- •Безпека життєдіяльності Конспект лекцій
- •1. Основні положення навчальної дисципліни бжд
- •2. Основні поняття та визначення
- •3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •4. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
- •Лекція №2
- •5. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •6. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •7. Класифікація основних форм діяльності людини
- •7. Класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •Лекція 3. Природні загрози та характер їх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Природні небезпеки
- •Лекція 4. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •Лекція № 5. Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій
- •1. Загальні поняття і визначення, класифікація
- •2. Вогнище хімічного ураження (вху)
- •3. Вогнище (зона) радіоактивного забруднення
- •4. Вогнища ураження природного характеру
- •5. Надзвичайні ситуації на транспорті
- •Лекція № 6. Правова основа організації безпеки життєдіяльності
- •2. Основа національної безпеки України
- •3. Законодавство України про охорону здоров'я
- •4. Надзвичайний стан
- •5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6. Правові засади цивільного захисту
- •7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •8. Захист населення від інфекційних хвороб
- •9. Охорона праці
- •10. Охорона навколишнього природного середовища
- •11. Попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення
- •12. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •13. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України
- •1. Загальні положення
- •2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •3. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •4. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •5. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •7. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •8. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •9. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Безпека життєдіяльності Конспект лекцій
Київ – 2011
Лекція №1+№2. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
Лекція №1
1. Основні положення навчальної дисципліни БЖД
2. Основні поняття та визначення
3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
4. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
Лекція №2
5. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
6. Принципи, методи та способи забезпечення життєдіяльності людини
7. Класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
1. Основні положення навчальної дисципліни бжд
3 моменту появи на Землі Людина перманентно живе та діє в умовах потенційних небезпек, що постійно змінюються. Це дає змогу сформулювати аксіому про те, що діяльність Людини потенційно небезпечна.
Забезпечення безпеки діяльності — завдання першорядного пріоритету для особи, суспільства, держави. Абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий залишковий ризик. Під безпекою розуміють такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового та технічного розвитку можна змиритися. Безпека — це прийнятний ризик.
Небезпеки за своєю природою потенційні (тобто приховані), перманентні (тобто постійні, неперервні) й тотальні (тобто всезагальні, всеосяжні). Отже, нема на Землі Людини, якій не загрожують небезпеки. Але є багато людей, які про це не підозрівають. їх свідомість працює у режимі відчуженості від реального життя.
Можна дати таке визначення цієї дисципліни: Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь наукових знань, які вивчає загальні небезпеки, що загрожують кожній Людині, та розробляє відповідні способи захисту від них у будь-яких умовах перебування людини.
БЖД вирішує три групи навчальних завдань: а) ідентифікація (розпізнавання) небезпек: вид небезпеки, просторові та часові координати, розмір, можлива шкода, імовірність тощо; б) профілактика ідентифікованих небезпек на основі зіставлення видатків та вигод. Відповідно до згаданої концепції залишкового ризику частина ідентифікованих завдань може з певною імовірністю реалізуватися; в) третя група завдань — це дія в умовах надзвичайних ситуацій.
За походженням (генезисом) усі небезпеки, що вивчаються у БЖД, діляться на 6 груп: природні, техногенні, антропогенні, біологічні, екологічні, соціальні.
За характером дії на організм людини розрізняють 5 груп небезпек механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.
Виходячи із викладених положень БЖД — це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.
Мета вивчення нової дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності» – навчити студентів:
• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізновати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;
• визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;
• прогнозувати можливість впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи «людина-життєве середовище»;
• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;
• розробляти заходи на застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;
• використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;
• планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі «людина – життєве середовище».