34.Особливості сучасного монетаризму. Його місце в сучасних економічних теоріях

Сучасні монетаристи, визнаючи необхідність політики державного регулювання, висувать ряд вимог до її реалізації:

-Не повинна обмежуватися свобода (непряме регулювання);-Має орієнтуватися на показники, що піддаються контролю(обсяги грошової маси, валютний курс,але не рівень безробіття, норма процента);-Повинна мати стабільний і передбачуваний характер, бути орієнтованою на довгострокову перспективу;-Мусить запобігати дефіцити державного бюджету-Має сприяти процесам дерегулювання економіки (приватизації, лібералізації податків, зниженню собівартості витрат).

Важливою рисою новітніх досліджень у галузі грошово-кредитної політики є помітне зближення поглядів представників посткейнсіанства та монетаризму. Якщо останні акцентують увагу переважно на розширенні ролі держави в економіці та значенні монетарної політики як суттєвого інструменту державного макроекономічного регулювання, то представники посткейнсіанства розширили предмет дослідження (реальний сектор) за рахунок аналізу структури фінансової системи, зокрема фінансових активів (акцій, облігацій та інших цінних паперів) та їх впливу на процес виробництва крізь призму інвестицій в економіку. Помітно зросла увага теоретиків посткейнсіанства до грошово-кредитної сфери економіки, її зв’язку з проблемами інфляції та зайнятості.

Замість запропонованого М. Фрідменом «золотого правила» в розробках сучасних дослідників М. Майлза, М. Фелдстайна та інших як важливий принцип грошової політики розглядається цінове правило – забезпечення стабільних цін та стійкої купівельної спроможності грошей. Характерним для багатьох країн є введення в практику монетарного таргетування та таргетування інфляції.

Монетаризм став реакцією на тривале ігнорування економічною наукою грошових чинників і їх впливу на розвиток інфляційних процесів. Позитивний внесок монетаризму в економічну теорію, і насамперед в теорію грошей, полягав у ретельному дослідженні механізму зворотного впливу грошового світу на світ товарний, монетарних інструментів і монетарної (грошової, валютної) політики – на розвиток економіки. Монетарні концепції стали основою грошово-кредитної політики, яка сьогодні є найважливішим важелем державного регулювання. Полем для подальших досліджень може виступити доцільність та особливості застосування монетаристських теорій для подолання сучасних інфляційних процесів у трансформаційних економіках та їх грошово-кредитного регулювання в умовах глобальної фінансової кризи.

35.Сент-луїстська модель монетаризму

Сент-луїстська модель монетаризму укріпила монетаризм в декількох напрямках. По-перше, вона перенесла монетариський аналіз в сферу проблем управління державою економічною політикою. По-друге, підтвердили,що в довгостроковому періоді не існує вибору між інфляцією і безробіттям, як вважали кейнціанці. По-третє, показала ефективність грошово-кредитної політики в стабілізації економіки в порівнянні з податково-бюджетною політикою. Фактично, Сент-луїська модель закріпила перемогу монетаризму над кейнсіанством в бороть за право визначати політику центрального банку.

Беззаперечним результатом сентлуїських досліджень стало визнання того, що процентна ставка змінюється під впливом бюджетного дефіциту або профіциту і, таким чином, може впливати на попит грошей.

Проте, на думку монетаристів, фіскальний вплив на сукупний попит невеликий із-за низької еластичності попиту на гроші за процентом. Урядові позики витісняють приватні займи і пов'язані з ними витрати, тому дефіцити створюють незначний абсолютний вплив на сукупний попит. Сент-Луїська модель і її результати були визнані підтвердженням слабкого і тимчасового впливу фіскальної політики, що є дискусійним у економічній літературі до сьогодення. Причина такого розмаїття думок, з точки зору М. Бункіної, у тому, що "універсальних рецептів у цій галузі не існує".