73. Порівняльний аналіз стратегій ринкової перебудови економіки в Польщі та Україні

У основі ринкових стратегій перебудови економіки України та Польщі з самого початку було покладено теорію шокової терапії. Шокова терапія - це комплекс радикальних економічних реформ, що направлені на «лікування» економіки держави, вивід її з економічної кризи. До таких реформ відносяться:лібералізація цін, скорочення надлишкової грошової маси, ліквідація та приватизація (з метою реструктуризації більш ефективним власником) державних підприємств. Слід зазначити, що в Польщі реформи почалися дещо раніше, і дотримання їх основних принципів відбувалося більш повною мірою, що в результаті призвело до більш значного результату, ніж в Україні.

В цілому, радикальність польських реформ полягала у проведенні жорсткої фіскальної політики, здійсненні ціленаправлених структурних реформ, головним чином шляхом лібералізації внутрішньої та зовнішньої економічної діяльності, приватизації державних підприємств. Польща стала першою з країн Центральної та Східної Європи, чия економічна програма була підтримана Міжнародним валютним фондом.

В Україні ж стратегія шокової терапії реалізувалася на тлі недосконалостей законодавства, і як наслідок – недостатньої специфікації прав власності, а також опортуністичної поведінки держслужбовців, що в результаті призвело до затягування процесу ринкової трансформації. Прискорена корпоратизація державної власності обумовила її перехід до рук колишньої номенклатури або кримінальних елементів. Ринкові реформи перетворилися на самоціль, поєднувалися з гіперінфляцією, спадом виробництва, суцільним зубожінням населення.

Згодом економічна криза 97-98 років поставила під сумнів ефективність такої політики, с з початку 2000-х років в Україні поступово відбувається відхід до іншої стратегії ринкової перебудови – гра дуалізму – це комплекс економічних заходів, в рамках якого відбувається поступова перебудова однієї економічної системи у іншу без різких дій з боку влади.

Економічне зростання, яке почалося в Україні із 2000 р., носило кількісні, екстенсивні ознаки і базувалося на попередній, існуючій у радянський період, матеріально-технічній базі, а будь-які спроби реформування вітчизняної економіки і дотепер постійно натикаються на суб’єктивні чинники – політичні фактори найбільшою мірою впливають на тенденції, можливості і перспективи економічного розвитку.

Практикою було доведено, що концепція шокової терапії є більш дієвою, і відхід більшої частини колишніх республік СРСР до політики градуалізму фактично відстрочив момент ринкової трансформації, тим самим затримавши економічний розвиток країн, де він був впроваджений.

74. Новітні тенденції в розвитку економічної теорії на початку ххі ст.

Господарське життя суспільства постійно змінюється й ускладнюється під дією низки чинників економічного, науково-технічного, інформаційного, глобального, екологічного, соціального та політичного характеру. Особливого динамізму ці процеси набули на початку ХХІ ст.

Аналіз розвитку основних напрямів світової економічної думки демонструє постійне збагачення та прогресуюче ускладнення світової економічної теорії.

У цілому сучасній економічній думці притаманні теоретичне зростання, плюралізм як принцип побудови теорій, акцент на дослідженнях грошово-фінансової проблематики, трансформаційних змінах, активізація досліджень глобальних проблем, теорій «відкритої економіки», поява низки спеціальних концепцій.

Загальна закономірність поступального, прогресивного розвитку економічної теорії діє лише як тенденція, поєднуючись і переплітаючись на певних історичних етапах з відхиленнями від стратегічного шляху розвитку, виникненням потужних альтернативних наукових течій, регресами і кроками назад у межах окремих регіонів, країн, напрямів і шкіл світової економічної думки.

Сьогодні майбутнє розвитку СЕТ дослідники повязують з інституціонально-еволюційним напрямом економічної думки вцілому та низкою концепцій, об’єднаних в його межах, зокрема з еволюційною економічною теорією, представленою в працях Р. Нельсона, С. Вінтера, Н. Розенберга та Р. Ліпсі. До неортодоксальної економічної теорії належать історичний неоінституціоналізм , або нова економічна історія (Д. Норт, Р. Фогель), новітня економічна історія (П. Девід, Б. Артур). Перспективними видаються також неортодоксальна теорія добробуту А. Сена, економічна теорія угод (О. Фавро, Л. Тевено), французький дирижизм і регуляціонізм (Ф. Перру, Р. Буайє), шумпетеріанство тощо. В їхніх розробках наявний «троїстий союз»: абстрактна теорія, емпіричні пошуки та прикладні дослідження.

З ускладненням господарської сфери суспільства відбувається зміщення наукових досліджень від детерміністських, визначених, оборотних процесів до стохастичних і незворотних , розширюється предметне поле економічного аналізу, формується антропоцентристське бачення розвитку економічних процесів, відмічається необхідність створення нової парадигми економічної теорії. Саме навколо цих фундаментальних проблем економічної науки об’єднуються вчені з метою ефективнішого розвитку теоретичної думки сучасності, її адекватного зв’язку з дійсністю та економічною політикою.