
- •1.Загальна теорія права як галузь юридичної науки
- •2. Функції та місце теорії загальної теорії права у системі юридичних наук
- •3. Об’єкт та предмет загальної теорії права
- •4. Методологія загальної теорії права
- •5. Юридичний позитивізм
- •6. Соціологічне праворозуміння
- •7. Природно-правовий підхід
- •8. Інтегративна юриспруденція
- •9. Правотворчість: поняття, види, принципи
- •10. Основні стадії правотворчості
- •11. Особливості законотворчості
- •5. Офіційне опублікування закону та набрання ним чинності
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад
- •5.Особливі засоби правотворчої (юридичної) техніки
- •13. Проблеми систематизації нормативно-правових приписів України
- •14. Зовнішня форма (джерело) права: поняття, ознаки, види
- •15. Поняття та структура системи джерел права
- •16. Особливості джерел романо-германського права
- •17. Особливості джерел англо-амерканського права
- •18. Особливості джерел міжнародного права
- •20. Передумови та поняття правозастосування
- •21. Нормативно-правова конкуренція та способи її попередження і подолання
- •22. Нормативно-правові прогалини: поняття, види, способи їх попередження та подолання
- •23. Правовий вакуум та способи його заповнення
- •24. Нормативно правові колізії та правозастосовчі колізії та способи їх подолання
- •25. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів
- •26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів
- •27. Особливості тлумачення норм.-пр. Приписів ку та ін.
- •28. Особливості тлумачення норм.-пр. Приписів міжнародних договорів України
- •29. Правовий вплив: поняття форми
- •30. Правові засоби: поняття, види
- •31. Поняття, предмет та метод сфери правового регулювання
- •32. Типи, сфери та межі правового регулювання
- •33. Механізм та стадії правового регулювання
- •34. Поняття, ознаки, елементи, функції правової системи суспільства
- •35. Структур правової системи суспільства
- •36. Типологізація основних правових систем світу
- •4. Релігійно-традиційний тип правової системи має декілька підтипів:
- •37. Загальні ознаки та тенденції романо-германського типу правової системи
- •38. Правова система України: сучасний стан та перспективи розвитку
- •39. Загальні ознаки та тенденції англо-американського типу правової системи
- •40. Правові системи змішаного типу
- •41. Загальні ознаки та тенденції міждержавного типу правової системи
25. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів
Тлумачення нормативно-правових приписів - це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.
МЕТА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ - уподібнене розуміння норми права, правильне застосування та реалізація нормативно-правових приписів:
забезпечує правильне, уподібнене правозастосування;
є передумовою ефективної правореалізації;
є засобом забезпечення законності правозастосування;
дає змогу виявити нормативно-правові прогалини;
дає змогу виявити правотворчі помилки;
сприяє подоланню нормативно-правових прогалин;
дає змогу наповнити змістом абстрактні, загальні нормативно-правові приписи.
26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів
Тлумачення нормативно-правових приписів - це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.
Способи правотлумачення - це сукупність прийомів та засо-бів, спрямовані на встановлення змісту норм права.
СПОСОБИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ
філологічний (граматичний, текстовий, мовний) - це сукупність мовних за¬собів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису, для встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права
логічний - це сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної струк¬тури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту.
Системний - це сукупність прийо¬мів, які використовуються для аналізу системних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), її місця та ролі у системі права (системі джерел права).
Історичний - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерел права для встановлення змісту відповід¬них норм права, що об'єктивовані у них.
цільовий (телеологічний) - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерел права для встановлення змісту норм права, що об'єкти¬вовані у них.
функційний - це сукупність прийомів та за¬собів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов, в яких діє нормативно-правовий припис, а також оцінювальних, аль¬тернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права для встановлення змісту норм права, що в них об'єктивуються.
спеціально-юридичний.
27. Особливості тлумачення норм.-пр. Приписів ку та ін.
тлумачення Конституції України здійснює Конституційний Суд України; ■ метою такого тлумачення є переборення невизначеності в розумінні конституційних положень, встановлення дійсного змісту нормативно-правових приписів Конституції України;
конституційний нормативно-правовий припис тлумачиться в межах конституційно-правової галузі; • при тлумаченні Конституції України має враховуватися принцип системності тлумачення;
принципи та норми розділу І Конституції України є основоположними для інших норм Конституції - зокрема та системи джерел права України - загалом;
Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції України (Президент України, не менш як 45 народних депутатів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування);
Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (громадяни України, іноземці, апатриди, юридичні особи) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи; строк конституційного провадження не може перевищувати: для конституційного подання - 3 місяців, для конституційного звернення -6 місяців з моменту його відкриття;
у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України Конституційний Суд України дає висновки;
тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;
тлумачення Конституції України є офіційним, обов'язковим для всіх суб'єктів на всій території України;
тлумачення Конституції України є остаточним та не може бути оскаржене; правила-роз'яснення, що містяться в актах тлумачення Конституційного Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; тлумачення Конституції України може бути нормативним або казуальним; тлумачення має важливе значення як для правотворчої, так і для правозастосовчої та правореалізаційної діяльності;
при тлумаченні нормативно-правових приписів Конституції України необхідно враховувати, що: 1) норми Конституції є нормами прямої дії; 2) Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та підзаконні акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй.