Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
91.42 Кб
Скачать

31Характеристика робочого середовища о-ї.

Це середовище складається з конкурентів, споживачів, постачальників, регулювальних органів та стратегічних союзників. Конкурентами о-ї є інші о-ї, які змагаються з нею за ресурси. Найбільше конкуренти борються за гроші споживачів. Конкуренція є не лише серед бізнесових фірм. Споживачі - ті, хто платить гроші для придбання товарів та послуг п-ва. Однак споживачами не обов'язково повинні бути окремі особи.. Постачальники - це о-ї, які забезпечують ресурсами інші о-ї. Д-сть фірми, яка купує всю кількість певного ресурсу в одного постачальника, може бути паралізованою, якщо цей постачальник згорне бізнес або зупиниться через страйк.. Регулювальні органи - це елементи робочого середовища, які мають відповідний статус і право контролювати або впливати на політику та практичну д-сть о-ї. Є дві важливі категорії цих органів. Перша - регулювальні агенції; їх створює уряд для захисту громадськості від деякої практики бізнесу або захисту о-ій одна від одної. Ще одна важлива категорія регулювальних структур - це групи інтересів. Їх організовують самі учасники для впливу на о-ії. Стратегічні союзники - дві або більше компаній, які працюють разом у спільних п-вах або пов 'язані іншими партнерськими стосунками.

32Характеристика етичного та соціального середовища о-ї.

Одна з важливих складових етики мен-ра - трактування працівників о-ією. Ця ділянка охоплює приймання на роботу і звільнення, зарплатню та умови праці, право працівника на усамітнення і повагу. Багато етичних проблем також виникає з того, як працівники ставляться до своєї о-ї. Етика стосується окремих людей, їхніх рішень та поведінки. Від о-ій же залежить характер середовища, у якому виникають етичні проблеми. Соціальна відповідальність - це сукупність зобов'язань, що їх о-ія повинна дотримуватися і за допомогою яких створювати соціальний контекст, у якому вона ф-ціонує. О-ії викор-ть формальні і неформальні характеристики мен-ту соціальної відповідальності. До формальних характеристик мен-ту соціальної відповідальності належать законослухняність, етична відповідність. Законослухняність - це та міра, до якої о-ія дотримується місцевих законів держ-го та міжнародного законодавства. Етична відповідність - це міра, до якої члени організації дотримуються головних етичних норм поведінки. Філантропічні внески - це виділення коштів на благодійні або інші соціальні програми. Неформальні о-йні характеристики: лідерство, організаційна культура, ставлення в о-ї до інформаторів - це допомагає формувати та визначати сприйняття людьми позиції о-ії щодо соціальної відповідальності.

33Характеристика міжнародного та культурного середовища о-ї.

Фірми можуть обрати різні види міжнародної економічної д-сті, шукаючи порівняльну перевагу в інших країнах, зокрема експорт, імпорт, ліцензування, стратегічне партнерство та прямі інвестиції. Коли о-ії вирішують збільшити свій рівень інтернаціоналізації, вони можуть розробити декілька стратегій. Мен-ри, які беруть участь у міжнародному бізнесі, повинні також бути обізнані з трьома головними сферами: регулюванням міжнародного бізнесу, існуванням економічних інтеграційних об'єднань та культурними особливостями різних країн. Регулювання міжнародної торгівлі. У деяких випадках уряд країни може вирішити, що іноземна конкуренція завдає збитків внутрішній торгівлі. Для захисту вітчизняного бізнесу такі уряди запроваджують різні бар'єри, зокрема, мито. Економічні інтеграційні об'єднання - це група країн, які погоджуються суттєво знизити або обмежити торговельні бар'єри у взаємній торгівлі. Ще одна проблема для мен-ра міжнародного бізнесу - культурне середовище і його вплив на бізнес. Культурні чинники не створюють проблем для мен-ів за умови, що культура обох країн подібна. Культура організації - це поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, ще обстоює ор-я, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним. Щоб мен-ри могли вирішувати питання культури вони повинні розуміти сучасну культуру для того, щоб зберігати чи змінювати її. Розуміючи теперішню культуру о-ії, мен-ри можуть ухвалювати відповідні рішення. Проблеми культури часом можуть виникнути у разі об'єднання або появи нових підрозділів усередині о-ії. Щоб змінити культуру, мен-ри повинні мати чітке уявлення про те, що вони хочуть створити.

34Суть та етапи планування Планування - це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення. Зміст процесу планування полягає у пошуку відповідей на три ключових запитання: 1)де організація знаходиться у даний момент (який стан, яка ситуація)? 2)чого організація прагне досягти (куди вона прямує)? 3)як організації потрапити звідти, де вона є, туди, де вона прагне опинитися? До підфункцій планування відносяться: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування. Мета планування полягає в створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.

35Цілі в управлінні Ціль - це бажаний стан об'єкта чи кінцевий результат діяльності. Кожна організація формує свою систему цілей і виділяє пріоритетні. 4 головні види: 1. Місія-формування фундаментального завдання о-ії, яке започатковує відмінний від інших тип бізнесу і визначає структуру операційної д-сті. 2. стратегічні - це цілі, поставлені мен-ром вищого рівня в о-ії, які концентрують увагу на загальних питаннях. 3. тактичні - передбачають, які дії потрібно виконати для досягнення стратегічних цілей. Ставить сердня ланка мен-ту о-ії. 4. оперативні - пов'язані з короткотерміновими завданнями, що потрібні для виконання тактичних цілей. Визначає нижня ланка мен-ів.

36Стратегія в управлінні Стратегія - це загальний план досягнення цілей о-ії. Це заг-ний, пост-ний процес мен-ту, спрямований на формування і застосування ефективної стратегії, яка забезпечує найкращий варіант поєднання о-ії з середовищем Стратегії склад-тьт з 3 складових: особлива компетентність( те, що о-ія робить дуже добре);сфера дії (визначення розміру ринку, на якому діятиме фірма); розміщення ресурсів (вибір о-ї щодо розподілу своїх рес-ів між сферами д-сті). Більшість о-ій розвиває свою стратегію на 2-х рівнях: стратегія бізнесу і корпоративна стратегія. Стратегія бізнесу - сукупність варіантів, з яких о-ія вибирає діючи в конкретній галузі чи на конкретному ринку. Корпоративна стратегія -- сукупність варіантів, з яких о-ія вибирає діючи одночасно в кількох галузяк чи на кількох ринках.