5.Особливі засоби правотворчої (юридичної) техніки

Правова презумпція: припущення про наявність або відсутність юридичних фактів (презумпція невинуватості особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння, презумпція набуття повної цивільної дієздатності з досягненням повноліття, презумпція недостовірності негативної інформації про особу)

Правова фікція: прийом, за допомогою якого неіснуючий факт оголошується існуючим (оголошення особи померлою, визнання її безвісно відсутньою, мовчання - свідчення згоди на зроблену пропозицію, визнання вчасно не пред'явлених вимог кредиторів повністю погашеними)

Правова аксіома: очевидні положення, що не потребують доведення (не можна бути суддею по справі, в якій сам виступаєш стороною спору; не можна двічі притягати до одного й того ж виду юридичної відповідальності за одне правопорушення)

Правове застереження: умова, що частково змінює зміст чи обсяг дії норми права, є формою узгодження інтересів суб'єктів, створює новий правовий режим, породжує специфічні юридичні наслідки. Оформлюється за допомогою виразів «як правило», «за винятком», «крім випадків», «незалежно від», «у цьому разі»

Правовий символ: умовний образ, що набуває правового змісту та охороняється державою (державний прапор, державний гімн, штандарт глави держави, герб населеного пункту, почесна відзнака, суддівська мантія, паспорт громадянина

Правова примітка:

текстовий, цифровий або образотворчий матеріал, що міститься в додатках або виносках до основного тексту джерела права та доповнює його довідковим, інформаційним, аналітичним, порівняльним масивом (таблиця, діаграма, схема, карта, графік, персональний склад органу, опис банкноти, структура файлів тощо)

Правова класифікація:

поділ державно-правових явищ на види, групи, типи, розділи тощо (малий, великий та середній платник податків)

13. Проблеми систематизації нормативно-правових приписів України

Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:

- усунення суперечностей між нормативними актами;

- підвищення якості та ефективності законодавства;

- забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.

Необхідність систематизації нормативно-правових актів обумовлена потребою забезпечення ефективного здійснення правотворчої і правозастосовної діяльності, зокрема встановлення й усунення дублювання, колізій і прогалин у чинних нормативно-правових актах, поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб'єктів.

Отже, проблема систематизації нормативно-правових актів була і залишається актуальною. Вона об’єктивно з являється у зв’язку із необхідністю впорядкування зростаючої маси нормативно-правових актів, які врегульовують нові відносини, що виникають внаслідок суспільного розвитку. Сама ж консолідація починає використовуватися, як прийом, в процесі створення окремого нормативного акту ще до появи свідомого застосування технічних процедур систематизації нормативно-правового матеріалу.