5. Офіційне опублікування закону та набрання ним чинності

Законотворчість — важлива складова частина правотворчості, яка закінчується прийняттям законів

У правотворчості України головну роль відіграє законодавчий орган держави — Верховна Рада. Вона має монопольну законотворчу компетенцію, тобто виключне право на прийняття законів і коло повноважень щодо їх прийняття, передбачені Конституцією та іншими законами, її законотворчість — провідна частина правотворчості і основної конституційно-правової форми прийняття законів державою;

12. Правотворча техніка: поняття, склад

Правотворча техніка - це сукупність засобів та прийомів створення (об'єктивації) зміни, припинення та систематизації нормативно-правових приписів.

ПРАВОТВОРЧА ТЕХНІКА (СКЛАД)

—► правотворча (юридична) термінологія;

—► правотворчі (юридичні) конструкції;

—► правотворча (юридична) стилістика;

—► засоби організаційно-документального оформлення;

—► особливі засоби правотворчої (юридичної) техніки

1.Юридична (правотворча) термінологія - це словесне вираження державно-правових понять у нормативно-правових приписах

ВИДИ ТЕРМІНІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ПРАВОТВОРЧОСТІ

Загальновживані (колектив, батьки, діти, народ, житло, земля) однозначність;загальновживаність;стійкість;

взаємоузгодженість термінів; взаємопов'язаність термінів

Спеціальнотехнічні (техніка безпеки, габарити, маркування, потужність)

Спеціальноюридичні (заповіт, судочинство, договір, позов, апеляція)

2.Юридичні (правотворчі) конструкції - структурне розміщення (моделі) державно-правових явищ, за допомогою яких формуються нормативно-правові приписи.

ПРАВОТВОРЧІ (ЮРИДИЧНІ) КОНСТРУКЦІЇ

(напр., склад злочину; зміст правовідношення; властивості юридичної особи; істотні або типові умови договору)

Нормативна побудова (нормативний припис фіксує зв'язки права, обов'язку, міри відповідальності)

Системна побудова (взаємопов'язаність із іншими нормами)

Галузева типологізація (відповідність основним ознакам галузі права)

3.Юридична (правотворча) стилістика - це прийоми найбільш доцільного використання мовних засобів у процесі створення нормативно-правових приписів.

ВИМОГИ ДО ПРАВОТВОРЧОЇ (ЮРИДИЧНОЇ) СТИЛІСТИКИ

відповідність вимогам сучасної літературної мови; лаконічність (стислість викладу);

простота (відсутність складних мовних конструкцій, фразеологічних зворотів);

зрозумілість для адресатів; точність (однозначність термінів); визначеність виразів (фраз);

правильне використання сполучників, порівнянь, неологізмів; відсутність емоційного забарвлення; відповідність мові ділових (офіційних) документів

4.Засоби організаційно-документального оформлення джерел права - це реквізити та структурна організація тексту.

ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Реквізити:

- назва, заголовки;

- номер та дата прийняття;

- грифи («погоджено», «затверджено», «завізовано», «зареєстровано...»);

- підписи;

- посади, прізвище та ініціали;

- реєстраційний номер/ код, присвоєний органом юстиції

Структурна побудова:

- послідовна диференціація: томи (книги), розділи, глави, статті, пункти, параграфи, підпункти, частини, абзаци;

- нумерація структурних підрозділів