25. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів

Тлумачення нормативно-правових приписів - це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.

МЕТА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ - уподібнене розуміння норми права, правильне застосування та реалізація нормативно-правових приписів:

забезпечує правильне, уподібнене правозастосування;

є передумовою ефективної правореалізації;

є засобом забезпечення законності правозастосування;

дає змогу виявити нормативно-правові прогалини;

дає змогу виявити правотворчі помилки;

сприяє подоланню нормативно-правових прогалин;

дає змогу наповнити змістом абстрактні, загальні нормативно-правові приписи.

26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів

Тлумачення нормативно-правових приписів - це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.

Способи правотлумачення - це сукупність прийомів та засо-бів, спрямовані на встановлення змісту норм права.

СПОСОБИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

філологічний (граматичний, текстовий, мовний) - це сукупність мовних за¬собів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису, для встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права

логічний - це сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної струк¬тури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту.

Системний - це сукупність прийо¬мів, які використовуються для аналізу системних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), її місця та ролі у системі права (системі джерел права).

Історичний - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерел права для встановлення змісту відповід¬них норм права, що об'єктивовані у них.

цільовий (телеологічний) - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерел права для встановлення змісту норм права, що об'єкти¬вовані у них.

функційний - це сукупність прийомів та за¬собів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов, в яких діє нормативно-правовий припис, а також оцінювальних, аль¬тернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права для встановлення змісту норм права, що в них об'єктивуються.

спеціально-юридичний.

27. Особливості тлумачення норм.-пр. Приписів ку та ін.

тлумачення Конституції України здійснює Конституційний Суд України; ■ метою такого тлумачення є переборення невизначеності в розумінні конституційних положень, встановлення дійсного змісту нормативно-правових приписів Конституції України;

конституційний нормативно-правовий припис тлумачиться в межах конституційно-правової галузі; • при тлумаченні Конституції України має враховуватися принцип системності тлумачення;

принципи та норми розділу І Конституції України є основоположними для інших норм Конституції - зокрема та системи джерел права України - загалом;

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції України (Президент України, не менш як 45 народних депутатів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування);

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (громадяни України, іноземці, апатриди, юридичні особи) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи; строк конституційного провадження не може перевищувати: для конституційного подання - 3 місяців, для конституційного звернення -6 місяців з моменту його відкриття;

у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України Конституційний Суд України дає висновки;

тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;

тлумачення Конституції України є офіційним, обов'язковим для всіх суб'єктів на всій території України;

тлумачення Конституції України є остаточним та не може бути оскаржене; правила-роз'яснення, що містяться в актах тлумачення Конституційного Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; тлумачення Конституції України може бути нормативним або казуальним; тлумачення має важливе значення як для правотворчої, так і для правозастосовчої та правореалізаційної діяльності;

при тлумаченні нормативно-правових приписів Конституції України необхідно враховувати, що: 1) норми Конституції є нормами прямої дії; 2) Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та підзаконні акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй.