42. Сутніть інформаційно-технологічної революції кінця хх-поч. Ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.

ІТР виникла на базі третього етапу НТР (сучасний етап), який пов’язаний з виникненням великого автоматизованого машинного виробництва, використанням нових механізмів і складних технологій. Основа прогресивних змін – фундаментальна наука. Важливою складовою ІТР стала структурна перебудова суспільного виробництва на базі наукомістких технологій, мікропроцесорної техніки, інформатики, радіотехніки, автоматичних систем управління ітд.Важливою рисою сучасної ІТР є надзвичайно швидке поширення інформаційних технологій, миттєве використання новостворених технологій, їх всеосяжність. Таким чином , ІТР кардинально змінила госп сис-му, на зміну вторинному сектору (переробна промисловість та будівництво) прийшов третинний (сфера послуг): суттєве скорочення живої праці, поступове витіснення її з виробничого процесу. Найбільший внесок у вивчення новосформованого постіндустріального суспільства здійснилашлкола інституціон, створивши низку соціально-індустріальних технократичних теорій, серед яких присутні такі групи теоретичного аналізу: 1. Теорії індустріалізму (концепції нового суспільства, трьох хвиль цивілізації, структурних зрушень); 2. Теорії системної трансформації капіталізму (теорії демократизації капіталу, теорії соц. партнерства); 3. Теорії глобального розвитку (концепція сталого розвитку, сис-го аналізу); 4. Футурологічні та прогностичні концепції (суспільства знань, соціоекономіки); 5. Теорії соціального спрямування; 6. Концепції розвитку країн третього світу.

43. Еволюція соціально-інституціональних концепцій у другій половині хх ст.

Перша хвиля наукових праць містила оптимістичні варіанти теорії індустріального суспільства. Це були праці Друкера «Майбутнє індустріальної людини», Арона «Три нариси про індустріальну епоху», Гелбрейта «Нове індустріальне суспільство» а також Ростоу «Процес економічного зростання». Основна суть: еволюція сусп. та його інститутів розглядається під кутом потужного впливу НТР, що видозмінює характер та структуру економіки, модифікує систему цінностей та інтересів. Поступово ця течія переросла у ширшу, яка обєднала теорії системної трансформації капіталізму (ідеї спонтанної, якісної модифікації ек-ої сис-ми капіталізму передусім за рах-к зміни ек-ої сутності й ролі великих корпорацій). Логічним продавженням теоретичних розробок у сфері інст.-х змін у капіталіст господарстві стала концепція управлінської революції (Бернхем, Берлі, Друкер, Ніколс) – грунтується на вивченні еволюції акціонерної власності. Концепція соц. партнерства (Чейз, Самуельсон, Гелбрейт) – відображ зміни у сфері соц.-трудових, партнерських відносин. Особливим відгалуженням суч-го інст.-му стало соціологічне, представники якого обґрунтовують необхідність широкого суспільного контролю за розвитком господарства й суспільними процесами і акцентують увагу переважно на проблемах соц. сфери (Ростоу, Перру, Фурастьє, гофман ). У 1970-1980х зявилася друга хвиля праць: наслідки НТР оцінювалися обережніше та менш оптимістично, що пов’язано з низкою криз. Песимістичні ідеї вирізняють концепції відомих фахівців галузі: Тоффлера, Печчеі, Фолка, Медоуза і т.д.

У них ствердж, що подальше існування суспільства, продовження демографічного і економічного зростання є несумісним з обмеженими природними ресурсами планети. Вивчаються глобальні проблеми і наслідки глобалізації, було сформовано програму нового гуманізму, «стратегію виживання людства», концепцію сталого розвитку (Л.Браун), концепцію світ-системного аналізу (Бродель, Валерстайн), теорію модернізації (ґрунтується на тезі про поділ світ системи на розвинені і традиційні суспільства). Таким чином, інсти-зм зазнає трансформації, перебудовується, генерує нові концепції як відображення нової світо господарської структури та намагається активніше впливати на сучасну ек-ну полутику.