1) Європейське об'єднання вугілля і сталі (угода укладена в 1951 р., а набула чинності в 1952 р.);

Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЕОУС), міжнародна державно-монополістична організація, об'єднуюча кам'яновугільну, залізорудну і металургійну промисловість Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італії, Бельгії, Нідерландів і Люксембурга (ці країни з 1958 утворюють Європейське економічне співтовариство ). Об'єднання створене у 1951 строком на 50 років і проголосило метою сприяти економічному розвитку країн-членів шляхом утворення спільного ринку для продукції вугільної і металургійної промисловості. Створення ЕОУС з'явилося результатом структурних зрушень, що відбуваються в економіці капіталізму після 2-ої світової війни 1939—45 р, і зростання міжімперіалістичних протиріч, що зробило безпосередній вплив на характер об'єднання. Поряд з економічними чинниками велику роль в освіті ЕОУС зіграли політичні плани імперіалістичних держав, що прагнули до організації військово-політичного блоку в Західній Європі.

2) Європейське економічне співтовариство (Римська угода про створення єес укладена в 1957 р., а набула чинності в 1958 р.);

В 1956 році відбулася зустріч керівників держав у Венеції; на конференції був схвалений доповідь Спаака; потім почалися переговори про створення Європейського економічного співтовариства.

Уже в 1957 році 2 акти, покликаних зіграти найважливішу роль у розвитку процесів інтеграції, були готові до підписання. В 1957 році в Римі відбулася врочиста процедура підписання:

1)Договору про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, або договору про спільний ринок);

2) Договору про створення Європейського співтовариства по атомній енергії (Євратом).

Обидва договори набули чинності з 1 січня 1958 року.

Підписані акти мали важливе значення для розвитку процесів інтеграції в Західній Європі. Євратом нагадував по своєму функціональному призначенню ЄОВС, тобто регулював порівняно вузьку, але дуже важливу (енергетичну) область міжнародного співробітництва.

На відміну від Євратому, створення Європейського економічного співтовариства мало надзвичайно важливе не тільки енергетичне, але й політично-правове значення. Мова йшла про створення інтеграційного об'єднання універсального характеру. До складу Співтовариства ввійшли країни з високим рівнем розвитку, що багато в чому визначило значні темпи його економічного росту протягом наступних 15 років. В 1958 р. середньомісячний дохід на душу населення становив 980 доларів у Нідерландах, 1170 у Бельгії й 800 доларів у Північній Італії. Розрив, як бачимо, невеликий. Сильно відставала лише Південна Італія(360 доларів). За перші 15 років розрив по обсязі ВНП на душу населення між країнами скорочувався: 26% в 1960 р., 13.5% в 1970 р. і 15% в 1973 р., що в цілому свідчить про зближення рівнів економічного розвитку учасників Співтовариства.

Висувалося завдання створення загального ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили, заснованого на митному союзі. У ході побудови загального ринку повинна була бути забезпечена економічна інтеграція держав, створена основа для майбутнього економічного й валютного співтовариства, створений сам механізм для керування інтеграційними процесами.

Договір передбачав поетапне будівництво загального ринку.

Співтовариства наділялися необхідними інститутами й матеріальними засобами.

Були передбачені 4 головних інститути:

1) Рада (складався з офіційних представників урядів держав-членів на рівні міністрів).

2) Комісія (на відміну від Ради, складалася з міжнародних чиновників, правда вони призначалися тільки за умови одностайної ухвали) складалася з незалежних комісарів. Т.ч., Комісія виступала в ролі наднаціонального органа.

Договором про створення ЄЕС також передбачена установа:

3) Парламентської асамблеї, чиї повноваження трохи розширені в порівнянні з ЄОВС;

4) Суду Європейських співтовариств.

Одночасно з підписанням римських договорів там же в Римі підписана Конвенція про об'єднання парламентів і судів всіх об'єднань (відповідно, ЄОВС, Євратому і ЄЕС).

В 1965 році був підписаний договір про злиття рад і комісій трьох співтовариств.

Також слід зазначити те, що органом наднаціонального характеру залишається Суд Європейських співтовариств. Хоча судді призначаються з одностайної згоди всіх членів, умова їхнього призначення - їхня незалежність. Суд європейських співтовариств стежив за виконанням установчих договорів і правових приписань співтовариств.

Договір про ЄЕС також передбачав:

- створення матеріальних ресурсів, необхідних для функціонування співтовариств;

- створення правового інструментарію.

Так в особі ЄЕС була створена широка, універсальна міжнародна організація, що придбала риси й державно-правовий, і міжнародно-правової організації.