у тих регіонах, в які (або через які) транспортується товар.

Таблиця 7.7