35. Структур правової системи суспільства

До структури правової системи входять:

1) інституціональна складова — сукупність усіх суб' єктів права (індивідуальних та колективних, державних та недержавних);

2) нормативна складова — сукупність принципів і норм права, які регулюють відносини між суб' єктами права, правила правотворчості, система визнаних джерел права;

3) ідеологічна складова — сукупність поглядів на право та інші правові явища, що поділяються на правову психологію, правову ідео­логію та правову культуру. До цієї групи належить також система під­готовки юристів;

4) функціональна складова — процес реалізації права та право-застосування, судова та інша юридична практика;

5) результативна складова — відображає результати дії права, сту­пінь його соціальної затребуваності та відповідності інтересам соціу­му, стан правопорядку в суспільстві.

36. Типологізація основних правових систем світу

КРИТЕРІЇ ВИОКРЕМЛЕННЯ ТИПІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

Основні:

- особливості інституційної, функційної, нормативної частин, які визначають найбільш суттєві юридичні ознаки конкретного типу;

- відповідний рівень механізму правового впливу

Додаткові:

- характер норми права;

- відповідність способів і форм об'єктивації норм права;

- механізм забезпечення реалізації норм права

ОСНОВНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ

Романо-германський (континентального права) Змішаний:

- дуалістичний (скандинавський, латинський);

- релігійно-общинний (мусульманський, інду¬ський);

- традиційно-філософський (японський, китай¬ський);

- звичаєво-общинний

Англо-американський (загального права) Міждержавно-правовий:

- європейський;

- американський;

- азійський;

- африканський

1. Романо-германський тип правової системи (країни континентальної Європи: Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.). Усередині романо-германсько-го типу правової системи виділяють два підтипи, або дві правові групи:

— романську (Франція, Бельгія, Люксембург, Голландія, Італія, Португалія, Іспанія. Провідною у цій групі є національна правова система Франції);

— германську (Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін. Провідною у цій групі є національна правова система Німеччини).

2. Англо-американський тип правової системи (Англія, Північна Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою — колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Співдружності) та ін.). Усередині англо-американського типу правової системи розрізняють два підтипи, або дві групи:

— англійське загальне право (Англія);

— американське право (США).

Крім того, поділ англо-американського типу правової системи можливий на дві групи:

— європейське загальне право (Англія, Ірландія);

— позаєвропейське загальне право (США, Канада).

Право кожної країни поза Європи набуло широкої автономії в рамках англо-американського типу правової системи.

3. Змішаний тип правової системи виник на стику двох класичних типів правової системи: романс-германської та англо-американської і має специфічні риси.

У рамках цього типу можна виділити дві групи:

— північноєвропейські (скандинавські) правові системи (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);

— латиноамериканські правові системи (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.).